Анотація до роботи:

Гонтар А.М. „Стан протизгортуючої активності крові у хворих з гострими коронарними синдромами при різному ступені міокардіального ушкодження та його зміни під впливом антитромботичного лікування” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2006.

У дисертації обговорюються питання діагностики зрушень у системі гемостазу хворих із різними формами ГКС в залежності від ступеня міокардіального ушкодження та контролю за проведенням антитромботичного лікування. За результатами обстеження 106 хворих з ГКС встановлено кореляційний зв’язок протизгортуючої активності крові із вмістом тропоніну Т. Показано, що співвідношення згортуючої, фібринолітичної та антикоагулянтної активності залежить від варіанту ГКС.

У хворих на не-Q ІМ та Q-ІМ антитромботичне лікування АСК та еноксапарином натрію сприяє більш ефективному відновленню антикоагулянтного потенціалу крові, ніж при НС, та має позитивний вплив на фібриноліз. При НС спостерігається виснаження антикоагулянтного потенціалу та підвищення інгібіторної активності плазмінової системи. Включення інгібітору АДФ-рецепторів клопідогрелю до антитромботичного лікування пацієнтів з НС має позитивний вплив на антикоагулянтну та фібринолітичну ланки гемостазу, призводячи до меншого виснаження антитромбінової активності при гепаринотерапії та більш активного відновлення фібринолітичного потенціалу.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення завдання оптимізації діагностики гемокоагуляційних зрушень в залежності від ступеня міокардіального ушкодження та контролю за проведенням антитромботичного лікування хворих з різними формами гострого коронарного синдрому.

1. Гостре порушення коронарного кровообігу супроводжується значними змінами в системі зсідання крові, які характеризуються суттєвим збільшенням вмісту фібриногену, незалежно від форми гострого коронарного синдрому, пригніченням антикоагулянтної та фібринолітичної активності, вираженість яких залежить від ступеня ушкодження міокарда.

2. Ступінь міокардіального пошкодження, визначений за вмістом кардіального тропоніну Т, має позитивний кореляційний зв’язок із активністю Хагеман–залежного фібринолізу (r=0,50; р<0,001) та негативний кореляційний зв’язок з показниками АЧТЧ (r=-0,6; р<0,001), плазміногену (r=-0,41; р<0,01), індексу активності системи плазміногену (r=-0,36; р<0,01), протеїну С (r=-0,62; р<0,001) і антитромбіну ІІІ (r=-0,43; р<0,001), що свідчить про існування взаємозалежності між змінами в системі згортання крові та поширеністю ураження серцевого м’яза.

3. У хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST зниження вихідного антикоагулянтного потенціалу крові проявляється пригніченням антитромбінової активності на фоні більш збереженої функції системи плазміногену, в той час як у хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегменту ST спостерігається значне гальмування фібринолізу та зниження антикоагулянтного потенціалу крові за рахунок обох антикоагулянтних сполук – антитромбіну ІІІ та протеїну С.

4. При перебігу гострого коронарного синдрому за варіантом нестабільної стенокардії активація системи згортання крові відбувається на фоні відносно збереженого фібринолітичного та антикоагулянтного потенціалів, натомість прогресування ураження серцевого м’яза та розвиток не-Q ІМ характеризується подальшою активацією згортуючої ланки та виснаженням як фібринолітичної, так і антикоагулянтної активності, при чому найбільшої виразності вказані зміни набувають при Q-ІМ.

5. Проведення стандартної антитромботичної терапії із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти та еноксапарину натрію у хворих на не-Q та Q-інфаркт міокарда сприяє більш ефективному відновленню антикоагулянтного потенціалу крові та здійснює позитивний вплив на фібриноліз, що полягає у зростанні рівня плазміногену, зниженні вмісту інгібітору його активатора І типу та підвищенні активності протеїну С, тоді як при нестабільній стенокардії на фоні аналогічного лікування спостерігається виснаження антикоагулянтного потенціалу та підвищення інгібіторної активності плазмінової системи.

6. Приєднання інгібітору АДФ-рецепторів тромбоцитів клопідогрелю до стандартного антитромботичного лікування пацієнтів з нестабільною стенокардією має позитивний вплив на антикоагулянтну та фібринолітичну ланки системи згортання крові, призводячи до меншого виснаження антитромбінової активності у процесі гепаринотерапії та більш активного відновлення фібринолітичного потенціалу на 21 добу спостереження.

7. Найбільшу інформативність для визначення стану протизгортуючої системи крові в ході проведення антитромботичного лікування мають вміст антитромбіну ІІІ та інтегральний показник – індекс активності системи плазміногену, які найбільш чітко відображають загальну динаміку змін антикоагулянтної та фібринолітичної ланок гемостазу при різних формах гострого коронарного синдрому.

Публікації автора:

1. Гонтар А.М. Стан протизгортуючої активності хворих з різними формами гострого коронарного синдрому // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, Київ, 2006. – С. 419-425.

2. А.М.Гонтар. Коагуляційні прояви атеротромбозу у хворих із гострим коронарним синдромом та їх зміни під впливом антитромботичного лікування // Теорія і практика сімейної медицини.– 2006. – №3 .- С. 56-59.

3. В.З.Нетяженко, Т.Й.Мальчевська, О.М.Плєнова, А.М.Гонтар, Г.І.Мішанич. Сучасні підходи до застосування антитромботичних засобів у лікуванні хворих на гострий коронарний синдром // Матеріали Міжнародного форуму „Кардіологія вчора, сьогодні, завтра” (17 – 19 травня 2006, Київ). – Український кардіологічний журнал.– 2006, спеціальний випуск. – С.145-149. (Здобувач приймала участь у лікуванні та обстеженні 35 хворих, самостійно проводила визначення всіх показників гемостазу, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

4. Деклараційний патент України на корисну модель „Спосіб діагностики гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST” / Нетяженко В.З., Гонтар А.М., Плєнова О.М. (19) UA (11) №16888 U (51) МПК (2006) G01N33/49 (21) Заявка на видачу патенту № u 2006 05644 від 23.05.2006 р. Рішення про видачу патенту від 12.07.2006р. (46) Опубліковано 17.09.2006р., Бюл. „Промислова власність” №9, книга 1, С. 5.1.–5.6. (Особисто провела теоретичне обгрунтування та практичне втілення нового способу діагностики гострого коронарного синдрому без елевації сегменту ST, проводила визначення рівня кардіального тропоніну Т та обчислення індексу активності системи плазміногену (ІАСП), подала заявку).

5. Нетяженко В.З., Гонтар А.М., Плєнова О.М. // Вплив антитромботичного лікування із включенням клопідогрелю на активність фібринолітичної та антикоагулянтної ланок гемостазу у хворих на нестабільну стенокардію.– Ліки України. – №9. –2006.– С. 2-6. (Здобувач приймала участь у лікуванні та обстеженні хворих, самостійно проводила визначення всіх показників гемостазу, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

6. Нетяженко В.З., Гонтар А.М., Плєнова О.М. // Зміни активності системи плазміногену у хворих із гострим коронарним синдромом.– Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.– № 3. – 2006.– С. 60-67. (Здобувач приймала участь у лікуванні та обстеженні хворих, самостійно проводила визначення всіх показників гемостазу, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

7. Нетяженко В.З., Плєнова О.М., Корост Я.В., Мошковська Ю.О., Гонтар А.М. // Вплив гепаринів різної молекулярної ваги на показники антикоагулянтної активності у хворих на ГКС при рівні тропоніну Т <0,1 нг/мл – Матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції “Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої (20-21 травня 2004 р.)”.– Харків, 2004.– С. 156. (Персонально провела обстеження 25 хворих, брала участь у визначенні показників фібринолітичної активності крові, провела статистичну обробку результатів дослідження, оформила їх у вигляді тез).

8. Gontar A., Netiazhenko V., Plenova О. // Interrelation between myocardial damage marker troponin T and plasma anticoagulative activity in patients with acute coronary syndrome without ST-segment elevation – 75^th Congress of European Atherosclerosis Society (Prague, Czech Republic, April 23–26, 2005) // Book of Abstracts (W01–LMP–001). – P.3. (Провела обстеження хворих, визначення показників фібринолітичної та антикоагулянтної активності крові, провела статистичну обробку результатів дослідження, оформила їх у вигляді тез).

9. Netiazhenko V., Gontar A., Plenova О. // Myocardial damage marker troponin T and plasma anticoagulative activity in patients with acute coronary syndrome without ST segment elevation – Ліки України, Додаток //Збірка наукових праць І Національного Конгресу лікарів внутрішньої медицини (м.Київ, 19-21 травня 2005 р.). – С. 37. (Провела обстеження хворих, визначення показників фібринолітичної активності крові, провела статистичну обробку результатів дослідження, оформила їх у вигляді тез).