Анотація до роботи:

Гірін С.В. Стан прооксидантно-антиоксидантної системи та індукція хромосомних аберацій за умов дії ксенобіотиків.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню прооксидантно-антиоксидантної системи та індукції хромосомних аберацій за умов сумісної дії на організм щурів одних з найбільш розповсюджених у промислових регіонах України ксенобіотиків. Встановлено, що за умов дії оксидів азоту (II, IV), діоксиду кремнію, свинцю, радону та його дочірніх продуктів розпаду протягом трьох місяців в тканинах нирок та печінки підвищується активність ферментів антиоксидантної системи, на фоні інгібування перебігу процесу пероксидації ліпідів. Показано, що подальша – дев’ятимісячна дія даного комплексу ксенобіотиків призводить до інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів та індукції хромосомних аберації за умов різноспрямованих змін в активності ферментів антиоксидантного захисту сироватки крові, нирок та печінки, що свідчить про порушення функціонування антиоксидантної системи. Встановлено, що хронічна дія на організм радону та його дочірніх продуктів розпаду, особливо за умов дев’ятимісячного впливу, призводить до інгібування перебігу пероксидного окиснення ліпідів на фоні активації ферментів антиоксидантної системи. Гостра дія на організм сульфату нікелю викликає індукцію хромосомних аберацій та прискорення перебігу пероксидації ліпідів за умов неузгодженої відповіді окремих ланок антиоксидантної системи. Вперше виявлено кореляційні залежності між цитогенетичними показниками та показниками, що характеризують активність прооксидантно-антиоксидантної системи. Доведено можливість використання показників активності супероксиддисмутази нирок та печінки у ролі біохімічних маркерів для визначення частоти утворення поодиноких фрагментів хромосом та загальної частоти хромосомних аберацій.

У дисертаційній роботі досліджено інтенсивність перебігу прооксидантно-антиоксидантних процесів та індукція хромосомних аберацій за умов впливу на організм комплексу найбільш розповсюджених у промислових регіонах України ксенобіотиків. Отримані результати поглибили відомості стосовно функціонування прооксидантно-антиоксидантної системи організму та індукції хромосомних аберацій, що дало можливiсть зробити ряд висновків:

1. Встановлено, що хронічна сумісна дія на організм оксидів азоту (II, IV), діоксиду кремнію, ацетату свинцю, радону та його дочірніх продуктів розпаду; хронічний вплив радону та його дочірніх продуктів розпаду та гостра дія сульфату нікелю викликають різні зміни в функціонуванні прооксидантно-антиоксидантної системи, що свідчить про складний характер адаптаційно-пристосувальних реакцій, які контролюють протікання біохімічних процесів.

2. Встановлено, що сумісна хронічна інгаляційна дія на організм оксидів азоту (II, IV), діоксиду кремнію, ацетату свинцю, радону та його дочірніх продуктів розпаду на протязі трьох місяців призводить до підвищення активності ферментів антиоксидантної системи та інгібування перебігу процесу пероксидації ліпідів в тканинах нирок та печінки, що можна охарактеризувати як адаптаційну реакцію організму.

3. Встановлено, що сумісна хронічна інгаляційна дія на організм оксидів азоту (II, IV), діоксиду кремнію, ацетату свинцю, радону та його дочірніх продуктів розпаду призводить до інтенсифікації перебігу пероксидного окиснення ліпідів на 9-му місяці експерименту, про що свідчать підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові, нирках та печінці. Це є наслідком виявлених за даних умов досліджень різноспрямованих змін в активності ферментів антиоксидантного захисту, що стало однією з причин порушення функціонування антиоксидантної системи організму.

4. Хронічна дія на організм радону та його дочірніх продуктів розпаду призводить до обриву ланцюгу реакцій пероксидного окиснення ліпідів на кінцевих його ділянках, які передують утворенню малонового альдегіду, що пов’язано з регулюючою функцією антиоксидантної системи. Вміст малонового альдегіду на дев’ятимісячному та дванадцятимісячному етапах експерименту знизився відносно контролю відповідно в 1,2 - 1,3 рази та 2,2 - 2,5 рази (р 0,05).

5. Гостра дія на організм сульфату нікелю, активізує супероксиддисмутазно-каталазну ланку антиоксидантної системи, на фоні інгібування початкових реакцій пероксидного окиснення ліпідів. Накопичення продуктів на подальших етапах пероксидації ліпідів може бути пов’язано з інгібуванням глутатіонзалежних ферментів антиоксидантної системи та зниженням вмісту відновленого глутатіону в сироватці крові, нирках та печінці відповідно в 1,6, 1,7 та 1,4 рази (р 0,05).

6. Дев’ятимісячна сумісна дія на організм оксидів азоту (II, IV), діоксиду кремнію, ацетату свинцю, радону та його дочірніх продуктів розпаду, а також гостра дія сульфату нікелю спричиняють зростання частоти хромосомних аберації відповідно на 42 та 61% (р 0,05).

7. Виявлено кореляційні залежності між цитогенетичними показниками та параметрами прооксидантно-антиоксидантної системи, що доводить існування статистичного зв’язку між пероксидним окисненням ліпідів, антиоксидантною системою та процесом утворення хромосомних аберацій.

8. Показники активності супероксиддисмутази нирок та печінки можуть використовуватись у ролі біохімічних маркерів для визначення частоти утворення поодиноких фрагментів хромосом та загальної частоти хромосомних аберацій.

Публікації автора:

1. Гірін С.В. Сумісна дія ксенобіотиків на стан антиоксидантної системи організму // Укр. біохім. журн. – 1999. – 71, № 1. – С. 103 – 108.

2. Гірін С.В. Вільнорадикальні процеси за сумісної хронічної інгаляційної дії ксенобіотиків на організм щурів // Укр. біохім. журн. – 1999. – 71, № 2. – С. 65 – 68.

3. Гирин С.В. Перекисное окисление липидов и состояние антиоксидантной системы организма при индуцированном мутационном процессе, вызванным острым действием сульфата никеля // Лабораторная диагностика. – 1999. - № 1. – С. 13 – 15.

4. Гирин С.В. Модификация метода определения активности каталазы в биологических субстратах // Лабораторная диагностика. – 1999. - № 4. – С. 45 – 46.

5. Girin S.V. Antioxidant system state under the effect on the organism of the most widespread xenobiotics // Fourth International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe on Warsaw’98, September 15-17. – 1998. – P. 148.

6. Girin S.V., Krushevsky V.D., Danilchuk A.V. The lipid peroxidation under conditions of the effect on the organism of the most widespread xenobiotics // Fourth International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe on Warsaw’98, September 15–17. – 1998. – P. 148.

7. Girin S.V. Processes of an oxidation and reduction under the effect of the most widespread xenobiotics // 9^th Annual Meeting of SETAC-Europe, “Quality of Life and Environment in Cultured Landscapes”, 25-29 May. – 1999. – Leipzig, Germany. – P. 106.

8. Girin S.V., Beliak O.V. Biochemical markers of DNA’s damage in vivo // Third SETAC World Congress “Global Environmental Issues in the 21^st Century: Problems, Causes and Solutions”, 21-25 May. – 2000. – Brighton, United Kingdom. – P. 133.

9. Girin S.V. Lipid Peroxidation and the state of the antioxidant system in an induced mutation process caused by an acute action of nickel sulphate // 18^th International Congress of Biochemistry and Molecular Biology, “Beyond the Genome”, 16-20 July. – 2000. – Birmingham, United Kingdom. – P. 447.

10. Hirin S.V., Hirina O.V. Regulation of a SOD Expression at Adaptation of an Organism to the Action of a Xenobiotics Complex// 16^th FAOBMB Symposium “From Genes to Proteins: Frontiers in Biochemistry and Molecular Biology”, 20-22 September.- 2002.- Taipei.- P. 89.

11. Hirina O.V., Hirin S.V. Contenst of the Glutathione in Conditions of Adaptation of an Organism to the Action of a Xenobiotics Complex// 16^th FAOBMB Symposium “From Genes to Proteins: Frontiers in Biochemistry and Molecular Biology”, 20-22 September.- 2002.- Taipei.- P. 90.

12. Гірін С.В. До питання про вирішення еколого-генетичних проблем на Україні // Актуальні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості. – Харків. – 1998. – С. 86.

13. Гирин С.В., Данильчук А.В. Роль некоторых продуктов перекисного окисления липидов в индукции цитогенетических повреждений при действии на организм комплекса ксенобиотиков и радиации // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Актуальні проблеми профілактичної медицини” 16-17 жовтня. – Київ.– 2000.– С.8-9.