Анотація до роботи:

Худий О.І. Стан іхтіофауни Дністровського водосховища за дії факторів антропогенної природи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. Інститут гідробіології НАН України. Київ, 2005.

Дисертація присвячена з’ясуванню особливостей структурно-функціональної організації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов комплексного господарського використання водойми.

Встановлено, що внаслідок гідротехнічного будівництва та сольового забруднення з іхтіофауни ділянки Дністра, що відповідає сучасному Дністровському водосховищу, зникло 10 видів риб, натомість, з’явилось 7 нових видів, 3 з яких є небажаними вселенцями. Частка фітофілів складає близько 70% від загальної кількості особин, літофілів – всього 15-20 %, решта належить індиферентним по відношенню до нерестового субстрату видам.

Охарактеризовано особливості мінливості зовнішньої та внутрішньої будови риб (на прикладі ляща та плітки) в умовах Дністровського водосховища. Також висвітлена популяційна структура ляща та плітки у даній водоймі.

Виявлено, що в останні роки промислові улови характеризуються низькою якістю – у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних знаряддях лову частка маломірного прилову складає 75-85%, що значно перевищує дозволені норми. Також знизився показник уловистості усередненої сітки контрольного порядку.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення сучасного стану іхтіофауни Дністровського водосховища та нове бачення вирішення проблеми підвищення його рибопродуктивності за умов комплексного господарського використання.

1. Видовий склад первісно єдиного іхтіокомплексу ріки Дністер під впливом трьох найвагоміших чинників антропогенного навантаження, – гідробудівництва, забруднення та інтродукції – зазнав численних перетворень, які, незважаючи на поступовий характер, призвели до появи якісно нових фауністичних комплексів. Внаслідок першого етапу гідротехнічного будівництва (створення Дубоссарського водосховища) з іхтіофауни ділянки Дністра, що відповідає сучасному Дністровському водосховищу, зникли 1 вид міног (Eudontomyzone mariae Berg) та 7 видів риб (Huso huso (Lіnnaeus), Acipenser gueldenstaedti Brandt, Acipenser stellatus Pallas, Salmo trutta fario Lіnnaeus, Thymallus thymallus (Lіnnaeus), Leuciscus borysthenicus (Kessler), Misgurnus fossilis (Lіnnaeus)); після другого етапу зарегулювання стоку (створення Новодністровського гідровузла), спряженого із сольовим забрудненням, додатково зникло ще 5 видів (Salmo trutta fario Lіnnaeus, Alburnoides bipunctatus (Bloch), Pelecus cultratus (Lіnnaeus), Carassius carassius (Lіnnaeus), Neogobius kessleri (Gnther)), причому популяції трьох видів, крім P. cultratus (L.) і N. kessleri (Gnther), відновились в акваторії верхнього Дністра. Натомість, іхтіофауна Дністровського водосховища поповнилась 7 видами (Gasterosteus aculeatus Lіnnaeus, Ctenopharyngodon idella (Valencіennes), Pseudorasbora parva (Schlegel), Hypophthalmichthys molitrix (Valencіennes) Aristichthys nobilis (Rіchardson), Ictiobus ceprinellus (Valencіennes), Perccottus glenii Dybowskі), з яких шість перших є інтродуцентами.

2. Створення Дністровського водосховища викликало докорінну зміну співвідношення видів у даній ділянці ріки, а сольове забруднення значно пришвидшило процес трансформації іхтіоценозу – з 10-15 років до 5 років. До зарегулювання на цьому відрізкові течії сумарна частка видів літореофільного комплексу складала 66%, а лімнофітофільного – 34%. На сьогодні в уловах частка фітофілів складає близько 70% від загальної кількості особин, тоді як літофілів – всього 15-20 %, решта належить індиферентним по відношенню до нерестового субстрату видам.

3. Станом на 1991 рік іхтіокомплекс Дністровського водосховища повністю відновився, що дозволило розпочати освоєння його рибних запасів. Основними об’єктами рибного промислу на Дністровському водосховищі є лящ та плітка, сукупна частка яких складає більше 60% від загальної вилученої іхтіомаси. В останні роки промислові улови характеризуються низькою якістю – у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних знаряддях лову частка маломірного прилову складає 75-85%, що значно перевищує дозволені норми. Також істотно знизився показник уловистості усередненої сітки контрольного порядку.

4. Зарегулювання стоку в умовах передгірської частини течії ріки Дністер викликало зміни в екстер’єрі ляща та плітки, спрямовані на збільшення кількості кісткових елементів, зокрема розгалужених променів у спинному і анальному плавцях; кількість тичинок на першій зябровій дузі в обох видів зменшилась у зв’язку з укрупненням основного харчового об’єкту. Зменшення швидкості течії зумовило зростання відносних показників найбільшої і найменшої висоти тіла, вкорочення постдорсальної відстані та відносної довжини хвостового стебла, що вказує на погіршення гідродинамічних та локомоторних властивостей тіла. Збільшення глибини водойми спонукало до зростання відносної висоти спинного та анального плавців.

5. Після створення Дністровського водосховища у популяціях ляща та плітки відмічено покращення темпів лінійного та вагового росту, збільшення показників індивідуальної плодючості. Однак, в останні роки в угрупованнях даних видів спостерігається тенденція до омолодження розмірних рядів та здрібніння вікових категорій. Детальне вивчення розмірно-вікової структури популяцій дозволило створити моделі лінійного та вагового росту ляща та плітки в умовах Дністровського водосховища.

6. На сьогоднішній день у Дністровському водосховищі зустрічається 18 видів риб, які підлягають охороні. З цих видів 2 занесені до ЄЧС, 11 – до ЧК МСОП, 3 – до ЧКУ, 15 видів охороняються Бернською конвенцією. Серед родин найбагатшою на раритетні види є родина Cyprinidae – 10 видів, з родини Gobioidae охороняється 3 види, з Percidae – 2, а з родин Acipenseridae, Cobitidae, Siluridae – по 1 виду.

7. Робота Новодністровського гідровузла у весняно-літній період стає причиною формування несприятливих умов нересту фітофільних видів риб. Внаслідок цього угруповання молоді риб Дністровського водосховища характеризуються низькою видовою різноманітністю та малою концентрацією цьоголіток, яка в рідкісних випадках сягає 50 екземплярів на 100 м². Переважна більшість в цих угрупованнях представлена малоцінними у промисловому відношенні видами.

Публікації автора:

1. Худий О.І., Євтушенко М.Ю. Ефективність нересту фітофільних видів риб у Дністровському водосховищі // Доповіді НАН України. – 2003. – № 12. – С. 151-154. (здобувач особисто провів збір первинного матеріалу, камеральну обробку, обрахунки, брав участь у підготовці до друку).

2. Худий О.І. Зміни в іхтіофауні різних ділянок Дністра під впливом антропогенних чинників // Гидробиологический журнал. – 2002р.– Т.38, №6.– С.33-39.

3. Худий О.І., Бадичан Н.Д. Аналіз плодючості плітки (Rutilus rutilus L.) та ляща (Abramis brama L.) з Дністровського водосховища // Рибне господарство. – 2004. – Вип. 63. – С. 254-256. (здобувач особисто провів збір первинного матеріалу, брав участь у камеральній обробці, обрахунках, підготовці матеріалів до друку)

4. Худий О.І. Лусковий індекс як характеристика темпу росту ляща Дністровського водосховища // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2002. –Т.17. – С. 155-157.

5. Мардар Г.І., Когутяк Я.М., Худий О.І., Федоряк М.М. Вивчення сучасного видового складу рідкісних риб Дністровського водосховища // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, №4(7), 1999. – С.16-19. (здобувач брав участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці матеріалів до друку).

6. Мардар Г.І., Когутяк Я.М., Федоряк М.М., Худий О.І. Вивчення розмірно-вікової структури популяції ляща (Abramis brama L.) у Дністровському водосховищі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2000р. – №7. – С.148-149. (здобувач брав участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці матеріалів до друку).

7. Худий О.І. Оцінка розмірного складу популяцій основних промислових видів риб Дністровського водосховища // Вісник Чернівецького університету. Серія: Біологія. – 2003. – Вип. 169. – С. 90 – 94.

8. Худий О.І. Вікова структура угруповань основних промислових видів риб Дністровського водосховища // Вісник Чернівецького національного університету. Серія: Біологія. – 2004. – Вип. 194. – С. 71 –75.

9. Khudij O. The problem of the fish recourses effective exploitation in the Dnister reservoir and perspective ways of its decision // Global Biodiversity Forum. 1-st Regional Session for Europe. Chisinau, Moldova, 23-25 April 2003 – Chisinau, 2003. – P.14 -15.

10. Скильский И., Хлус Л., Худый А. Раритетная фауна позвоночных северо-западной части Прут-Днестровского междуречья. // Интегрированное управление природными ресурсами трансграничного бассейна Днестра. Материалы международной конференции. – Кишинев, 16-17 сентября 2004 г. Кишинев: Eco-Tiras, 2004. – С. 298-302. (забезпечив підготовку іхтіологічної частини публікації)

11. Худый А.И. Сравнительная характеристика упитанности мальков рыб с различных участков среднего течения реки Днестр // Трофические связи в водных сообществах и экосистемах. Материалы Международной конференции. 28—31 октября 2003. Борок, 2003. – С. 130.

12. Худий О.І., Когутяк Я.М. Оцінка стану популяцій основних промислових видів риб та його вплив на рибогосподарську продуктивність Дністровського водосховища // Водные биоресурсы и пути их рационального использования. Материалы международной научной конференции молодых ученых, Киев, 31 января –1 февраля 2000г. / Под ред. Н.В. Гринжевского, А.И. Андрющенко, В.И. Мальцева, Киев, 2000. С.55-57. (здобувач брав участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці матеріалів до друку).

13. Худий О.І., Беженар Р.В. Проблема відтворення рибних запасів Дністровського водосховища у зв’язку із транскордонним використанням водостоку ріки Дністер / Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки. Перспективи формування Пан’європейської Екологічної мережі. Матеріали Третьої міжнародної наукової конференції (Чернівці, 21-22 квітня 2004 року). – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – С. 336 – 339. (здобувач брав участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці матеріалів до друку).