Анотація до роботи:

Дерев’янко Л.П. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем за умов дії на організм тварин малих доз іонізувального випромінення та коригування виявлених порушень. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 радіобіологія. ДУ „Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена визначенню закономірностей функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркої (ГГНС) та симпато-адреналової (САС) систем за дії малих доз іонізуючої радіації. Встановлено фазний характер змін у ГГНС та САС щурів внаслідок одноразового зовнішнього тотального опромінення (1,0 Гр), одноразового (1,85 МБк/кг маси) та тривалого (0,6 кБк/тварину/добу, 270 діб) надходження до організму ¹³⁷Сs за морфофункціональною характеристикою секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, кортикотропних клітин аденогіпофізу, адренокортикоцитів кіркового шару та адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз, концентрацією гормонів у сироватці крові. З`ясовано характер змін в ГГНС та САС щурів за умов опромінення в малих дозах залежно від виду опромінення, потужності, величини дози та тривалості експозиції.

Визначені властивості біологічно активної харчової добавки еламіну як засобу коригування радіаційно індукованих порушень в ГГНС та САС щурів за комбінованої дії одноразового тотального опромінення та імобілізаційного стресу, за умов тривалого надходження до організму ¹³⁷Cs. Досліджено ефективність застосування еламіну у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що полягає в оцінці стану ГГНС та САС за умов дії малих і межуючих із ними доз радіації (0,11,0 Гр) при одноразовому тотальному зовнішньому опроміненні та в в діапазоні доз (0,33,0 сГр) при тривалому внутрішньому опроміненні, які призводять до змін концентрації гормонів в сироватці крові, морфофункціональних змін в секреторних клітинах ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітинах аденогіпофіза, адренокортикоцитах кіркового шару та адреноцитах мозкової речовини надниркових залоз, активності 5-нуклеотидази плазматичних мембран ендокринних органів. Визначені в динаміці зміни мають фазний характер розвитку, супроводжуються відновленням або виснаженням адаптаційних резервів. Виявлена залежність змін показників від енергії випромінення, величини дози, потужності випромінення і тривалості експозиції, що свідчить про радіогенну детермінованість порушень. Характер динаміки і дозових залежностей показників дозволили з’ясувати механізм причинно-наслідкових процесів формування радіаційно ініційованих порушень, що покладено в основу гіпотези про динаміку змін в ГГНС та САС у тварин, експонованих в малих дозах радіації.

1. Встановлена характерна початкова стимуляція секреції гормонів кортикостерону, адреналіну, тироксину та трийодтироніну у ранні терміни після одноразового опромінення тварин в дозах 0,11,0 Гр. Секреція інсуліну знаходиться у протифазі до секреції вищенаведених гормонів. Встановлені зміни за абсолютною величиною прямо не корелюють із величиною дози радіації, а співвідносяться із часом після опромінення. Вказане засвідчує різну за величиною, початком виникнення та тривалістю реакцію надниркових, щитоподібної та підшлункової залоз на радіаційний вплив різної інтенсивності і визначає різну їх радіочутливість.

2. Одноразове тотальне зовнішнє опромінення тварин в діапазоні доз 0,11,0 Гр викликає різноспрямовані фазні зміни гормонального стану, що вказує на періодичну стимуляцію, виснаження та відновлення функціонального стану ендокринних залоз (надниркових, щитоподібної та підшлункової).

3. Одноразове тотальне зовнішнє опромінення тварин в дозі 1,0 Гр призводило до фазних змін функціонального стану ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз. Післяпроменеві зміни відбуваються за такою послідовністю: фаза реактивних змін, характеризується підвищенням функціональної активності секреторних клітин; фаза дистрофічно-деструктивних змін, за якої в секреторних клітинах відбуваються деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел, що призводить до зниження функціональної активності стану клітин; фаза регенеративно-відновних процесів в секреторних клітинах. У послідовності розвитку змін у часі їх поділяли на 5 фаз в гіпоталамусі, 4 в аденогіпофізі, 3 в кірковому шарі та 4 фази в мозковій речовині надниркових залоз.

4. За умов опромінення тварин ¹³⁷Cs упродовж 1490 діб (поглинута доза 1,0 сГр за 90 діб), виявлена стимуляція кортикостерону, адреналіну, інсуліну та тироксину в сироватці крові тварин. Зі збільшенням терміну опромінення від 90 до 270 діб та поглинутої дози 3,0 сГр концентрація вищенаведених гормонів достовірно знижувалась. Тривале опромінення тварин в дозах (0,33,0 сГр), що сформоване за рахунок ¹³⁷Cs, викликало початкову стимуляцію, після цього нормалізацію, а у подальшому пригнічення, що супроводжувалося виснаженням функціонального стану надниркових, щитоподібної та підшлункової залоз. Встановлені зміни за абсолютною величиною не корелюють із величиною дози, а співвідносяться із часом експозиції.

5. За умов тривалого внутрішнього опромінення тварин у дозах 0,33,0 сГр, що сформовані радіонуклідами ¹³⁷Cs відбуваються фазні зміни показників морфофункціонального стану секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітин аденогіпофіза, адренокортикоцитів кіркового шару адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз. Післяпроменеві зміни відбуваються за такою послідовністю: фаза реактивних змін, що характеризується підвищенням функціональної активності секреторних клітин досліджуваних органів і фаза дистрофічно-деструктивних змін, за якої в секреторних клітинах відбуваються деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел, що призводять до зниження функціональної активності цих клітин. У послідовності розвитку змін у часі їх поділяли на 3 фази в гіпоталамусі, 5 в аденогіпофізі, 2 в кірковому шарі та 3 фази в мозковій речовині надниркових залоз.

6. Виявлено радіаційно-обумовлені зміни активності 5- нуклеотидази (підвищення) в гіпоталамусі, гіпофізі, надниркових та щитоподібній залозах через 270 діб опромінення тварин ¹³⁷Cs (3,0 сГр), порівняно з контролем, що може бути компенсаторною реакцією на тривалу дію іонізувального випромінення в малих дозах.

7. Аналіз отриманих даних дослідження стану функціонування ГГНС та САС за умов зовнішнього одноразового опромінення тварин у діапазоні доз 0,11,0 Гр та тривалого внутрішнього опромінення у дозах (0,33,0) сГр дозволив встановити, що характерні зміни стану ГГНС та САС у тварин залежать від енергії випромінення (⁶⁰Со, ¹³⁷Cs, рентгенівські промені), дози радіації (0,3 сГр1,0 Гр), режиму опромінення (одноразове, тривале) і співвідносяться із тривалістю експозиції.

8. Гормональний дисбаланс, індукований іонізувальною радіацією, характеризується кількісними та якісними відмінностями, що витікають із особливостей розвитку дистрофічно-деструктивних змін морфо-функціонального стану секреторних клітин ГГНС та САС, тривалості їх фаз та формування компенсаторно-пристосувальних процесів.

9. Встановлено, що за умов тривалої дії внутрішнього опромінення ¹³⁷Cs (3,0 сГр за 270 діб) дистрофічно-деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел в секреторних клітинах ПВЯ гіпоталамусу, аденогіпофізу, надниркових залозах реєструвалися в ділянках порушеного мікроциркуляторного кровообігу. Пошкодження ендотеліального вистилання є радіаційно індукованим і може сприяти розвитку судинної патології у віддалений період за умов тривалого впливу малих доз іонізувального випромінення.

10. Встановлено зміни в ГГНС та САС за умов тривалого внутрішнього опромінення тварин ¹³⁷Cs (3,0 сГр за 270 діб), які супроводжувалися порушенням мікроциркуляції, гормональним дисбалансом, зниженням морфофункціонального стану секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, аденогіпофізу, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз, підвищенням активності 5-нуклеотидази в гіпоталамусі, гіпофізі, надниркових та щитоподібній залозах, з часом можуть призвести до дезінтеграції функціонування ендокринної системи, зниженню адаптаційних можливостей організму і бути основою розвитку ендокринної патології.

11. Запропонована гіпотеза динаміки змін в ГГНС та САС при зовнішньому та тривалому внутрішньому опроміненні тварин в малих дозах, свідчить про те, що при одноразовому тотальному зовнішньому опроміненні тварин в малих і межуючих дозах (0,1, 0,3, 0,5, 1,0 Гр) за різної енергії випромінення (⁶⁰Со, ¹³⁷Cs, рентгенівські промені) відбуваються зміни в системі, які супроводжуються стимуляцією, пригніченням та поступовим відновленням досліджуваних показників в ланках цієї системи. Відмінності, які спостерігаються в біологічній ефективності внутрішнього і зовнішнього опромінення можуть бути обумовлені особливостями розподілу променевих навантажень на тканинному і клітинному рівнях. Одним із заходів, щодо запобігання порушень в ГГНС та САС є коригування радіаційно індукованих порушень, насамперед, чистими продуктами харчування, що не містять ¹³⁷Cs, а також засобами, що сприяють зниженню вмісту ¹³⁷Cs в організмі і сприяють насиченню організму мікро- та макроелементами, вітамінами та біологічно активними речовинами.

12. Для корекції радіаційно індукованих порушень та змін, викликаних стресовим фактором в ГГНС та САС рекомендовано вживати біологічно активну харчову добавку еламін, яка знижує накопичення ¹³⁷Cs в організмі, має мембраностабілізуючі та антиоксидантні властивості. Еламін нормалізує концентрацію гормонів в сироватці крові та сприяє нормалізації морфофункціональних показників внутрішньоклітинних органел секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, кортикотропних клітин аденогіпофізу, адренокортикоцитів кіркового шару та адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз при комбінованій дії зовнішнього іонізувального випромінення та стресу, а також при внутрішньому опроміненні тварин ¹³⁷Cs.

Публікації автора:

1. Вплив малих доз інкорпорованого цезію-137 на нейроендокринну систему / Л.А. Порохняк, В.І. Цимбалюк, А.Т. Носов, Л.П. Дерев’янко, О.В. Божок, Л.А. Горчакова, М.Ю. Скачек, М.О. Демченко // Хронічний вплив малих доз опромінення на нервову систему. Експериментальні та клінічні дослідження / За ред. Ю.П. Зозулі. К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. С. 133-173.

   Влияние ионизирующего излучения на морфофункциональное состояние эндокринных органов и печени / Л.А. Порохняк-Гановская, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова, О.В. Божок, А.Т. Носов, И.В. Порохняк, М.Ю. Скачек // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Кн. 3: Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. М.И. Руднева, П.П. Чаяло. К.: «МЕДЭКОЛ» МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. С. 34-53.

   Биологические эффекты раздельного и комбинированного воздействия ионизирующего излучения и стресса / М.И. Руднев, П.П. Чаяло, В.В. Варецкий, Л.А. Порохняк-Гановская, А.Г. Ракочи, В.А. Боер, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова, О.В. Божок, И.Р. Дмитриева, Г.Н. Гришко, В.А. Шарафан // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Кн. 3: Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. М.И. Руднева, П.П. Чаяло. К.: «МЕДЭКОЛ» МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. С. 136-149.

   Пищевые продукты и добавки, минимизирующие отрицательные эффекты радиации / М.И. Руднев, Л.А. Порохняк-Гановская, П.П. Чаяло, В.В. Варецкий, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова, О.В. Божок, А.Г. Ракочи, И.В. Порохняк, М.Ю. Скачек, Н.К. Пострыгач, Н.С. Мельник, А.П. Савицкий, Г.Н. Гришко, И.Р. Дмитриева // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Кн. 3: Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. М.И. Руднева, П.П. Чаяло. К.: «МЕДЭКОЛ» МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. С. 173-199.

   Деревянко Л.П. «Эламин» йодирующая радиозащитная добавка из морской капусты. К., 1999. 32 с.

   Biological effects of separate and combined influence of ionizing radiation and stress / M.I. Rudnev, P.P. Chayalo, V.V. Varetsky, O.G. Rakochi, L.P. Derevyanko, I.R. Dmitrieva, M.A. Demchenko // Health effects of Chornobyl accident / Ed. A. Vozianov, V. Bebeshko, D. Bazyka. Kyiv: DIA, 2004. P. 186-192.

   7. Дерев’янко Л.П. Эламин пищевая добавка из морской капусты // Как сохранить здоровье? Украинские пищевые биологически активные добавки. К.: Нора-Принт, 1999. С. 62-71.

   8. Деревянко Л.П. Эламин йодсодержащая биологически активная добавка из морской капусты // Биологически активные добавки и биопродукты. – К.: Нора-Принт, 2000. С. 71-76.

   9. Деревянко Л.П., Талько В.В. Использование продуктов и БАД на основе бурых водорослей для защиты организма от радиации и йодной недостаточности // Экологическая антропология. Ежегодник. – Минск, 2004. С. 286-290.

   10. Біологічні ефекти зовнішнього іонізуючого опромінення в дозах 0,5 Гр та 1,0 Гр у щурів / Л.А. Горчакова, Л.А. Порохняк-Гановська, Л.П. Дерев’янко, О.В. Божок, М.Ю. Скачек // Буковинський медичний вісник. – 1998. № 1. С. 93-99.

   11. Дерев’янко Л.П. Зміни гормонального стану при різних дозах іонізуючого опромінення // Буковинський медичний вісник. – 1998. № 3-4. С. 88-92.

   12. Деревянко Л.П. Использование «Эламина» для оздоровления населения в неблагоприятных экологических условиях // Медицинские вести. 1998. № 4. С. 59-61.

   13. Застосування в медицині харчових домішок мінерально-рослинного походження (експериментально-клінічні дослідження) / В.П. Шаповалов, О.П. Масловський, Л.П. Дерев’янко, П.В. Сахацький // Проблеми екології та медицини. – 1998. № 3-4. С. 25-26.

   14. Деревянко Л.П. Натуральная лечебно-профилактическая пищевая добавка из морской капусты // Здоровье и питание. 1999. № 3. С. 24-26.

   15. Дерев`янко Л.П., Ковальова О.М. Функціональні аспекти дії еламіну на лактацію тварин в експерименті // Проблеми екології та медицини. – 2001. – Т. 5, № 1-2. – С. 43-44.

   16. Досвід застосування концентрату «Еламіну» в комплексному лікуванні та оздоровленні тубінфікованих дітей в санаторії “Ялинка” / Л.П. Дерев`янко, Б.М. Борисов, О.П. Соколовська // Український бальнеологічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 78–82.

   17. Дерев’янко Л.П., Носов А.Т. Оцінка дії еламіну БАД з морської водорості ламінарії, за морфофункціональними показниками гіпоталамусу, гіпофізу і надниркових залоз в умовах комбінованої дії опромінення і стресу // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. № 3. С. 80-85.

   18. Дерев’янко Л.П. Характеристика гормональних змін при тривалій дії малих доз внутрішнього опромінення ¹³⁷Cs на організм // Вісник проблем біології і медицини. 2004. № 4. С. 16-19.

   19. Дерев’янко Л.П. Використання біологічно-активної добавки еламіну для корекції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на фоні внутрішнього опромінення ¹³⁷Cs // Проблеми харчування. 2004. № 2 (3). С. 39-47.

   20. Дерев’янко Л.П., Носов А.Т. Вплив зовнішнього опромінення на морфофункціональні показники гіпоталамуса, гіпофіза і надниркових залоз // Лікарська справа. – 2004. № 5-6. С. 64-67.

   21. Дерев’янко Л.П. Морфофункціональні зміни в супраоптичному і паравентрикулярному ядрах гіпоталамусу щурів при тривалій дії малих доз ¹³⁷Cs // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - № 2. - С. 21-25.

   22. Дерев’янко Л.П. Будьмо здоровими з новими продуктами протирадіаційної дії // Актуальные проблемы санаторно-курортной диетотерапии: Сб. науч. тр. / Под ред. В.В. Ванханена, В.И. Понамаренко, В.В. Абрамова. Запорожье: Видавець, 1997. С. 41-46.

   23. Дерев’янко Л.П. Гормональний стан та ультраструктура нейроендокринних органів за умов уведення ізотопу цезію-137 // Гигиена населенных мест: Зб. наук. праць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. — 2000. — Вип. 36, ч. II. — С. 223-228..

   24. Стан ендокринної системи за умов хронічної дії малих доз іонізувального випромінювання та коригування виявлених порушень / Л.П. Дерев`янко, М.І. Руднєв, Є.Ю. Чеботарьов та ін. // Чорнобиль. Зона відчуження: Зб. наук. праць НАН України. – К.: Наукова думка, 2001.- С. 449-471.

   25. Профілактика ендемічного зобу у дітей із йоддефіцитних районів мешкання (харчові додатки «Еламін» та «Біостар плюс спіруліна» / Н.В. Кроха, Т.В. Сорокман, Л.П. Дерев`янко, В.А. Маслянко // Гигиена населенных мест: Зб. наук. праць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. – 2001. – Вып. 38, т. 2. – С. 238-240.

   26. Оцінка радіомодифікуючого впливу поліплатиллену за умов зовнішнього іонізуючого опромінення / Л.П. Дерев`янко, Н.П. Атаманюк, П.П. Чаяло, Г.Г. Репецька, О.Ю. Захараш, С.О. Аверіна // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць / НЦРМ АМН України. — 2003. — Вип. 9. — С. 28-32.

   27. Дерев’янко Л.П., Носов А.Т. Вплив внутрішнього опромінення на морфофункціональні показники гіпоталамусу, гіпофізу і надниркових залоз // Збірник наукових праць Інституту ядерних досліджень. – 2004. № 2 (13) С. 139-146.

   28. Дерев’янко Л.П. Вплив малих доз зовнішнього іонізувального випромінювання на гормональний стан // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. — К., 2004. — Вип. 43. — С. 352-355.

   29. Дерев’янко Л.П., Борисов Б.М., Соколовська О.П. Оцінка медико-біологічної дії еламіну з морської водорості ламінарії за результатами експериментальних та клінічних досліджень // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. — 2004. — Вип. 7(60) — С. 187-195.

   30. Дерев’янко Л.П., Гофельд А.М., Бородіна Т.Н. Використання еламіну з морської водорості ламінарії для профілактики захворювань дітей, які проживають в радіаційно забруднених регіонах // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – 2004. Вип. 7 (60) С. 239-247.

   31. Дерев’янко Л.П., Пушкаренко В.М. Зміни вмісту гормонів в сироватці крові щурів при використанні різних джерел опромінення // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. Володимира Гнатюка: Зб. наук. праць. Сер. «Біологія». – 2004. Вип. 34 (24). С. 81-83.

   32. Дерев’янко Л.П. Застосування еламіну з морської водорості ламінарії для мінімізації наслідків іонізуючого опромінення і стресу // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць / НЦРМ АМН України. – 2004. - Вип. № 10. - С. 301-310.

   33. Вплив величини введеної радіоактивності (1,85 МБк/кг та 18,5 МБк/кг) на кінетику цезію-137 та формування поглинутих доз в організмі щурів / Н.П. Атаманюк, Л.П. Дерев’янко, С.О. Аверіна, Т.С. Іванівська, Л.М. Куява, І.В. Вітер, Н.К. Родіонова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць / НЦРМ АМН України. – 2004. - Вип. 10. - С. 380-385.

   34. Вплив послідовності застосування поліплатиллену і фракціонованого опромінення на активність ферментів в сироватці крові щурів / І.В. Вітер, Л.П. Дерев’янко, Н.П. Атаманюк, І.І. Волченскова, Н.М. Майданевич, Л.М. Куява, Г.В. Чернявська // Гігієна населених місць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва. – 2005. Вип. 46. С. 310317.

   35. Пат. 4512 UA, МКИ А 21 D 8/02. Пшеничний хліб функціонального призначення: Пат. 4512 UA, МКИ А 21 D 8/02. / Л.Ю. Арсеньєва, Л.О. Герасименко, Л.П. Дерев’янко, М.М. Антонюк, Б.І. Хіврич; Національний університет харчових технологій. – З. № 20040503811; Заявл. 20.05.2004; Опубл. 17.01.2005, Бюл. № 1. – 5 с.

   36. Деревянко Л.П., Коваленко В.П., Глебова Л.Н. Влияние комбинированного действия СВЧ и гамма-излучения на 5’-нуклеотидазную активность эндокринных органов // Радиобиологический съезд: Материалы съезда. Киев, 20-25 сентября 1993 г. – Пущино: ОНТИ Пущинского научного центра РАН, 1993. – Т. 1.–С. 306.

   37. Деревянко Л.П., Божок О.В., Прокопенко В.П. Влияние комбинированного действия ионизирующего облучения и стресса на гормональный статус и ферментную активность эндокринных органов // Радиобиологичекие последствия аварий на атомных электростанциях: Материалы II междунар конф. Киев, 20-22 апреля 1994 г. – К., 1994. –С. 74.

   38. Вплив малих доз іонізуючої радіації та її комбінованої дії з деякими іншими несприятливими чинниками навколишнього середовища на ендокринну систему / Л.П. Дерев’янко, В.П. Прокопенко, О.В. Божок, В.В. Коваленко // III з’їзд українського біофізичного товариства. Київ, 11-13 жовтня, 1994 р. К., 1994. С. 86.

   39. Деревянко Л.П. О мембраностабилизирующих свойствах и гормональной активности некоторых препаратов растительного происхождения в условиях длительного введения цезия-137 // Использование природных биорегуляторов в практической медицине: Тр. науч.-практ. конф. Ялта, 16-21 мая 1995 г. Ялта, 1995. С. 27.

   40. Використання добавок, які посилюють радіорезистентність організму людини при виробництві хлібобулочних виробів / Л.А. Порохняк, Л.П. Дерев’янко, М.І. Пересічний, О.Г. Григоренко // Протирадіаційні засоби та їх застосування у зв’язку з аварією на ЧАЕС: Матеріали симп. Київ, 22-23 квітня 1995 р. – К., 1995. С. 17-19.

   41. Вплив речовин рослинного походження на розподіл ¹³⁷Cs в організмі дослідних щурів / Л.А. Порохняк, Л.П. Дерев’янко, А.П. Красноперова, Л.Т. Лебедєва // Протирадіаційні засоби та їх застосування у зв’язку з аварією на ЧАЕС: Матеріали симп. Київ, 7-11 жовтня 1995 р. – К., 1995. С. 51-53.

   42. Деревянко Л.П., Носов А.Т., Демченко М.А. Гормональные изменения и ультраструктура эндокринных органов после длительного введения изотопа цезия-137 // III съезд по радиационным исследованиям: Тез. докл. Москва, 14-17 октября 1997 г. Пущино, 1997. Т. 1. С. 438-439.

   43. Дерев’янко Л.П. Медико-біологічні аспекти дослідження перспективних харчових добавок та продуктів харчування лікувально-профілактичної спрямованості // Екологічна культура та хімічна екологія в умовах радіації і техногенного забруднення: Матеріали наук.-практ. семінару. Трускавець, 18-20 березня 1997 р. – К.: Тов. «Знання» України, 1997. С. 28-30.

   44. Derevyanko L.P. Combined impact of unfavorable ecological factors on human organism and means of protection // Long-term health consequences of the Chernobyl disaster: Proceedings 2-nd internat. сonf. Kiev, 1-6 June 1998. – K.: Chernobylinterinform, 1998. P. 543.

   45. Деревянко Л.П. Опыт оздоровления населения, проживающего на радиационно загрязненных и эндемичных по йоду территориях // П`ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання: Тези Міжнар. конф. Київ, 18-20 квітня 2001 р. – К., 2001. Розд. III. С. 19.

   46. Деревянко Л.П. Гормональная и морфофункциональная характеристика эндокринных механизмов адаптации при длительном действии малых доз ионизирующего облучения // Механизмы действия сверхмалых доз: III Междунар. cимп. Москва, 3-6 декабря 2002 г. – М., 2002. – С. 72.

   47. Дерев’янко Л.П. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи в умовах тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання // ІІІ зїзд з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія): Тези доп. Київ, 21-25 травня 2003 р. — К.: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 150.

   48. Дерев’янко Л.П. Протирадіаційне харчування як один із заходів мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС // Харчові добавки, інгредієнти, БАДи: їх властивості та використання у виробництві продуктів і напоїв: Наук.-практ. конф. Феодосія, 30 червня – 4 липня 2003 р. К.: Тов. «Знання» України, 2003. С. 24-28.

   49. Дерев’янко Л.П. Оцінка стану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи щурів за умов впливу малих доз зовнішнього і внутрішнього опромінення // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: Матеріали міжнар. конф. Київ, 22-24 березня 2005. К., 2005. С. 47-48.

   50. Механізм метаболічних порушень за умов поєднаної дії малих доз від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінення / В.В. Талько, Л.А. Горчакова, Н.П. Атаманюк, Л.П. Дерев’янко, Н.К. Родіонова, С.В. Горчаков // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: Матеріали міжнар. конф. Київ, 22-24 березня 2005. К., 2005. С. 62-63.

   51. Дерев’янко Л.П. Оцінка гормональних змін при тривалій дії малих доз внутрішнього опроміненнят(137Cs) тварин // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 23-25 травня 2007 р. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2007. С. 26-27.

   52. Дерев’янко Л.П. Харчування, як один із профілактичних заходів зменшення впливу радіації та інших негативних чинників на організм // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 23-25 травня 2007 р. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2007. С. 273-275.