Філімоненкова Вероніка Андріївна. Стан ендотелійзалежних чинників та їх корекція під вливом метаболічної терапії у новонароджених з гіпоксичним пошкодженням міокарду : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2005.
Анотація до роботи:
Філімоненкова В.А. Стан ендотелійзалежних чинників та їх корекція під впливом метаболічної терапії у новонароджених з гіпоксичним пошкодженням міокарду. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгиєвського МОЗ України, Сімферополь, 2005.
Робота присвячена підвищенню ефективності терапії гіпоксичних пошкоджень серцево-судинної системи новонароджених шляхом застосування метаболічної терапії карнітином на підставі вивчення функціонального стану ендотелію й рівня активності ендотелійзалежних чинників.
Встановлено, що під впливом гіпоксії у новонароджених розвивається ендотеліальна дісфункція, що проявлялася пригніченням синтезу оксиду азоту та підвищенням активності ендотеліну-1. Встановлено, що під впливом гіпоксичного фактору різної інтенсивності відбувається активація ендотелію з експресією Е-селектину, а також пошкодження ендотеліоцитів, маркером якого є підвищення рівня фактору Віллебранду. Спостерігається тромбоцитарна дисфункція, що обумовлена порушенням продукції NO, яка погіршує мікроцируляторні розлади та сприяє ішемічному пошкодженню серцевого м’язу.
Показано ефективність застосування карнітину, що супроводжується достовірною зворотною динамікою клінічних та інструментальних ознак гіпоксичного пошкодження серцево-судинної системи, а також викликає ендотелійзалежну вазодилатацію.
В дисертації наведене теоретичне обґрунтування та практичне рішення актуальної наукової задачі – встановлення патогенетичної ролі функціональних змін ендотелію при гіпоксичному пошкоджені міокарду у новонароджених та розробка методів їх корекції.
Гіпоксичне пошкодження серцево-судинної системи клінічно перебігало у вигляді транзиторної ішемії міокарду помірного (63,6%) і вираженого (36,4%) ступенів, персистуючих фетальних комунікацій (83,3%), легеневої гіпертензії новонароджених (42,4%), порушень серцевого ритму (76,5%), дисфункції міокарду (65,2%).
Встановлено, що у новонароджених з гіпоксичним пошкодженням міокарду в гострому періоді дії гіпоксії достовірно підвищується рівень Е-селектину до 31,27±5,27 нг/мл, що свідчить про активацію ендотелію та супроводжується зміною продукції ендотелійзалежних факторів.
Внаслідок зниження продукції оксиду азоту і підвищення синтезу ендотеліну-1 до 2,42±0,08 нг/мл в умовах гіпоксії розвивається пригнічення ендотелійзалежної вазодилатації, що призводить до периферичного вазоспазму й погіршує мікроциркуляцію в серцевому м'язі.
При інтранатальній асфіксії активується індукована форма синтази оксиду азоту (43,11±3,57 Од/мл), що призводить до надмірного утворення оксиду азоту (45,65±3,56 мкмоль/л), якій збільшує гіпоксичне ушкодження серцево-судинної системи у даної групи хворих. У новонароджених, що страждали від хронічної внутрішньоутробної гіпоксії, відзначається значне зниження рівня оксиду азоту (15,15±1,71 мкмоль/л) та синтази оксиду азоту (3,45±0,72 Од/мл), що свідчить про пригнічення NO-синтетичної функції при тривалій дії гіпоксичного фактору.
У новонароджених з гіпоксичним пошкодженням серцево-судинної системи підвищується рівень фактору Віллебранда (149,04±3,06%), що слід розглядати як маркер ушкодження ендотелію судинної стінки.
При гіпоксичному ушкодженні серцево-судинної системи реєструється дисфункція тромбоцитів, що проявляється в підвищенні спонтанної агрегації (до 44,10±4,48%) та зниженні адгезійної здатності тромбоцитів (до 11,55±1,19%). Ступінь порушення функціонального стану тромбоцитів і рівень фактору Віллебранда тісно пов'язані з гестаційним віком дитини (r= -0,68). Зі збільшенням ступеня морфо-функціональної незрілості недоношеного немовляти під впливом гіпоксії посилюється ушкодження судинної стінки і активація тромбоцитів.
Тромбоцитарна дисфункція за умов порушеної регуляції судинного тонусу і ушкодження ендотелію судин сприяє формуванню гіпоксичного пошкодження міокарду у новонароджених.
Застосування карнітину призводить до ендотелійзалежної вазодилатації, модулює утворення NO, достовірно прискорює зворотну динаміку клінічно-електрофізіологічних ознак гіпоксичного ушкодження серцево-судинної системи новонароджених (Р<0,05). Ефективність застосування карнітину достовірно вище в групі дітей, що перенесли гостру інтранатальну асфіксію, ніж у новонароджених, що перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію (Р<0,05).
