Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Внутрішні хвороби


520. Мужчиль Олеся Вікторівна. Стан ендотеліальної та гуморальної регуляції при серцевій недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС старших вікових груп в динаміці лікування: дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2004.



Анотація до роботи:

Мужчиль О.В. Стан ендотеліальної та гуморальної регуляції при серцевій недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС старших вікових груп в динаміці лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. - внутрішні хвороби. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004.

Дисертація присвячена вивченню стану ендотеліальної та гуморальної регуляції при хронічній серцевій недостатності (ХСН) у хворих на гіпертонічну хворобу, сполучену з ІХС, старших вікових груп з позицій механізмів адаптації та на фоні різних варіантів фармакотерапії з розробкою рекомендацій щодо індивідуального вибору оптимальної схеми терапії для підвищення ефективності лікування ХСН у даної категорії хворих.

На підставі комплексного клініко-інструментального дослідження встановлено порушення стану ендотеліальної та гуморальної регуляції при ХСН у хворих на ГХ, сполучену з ІХС. З віком у хворих реєстрували зміни стану регуляторних систем відповідно до фаз стрес-вік-синдрому. На фоні помірної клінічної ефективності засобів базисної терапії ХСН (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів, діуретиків) визначені ознаки надмірної активації процесу адаптації у вигляді незбалансованих змін показників ендотеліальної та гуморальної регуляції. Додаткове призначення мілдронату до засобів базисної терапії вірогідно підвищувало клінічну ефективність лікування ХСН за рахунок нормалізації стану регуляторних систем у хворих із збереженням резервів до адаптації. Розроблено рекомендації щодо індивідуального вибору оптимального варіанту фармакотерапії на підставі визначення вихідного клінічного стану хворого з високовірогідним прогнозом підвищення ефективності лікування ХСН.

У дисертації дістало подальшого вирішення актуальна науково-практична задача – підвищення ефективності лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС старших вікових груп шляхом корекції виявлених змін стану ендотеліальної та гуморальної регуляції.

  1. При хронічній серцевій недостатності I-IIA стадій зі збереженою систолічною (порушеною діастолічною) функцією лівого шлуночка, I-III функціонального класу пацієнтів кардіологічного профілю хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС 60-86 років визначено порушення стану ендотеліальної регуляції у вигляді депресії системи NO з виснаженням та втратою адаптаційної функції медіатору, погіршення вазорегулюючої функції ендотелію судин з відносною активацією неендотеліальних механізмів регуляції вазодилятації, збільшення розповсюдження мікроальбумінурії. Віковий фактор обумовлював поглиблення ендотеліальної дисфункції.

  2. У хворих з серцевою недостатністю визначено порушення стану гуморальної регуляції у вигляді двох варіантів змін показників в середньому віці - вірогідному підвищенні концентрації кортизолу у сироватці крові в 2,8 разів до гіперкортизолемії з підвищенням на 75,3 % рівня інсуліну в крові (у 15 % хворих) або зниженні концентрації кортизолу у сироватці крові на 16,8 % в межах нормокортизолемії з відповідним зниженням на 69,8 % рівня інсуліну в крові (у 85 % хворих). З віком зміна показників гуморальної регуляції відбувалась в залежності від вихідного стану – при підвищеному рівні гормонів в крові визначено зниження концентрації кортизолу та інсуліну, а при зниженому рівні – підвищення.

  3. Клінічний перебіг захворювання, морфофункціональний стан міокарда вірогідно асоційовані з рівнем функціонування регуляторних систем. З віком змінюється характер взаємозв’язків: у середньому віці визначено активацію регуляторних систем, в похилому віці - поєднане збалансоване функціонування систем ендотеліальної та гуморальної регуляції, в старечому віці - відсутність взаємного регуляторного впливу факторів. Виявлено два варіанти змін показників ендотеліальної та гуморальної регуляції в динаміці лікування, від яких залежить клінічна ефективність лікування - є найбільшою при зниженні концентрації кортизолу у сироватці крові, підвищенні рівня інсуліну в крові, нормалізації обміну окису азоту, зниженні альбумінурії.

  4. При проведенні базисної терапії серцевої недостатності визначено позитивні зміни діастолічної функції лівого шлуночка, поліпшення клінічного стану хворих середнього віку на 45 %, похилого віку на 63 % та старечого віку на 46 % (за даними коефіцієнтів ефективності лікування). Виявлені ознаки гіперстимуляції вазорегулюючої функції ендотелію судин із збереженням її дисфункції, незбалансованої гіперактивації системи NO, зменшення рівня альбумінурії у 44 % хворих, збільшення екскреції альбумінів з сечею у 56 % хворих, вірогідне зниження концентрації кортизолу у сироватці крові на 31 % та збільшення рівня інсуліну в крові на 19 % в усіх хворих незалежно від вихідного стану гуморальної регуляції.

  5. Включення мілдронату в комплексну терапію ХСН підвищує ефективність базисної терапії у хворих середнього віку до 73 %, похилого віку - до 69 %, старечого віку - до 63 % (за даними коефіцієнтів ефективності лікування), сприяє зниженню внутрішньоміокардіального напруження, нормалізації стану ендотеліальної і гуморальної регуляції за умов збереження резервів до адаптації.

Публікації автора:

  1. Гейченко В.П., Мужчиль О.В. Взаємозв’язок між показниками клінічного стану, функції ендотелію та ефективності лікування серцевої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС // Медичні перспективи. – 2002. – Т.VII, №3 – С. 35-38. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження та оцінка даних лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих результатів. Співавтор брала участь у формулюванні висновків).

  2. Гейченко В.П., Мужчиль О.В. Функція ендотелію та аритмогенний фактор при серцевій недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС похилого віку // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. – 2002. - №2, Т.6. – С.435-437. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження та оцінка даних лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих результатів. Співавтор брала участь у формулюванні висновків).

  1. Мужчиль О.В. Роль психоемоційного фактору в генезі гіпертонічної хвороби та її ускладнення – серцевої недостатності // Укр. науково-медичний молодіжний журн. – 2002. - №2. – С.42-46.

  2. Мужчиль О.В. Динаміка альбумінурії при лікуванні серцевої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу, сполучену з ІХС // Медичні перспективи. – 2003. – Т.VIII, №2 – С.53-57.

  3. Мужчиль О.В. Возрастные особенности гуморальной регуляции при сердечной недостаточности у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца // Пробл. старения и долголетия. – 2003. – Т.12, №2. – С.185-193.

  4. Пат. 58859 А України, МПК 7А61В5/00. Спосіб оцінки клінічної ефективності лікування серцевої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу, сполучену з ішемічною хворобою серця / В.П. Гейченко, О.В. Мужчиль (Україна). - № 2002118983, заяв. 12.11.2002; опубл. 15.08.2003. Бюл. №8. – 5с. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження хворих, патентний пошук, оформлення матеріалів. Співавтор брала участь у розробці математичної моделі винаходу).

  5. Мужчиль Олеся, Шпак Екатерина. Протеинурия как показатель старения эндотелия при сердечной недостаточности у больных гипертонической болезнью Збірник тез Міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. – Д., 2001. – С. 59-60. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження та оцінка даних лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані висновки. Співавтор брала участь в оформленні роботи).

  6. Мужчиль О.В. Вікові особливості показників гуморальної регуляції при серцевій недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу, сполучену з ІХС. Матеріали 74-ї підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених ДДМА. – Д., 2003. – С.35.

  7. Гейченко В.П., Мужчиль О.В. Клиническая эффективность комплексного лечения сердечной недостаточности с использованием милдроната у больных гипертонической болезнью в сочетании с ИБС // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. – 2002. - №1, Т.6. – С.147-148. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження та оцінка даних лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих результатів. Співавтор брала участь у формулюванні висновків).

  8. Єгорова Ю.В., Мужчиль О.В. Вивчення функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу. Матеріали 73-ї підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених ДДМА. – Д., 2002. – С.22. (Дисертант брала участь у проведенні клінічного та інструментального обстеження хворих, статистичної обробці отриманих даних, формулюванні висновків на рівні співавтора).

  9. Мужчиль О.В., Єгорова Ю.В., Валькова Н. Психологічний портрет хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС, початковими стадіями серцевої недостатності та його відображення на функції ендотелію периферичних судин. Сборник тезисов I международной медицинской конференции “Психиатрия, клиническая психология и психофармакология в XXI веке”. – Д., 2002. – С. 15-16. (Дисертант самостійно проводила клінічне та інструментальне обстеження хворих, брала участь в анкетуванні хворих, статистичній обробці отриманих даних, формулюванні висновків. Співавтори брали участь в анкетуванні хворих, статистичній обробці отриманих даних, формулюванні висновків).

  10. Мужчиль Олеся. Фактор спадковості в порушенні функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС та початковими стадіями серцевої недостатності. Матеріали VI міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2002. – С.33.

  11. Мужчиль Олеся. Мікроальбумінурія як показник функціонального стану ендотелію у хворих з комбінованою кардіологічною патологією. Збірник тез III міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених “Медицина – здоров’я – XXI сторіччя”. – Д., 2002. – С. 93.

  12. Гейченко В.П., Мужчиль О.В. Метаболічна терапія у комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу. Матеріали об’єднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”. – К., 2002. – С.43-44. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження та оцінка даних лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих результатів. Співавтор брала участь у формулюванні висновків).

  13. Гейченко В.П., Мужчиль О.В., Задунаєв С.І. Психологічний профіль хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС, початковими стадіями серцевої недостатності та його взаємозв’язок з функціональним станом периферичних судин. / Актуальные проблемы медицины. Сборник научных трудов под ред. проф. Дубовской Н.Г. – Д., 2002. – 28-30. (Здобувачем особисто проведено обстеження та анкетування хворих, оцінка даних клінічних досліджень, статистична обробка отриманих результатів. Співавтори брали участь в інтерпретації даних інструментальних методів дослідження, формулюванні висновків).

  14. Гейченко В.П., Мужчиль О.В., Ненадищук В.А. Динаміка мікроальбумінурії як критерій своєчасності призначення комплексного лікування серцевої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС похилого віку. Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”. – Х., 2002. – С.50-51. (Здобувачем особисто проведено обстеження хворих, оцінка даних клінічних досліджень, статистична обробка отриманих результатів. Співавтори брали участь в інтерпретації даних лабораторних методів дослідження, формулюванні висновків).