Паляниця Сергій Семенович. Стан ангіотензину ІІ, необмеженого протеолізу, гемостазу і ліпопероксидації в гострому періоді ішемічного інсульту та їх корекція. : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2004.
Анотація до роботи:
Паляниця С.С. Стан ангіотензину ІІ, необмеженого протеолізу, гемостазу і ліпопероксидації в гострому періоді ішемічного інсульту та їх корекція. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2003.
Досліджено вміст в спинномозковій рідині ангіотензину ІІ, продуктів пероксидного окислення ліпідів, активності ферментів протирадикального захисту та інтенсивність протеолізу у 105 хворих в гострому періоді ішемічного інсульту. З’ясовано, що підвищення рівня ангіотензину ІІ корелює із збільшенням інтенсивності генерації активних форм кисню та вмістом продуктів ліпопероксидації, що відбувається за зниження активності ферментів протирадикального захисту і супроводжується інтенсифікацією протеолітичної деструкції низько- і високомолекулярних білків, пригніченням колагенолізу та ниркового кислотовиділення. Доведено, що використання в лікуванні хворих в гострому періоді ішемічного інсульту лозартану калію і ліпіну на відміну від звичайної патогенетичної терапії активізує процеси ацидифікації сечі, нормалізує тромбіногенез та підсилює протизгортаючу активність крові. Клінічна ефективність комплексного лікування з використанням лозартану і ліпіну перевищує таку при використанні в патогенетичній терапії інгібіторів АПФ, про що свідчать позитивні зміни параметрів неврологічної вогнищевої симптоматики.
На підставі вивчення впливу лозартану калію і ліпіну на функціональний стан нирок, гемостаз, фібриноліз, протеоліз і ліпопероксидацію розроблено і впроваджено в клінічну практику схему застосування цих препаратів в комплексному лікуванні хворих в гострому періоді ішемічного інсульту з першої доби: лозартан калію (50 мг перорально, 1 раз на добу протягом 14 днів), ліпін (500 мг внутрішньовенно повільно на 50,0 мл 0,9% розчину NaCl 1 раз на добу протягом перших 5 днів).
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення змін функціонального стану нирок і ангіотензину ІІ при гострих розладах мозкового кровообігу та їх наслідках і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в оцінці клінічної ефективності з визначенням показів для застосування лозартану і ліпіну в гострому періоді ішемічного інсульту на підставі вивчення їх впливу на артеріальний тиск, функціональний стан нирок, гемостаз, фібриноліз, протеоліз і ліпопероксидацію.
2. У гострому періоді ішемічного інсульту в лікворі збільшується вміст ангіотензину ІІ на 45%, що прямо корелює з високою інтенсивністю процесів пероксидного окислення ліпідів і супроводжується зменшенням активності ферментів протирадикального захисту, підсиленням пероксидної модифікації білків та інтенсифікацією протеолізу на тлі зниження ферментативного фібринолізу і підвищення неферментативної фібринолітичної активності ліквору.
3. У порівнянні зі звичайним комплексом патогенетичної терапії використання в лікуванні хворих в гострому періоді ішемічного інсульту лозартану і ліпіну характеризується вираженою діуретичною реакцією, суттєвим зниженням концентрації в сечі білка та ступеня протеїнурії на тлі активації процесів ацидифікації сечі шляхом інтенсифікації ацидо- і амоніогенезу в ниркових канальцях.
4. Застосування в комплексному лікуванні лозартану і ліпіну швидко нормалізує тромбіногенез як за зовнішнім, так і за внутрішнім механізмами утворення протромбіназного комплексу, підсилює протизгортаючу активність крові та впродовж двох тижнів нормалізує функціональну активність тромбоцитів, вміст у крові фібриногену і активність фібринстабілізуючого фактора.
5. За поєднаної дії лозартану і ліпіну перебудова структури плазмового фібринолізу характеризується підвищенням інтенсивності ензиматичного лізису фібрину і зниженням неферментативної фібринолітичної активності. Початкове збільшення Хагеман-залежного фібринолізу змінюється його нормалізацією на тлі сталої потенційної активності плазміногену, яка не відрізняється від контрольних величин.
6. Застосування в комплексному лікуванні хворих на ішемічний інсульт лозартану і ліпіну призводить до початкової інтенсифікації протеолітичної деградації в плазмі крові низько- і високомолекулярних білків та колагену, що змінюється її перманентним зниженням, причому лізис азоказеїну та колагенолітична активність нормалізуються. На початку лікування з використанням лозартану і ліпіну в сечі підсилюється розпад низькомолекулярних білків і колагену за відсутності достовірних змін з боку лізису високомолекулярних білків. Наприкінці лікування усі зазначені параметри протеолітичної активності сечі не відрізняються від контрольних показників.
7. Клінічна ефективність комплексного лікування з використанням ліпіну і лозартану перевищує таку при використанні в патогенетичній терапії інгібіторів АПФ, про що свідчать позитивні зміни параметрів вогнищевої неврологічної симптоматики: позитивна динаміка парезів спостерігалась у 68% хворих, підвищеного м’язового тонусу за пірамідним типом – у 65%, підвищеного м’язового тонусу за екстрапірамідним типом – у 22%, аміостатичного синдрому – у 26%, порушення поверхневої і глибокої чутливості – у 52 і 45% відповідно, афазії – у27%, порушення гнозиса і праксиса – у 24%.
Публікації автора:
Паляниця С.С., Пашковський В.М., Васильєва Н.В., Прасол Ю.Г. Роль пероксидного окислення ліпідів, екскреторної, іонорегулюючої та кислотовидільної функцій нирок у формуванні дисциркуляторної енцефалопатії //Український вісник психоневрології том 9, вип..1(26),, 2001р., С.61-62. (Особистий внесок С.С.Паляниці – обстеження хворих на ішемічний інсульт, аналіз та узагальнення отриманих результатів ).
Паляниця С.С. Комплексна характеристика змін регуляції агрегатного стану крові в гострому періоді ішемічного інсульту //Український вісник психоневрології.- 2002.- Т.10, №2 (31).- С. 71-73.
Паляниця С.С. Роль АГ II та пероксидного окислення ліпідів в розвитку ішемічного інсульту //Буковинський медичний вісник.- 2002.-Т.6, №4. –С. 113-116.
Паляниця С.С. Зміни функціонального стану нирок у хворих на ішемічний інсульт та дисциркуляторну енцефалопатію //Праці науково-практичної конференції “Ліки – людині сучасні проблеми фармакотерапії в неврології”.- Харків.- 2001.- С.54.
Паляниця С.С. Пероксидна модифікація білків та інтенсивність плазмового фібринолізу в гострому періоді ішемічного інсульту //Архив клин. и экспер. медицины.- 2001.- Т.10, №2.- С.202
Паляниця С.С. Характеристика змін інкреторної діяльності нирок у хворих на ішемічний інсульт //Праці наукової конференції з міжнародною участю, присвячена памяті проф. Склярова.- Львів.-2001.- С.67
Паляниця С.С. Стан плазмового протеолізу та фібринолізу у хворих на ішемічний інсульт //Праці наукової конф. студентів і молодих вчених НМУ ім. О.О.Богомольця з міжнар. участю (присв. 160-річчю НМУ).- Київ, 2001.- С. 39.
Паляниця С.С. Характеристика екскреторної діяльності нирок і канальцевого транспорту натрію у хворих на ішемічний інсульт //Українські медичні вісті.- 2001.- Т. 4, № 1(62).- С.82.
Паляниця С.С. Взаємозвязок змін тромбоцитарної ланки первинного гемостазу і ліпопероксидації у хворих на ішемічний інсульт //Праці наукової конференції “Історія та сучасні досягнення фізіологів в неврології”.- Київ, 2001.- С.49.
Паляниця С.С. Роль ангіотензину II та ліпопероксидации в розвитку ішемічного інсульту //Праці 6-го Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль, 2002.- С.- 34.
Паляниця С.С. Варіанти змін загального потенціалу гемокоагуляції в гострому періоді ішемічного інсульту //Український вісник психоневрології.- 2002.-Т.10, №1 (30).- С. 103.
Пат. №37073 Україна, МПК А 61 В 10/00 Спосіб діагностики порушень функції нирок у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію /Паляниця С.С., Кухарчук О.Л., Пашковський В.М., Сагалаєв С.П., Магаляс В.М. (Україна). - №200031524. Заявл. 17.03.2000. Опубл. 16.04.2001.- Бюл. №3.-2 с. (Особистий внесок С.С.Паляниці – обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів ).
