1. Запропоновані локально попередньо напружені сталезалізобетонні перекриття підвищеної технологічності і силової ефективності, зниженої металоємності (завдяки використанню у якості напруженої арматури сталі підвищеної міцності класу А500С). Представляється можливим перекривати прольоти збільшеної довжини зі здійсненням попереднього напруження і монтажу сталевих елементів конструкцій вручну, без використання енергоємних монтажних кранів, що особливо важливо для реконструкції, яка проводиться в стиснутих умовах приміщень. 2. Розроблена і досліджена конструкція вузла кріплення напруженої арматури до стінки сталезалізобетонної балки, захищена патентом України 59242А. Вона дозволяє, як показали проведені експерименти, знизити величину напруження в арматурі в зоні кріплення до балки в 3...4 рази. Конструкція вузла відповідає вимогам до арматури А500С за умовою зварювання. 3. Запропонована нова конструкція петльового анкера, що забезпечує спільність роботи сталевої балки і залізобетонної полиці. Підвищена ефективність анкера досягається використанням роботи бетону не тільки на зріз, але і на зминання. Розроблено методики розрахунку анкерів і їхнього розміщення по довжині верхньої полиці сталевої балки. 4. Розроблено методику оцінки напружено-деформованого стану і несучої здатності локально попередньо напружених сталезалізобетонних згинальних елементів з урахуванням фізичної нелінійності і технологічної послідовності улаштування сталезалізобетонного перекриття. 5. Розроблено новий ефективний тип конструкцій - сталезалізобетонні згинальні елементи з локальним і технологічним попереднім напруженням. Теоретично обґрунтована силова доцільність сполучення локального і технологічного обтиснення сталезалізобетонних перекриттів, які є збірно-монолітними конструкціями. Визначено раціональну технологічну послідовність здійснення попереднього напруження, що забезпечує його підвищену силову ефективність. 6. Запропоновано конструкцію тимчасових підтримуючих стійок із плавним регулюванням висоти, підібрані й експериментально досліджені розсувні двосекційні трубчасті стійки, які забезпечують сприйняття стискаючого навантаження не менш 50 кН, що відповідає власній вазі свіжеукладеного бетону, який приходиться на одну підтримуючу стійку в сталезалізобетонних перекриттях, що найбільш часто зустрічаються в практиці. Випробування показали стабільність роботи стійок висотою Н = 3 і 3,5 м; вигин у середині висоти внаслідок випадкових ексцентриситетів при стискаючому навантаженні 50 кН складав до 5 мм, тобто () Н. В часі прогини не зростали, деформації були пружними, після випробувань верхня секція у виді труби-вставки вільно вставлялася в нижню секцію, що представляла собою трубу-підставу. 7. Побудовано апарат розрахунку сталезалізобетонних згинальних елементів з локальним і технологічним попереднім напруженням, що дозволяє врахувати процес формирування напруженого стану і картину вичерпання несучої здатності. В основу розробленого апарата покладені принципи теорії граничної рівноваги, але з урахуванням історії навантаження. 8. Проведені експерименти показали, що завдяки шпренгельній схемі роботи напруженої арматури втрати напруг у ній внаслідок деформацій повзучості і усадки бетону малі, менш 10 МПа. 9. Експериментально виявлені закономірності деформування і руйнування сталезалізобетонних згинальних елементів з локальним попереднім напруженням; підтверджено, що завдяки обтисненню напруженою арматурою несуча здатність при прийнятих співвідношеннях параметрів компонентів конструкцій зростала в 1,47 рази, тріщиностійкість у 1,6 рази. Зазначений ефект зростає з ростом початкового рівня попереднього напруження. 10. Вичерпання несучої здатності конструкції характеризується руйнуванням залізобетонної полиці внаслідок роздроблення бетону після досягнення текучості в сталевій балці. Підвищення рівня попереднього напруження може зближати моменти настання текучості в сталевій балці і руйнування бетону стиснутої полиці, тобто воно може служити важливим інструментом раціонального конструювання сталезалізобетонних згинальних елементів з локальним і технологічним попереднім напруженням. 11. Зіставлення результатів розрахунку за розробленою методикою з експериментально отриманими даними свідчить про їхню прийнятну відповідність, відхилення не перевищують 10%. 12. Впровадження результатів роботи на 4 об'єктах м.Харкова підтвердило високу технологічність і ефективність розроблених попередньо напружених сталезалізобетонних перекриттів, можливість з їхньою допомогою перекривати прольоти збільшеної довжини, одержувати приміщення з вільним, трансформуємим плануванням при мінімальних витратах енергетичних і матеріальних ресурсів. Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах: 1. Избаш М.Ю., Асанов В.В. Технологическое предварительное напряжение сталежелезобетонных изгибаемых элементов // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2002.-Вип. 19.-С.188-192. Особистий внесок – аналіз розвитку напруженого стану при технологічному попередньому напруженні. 2. Избаш М.Ю., Асанов В.В. Эффективный тип перекрытий для реконструкции зданий и сооружений // Коммунальное хозяйство городов.-К.: Техніка, 2002.-Вып. 45.-С.212-215. Особистий внесок – розробка елементів сталезалізобетонного попередньо напруженого перекриття підвищеної технологічності. 3. Избаш М.Ю., Асанов В.В., Шемет Р.Н. Технологическое и локальное предварительное напряжение сталежелезобетонных изгибаемых элементов // Рациональные энергосберегающие конструкции, здания и сооружения в строительстве и коммунальном хозяйстве.-Сб.научн.тр. Часть. 1.-Белгород, 2002.-С.107-111. Особистий внесок – запропоновані технологічні принципи раціонального керування обтисненням сталезалізобетонних згинальних елементів. 4. Шагин А.Л., Избаш М.Ю., Асанов В.В., Шемет Р.Н. Особенности предварительного напряжения сталежелезобетонных конструкций // Будівельні конструкції.-К.: НДІБК, 2003.-Вип. 59.-С.565-570. Особистий внесок - оцінка формирування напруженого стану в сталезалізобетонному згинальному елементі при обтисненні та навантаженні. 5. Шагин А.Л., Избаш М.Ю., Асанов В.В., Гриневич Е.А. Несущая способность балок, усиленных локальным обжатием дополнительной внешней арматурой // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2003.-Вип. 24.-С.68-73. Особистий внесок – розробка методики розрахунку несучої здатності сталезалізобетонних згинальних попередньо напружених елементів. 6. Асанов В.В. Сталежелезобетонные изгибаемые элементы, локально обжатые стержнями из стали А500С // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2003.-Вип. 23.-С.123-128. 7. Асанов В.В. Экспериментальная оценка влияния локального обжатия на работу сталежелезобетонных изгибаемых элементов // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2004.-Вип. 25.-С.165-168. 8. Вузол закріплення напруженої арматури до сталезалізобетонної балки. Пат. 59242А Украины, МКИ Е04В1/100, Е04С5/16 / О.Л. Шагін, М.Ю., Ізбаш, В.О. Воблих, В.В. Асанов; № 20021210288; Заявл. 19.12.2002; Опубл. 15.08.2003.-Бюл.№ 8.-3 с. Особистий внесок – експериментальне обґрунтування конструкції вузла кріплення арматури до стінки балки. |