Анотація до роботи:

Кузьменко Ю.Г. Сріблястий карась та краснопірка в промисловій іхтіофауні Каховського водосховища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, Київ, 2004.

У результаті багаторічних досліджень були отримані сучасні дані щодо біолого-екологічного стану популяцій сріблястого карася та краснопірки. Визначено особливості їх розповсюдження по акваторії Каховського водосховища. З'ясовано, що кормова база водойми не є лімітуючим фактором для існування досліджених видів у Каховському водосховищі. Здатність популяцій сріблястого карася та краснопірки до відтворення досить висока, умови для існування в цілому можна охарактеризувати як добрі. З урахуванням особливостей промислу, аматорського рибальства та незаконного вилучення розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності використання сріблястого карася та краснопірки Каховського водосховища. Запропоновано метод врахування впливу аматорів, браконьєрів та порушень звітності при обґрунтуванні обсягів дозволеного промислового вилучення.

1.Найбільш щільні концентрації сріблястого карася спостерігаються у верхній частині Каховського водосховища незалежно від сезону року. Значне заростання водосховища, особливо верхньої частини, вищою водяною рослинністю спричиняє розширення зон, сприятливих для нересту й нагулу сріблястого карася та краснопірки у Каховському водосховищі. Освоєння нових районів існування може служити підтвердженням росту чисельності сріблястого карася.

2. Сріблястий карась Каховського водосховища досягає максимальної довжини 40 см та маси 2 кг. Середня довжина в уловах 24,3 см, середня маса - 570 г. Сріблястий карась у Каховському водосховищі відрізняється досить високими темпами росту: за перші три роки життя він досягає довжини 19 см та ваги 300 г. Найбільші прирости довжини спостерігалися на першому та другому роках життя. Найбільші прирости ваги - на п'ятому році. Вікова структура нерестового стада налічує 12 вікових груп від двох до тринадцяти років. Граничний вік карася, знайденого в уловах, тринадцять років. Середньовиважений вік - п'ять років.

3. Співвідношення самців та самок у популяції дорівнює 1:1. Збільшення частки самців у популяції позбавило залежності успішність нересту від наявності у водоймі самців інших видів риб, і стало однією з причин збільшення чисельності популяції. Масова статева зрілість настає при досягненні розмірів 18 см, тобто у середньому при досягненні віку 3-х років. Сріблястий карась Каховського водосховища характеризується порційним типом нересту. Кількість відкладених ікринок коливається в межах від 41 тис. до 790 тис. ікринок. Середня абсолютна плодючість дорівнює 229 тис. ікринок.

4. Чисельність молоді за останні 6 років коливалася в межах від 0,5 до 35,7 екз. / 100 м², середня склала 8,4 екз. / 100 м². Високі показники плодючості, порційність нересту, чисельність молоді вказують на високу відтворювальну здатність популяції.

5. Довжина краснопірки Каховського водосховища коливалась від 5,5 до 32 см, середньовиважена - 21 см. Найбільші прирости довжини спостерігалися на першому році життя. Маса коливалась від 70 до 600 г., середньовиважена - 260 г. Найбільші прирости ваги спостерігаються на четвертому році життя. Вікова структура нерестового стада краснопірки налічує сім вікових груп від двох до восьми років, середній вік - 4,2 роки.

6. Співвідношення самців та самок у популяції краснопірки Каховського водосховища склало: самиць 62% , самців 38%. Статева зрілість краснопірки настає на другому-третьому році життя. Самці дозрівають раніше від самок, при досягненні довжини в 13 см. Самки дозрівають при досягненні довжини в 16 см. Абсолютна плодючість краснопірки коливалась в межах від 4,3 до 201 тис. ікринок, середня абсолютна плодючість склала 80 тис. ікринок.

7. Забезпеченість субстратами для нересту та районами для нагулу молоді, наявність декількох порцій у відкладенні ікри й високих показників плодючості зумовлює високу здатність популяції краснопірки та сріблястого карася Каховського водосховища до відтворення.

8. Найбільш ефективними знаряддями лову для вилучення сріблястого карася із Каховського водосховища є ріжові та рамові сітки з вічком 50-60 мм. Найбільш ефективними районами лову сріблястого карася є верхня частина Каховського водосховища на межі зон заростання.

9. Для підвищення ефективності використання сировинних ресурсів Каховського водосховища доцільно упорядкувати аматорське рибальство. Улови сріблястого карася аматорами склали 218 т, або 690 тис. екз . краснопірки - 52 т, або 575 тис. екз. Таким чином, улови сріблястого карася рибалками-аматорами перевищують за масою промислові улови в 1,5 рази, по кількості виловлених екземплярів - у 5 разів. Улови краснопірки рибалками-аматорами перевищують промислові улови за масою в 74 рази, по кількості виловлених екземплярів - у 192 рази.

10. Кожного року не підлягає обліку близько 50 % від загальної маси виловленого сріблястого карася. Краснопірки не враховується близько 90%.

11. З метою визначення фактичного вилучення рибної продукції з Каховського водосховища, зокрема сріблястого карася та краснопірки, необхідно дані промислової статистики множити на коефіцієнт позазвітного вилучення, який для сріблястого карася складає – 3,5; для краснопірки – 50.

Пропозиції до раціонального використання сріблястого карася та краснопірки Каховського водосховища

Дозволити лов сріблястого карася на Каховському водосховищі сітками з вічком 50-60 мм у верхній частині водосховища до уявної лінії від села Скельки до села Вишетарасівка протягом усього року крім періоду заборони.

Заборонити сітки з вічком менше ніж 50 мм на період з кінця заборони до 20 вересня.

З метою підвищення рибопродуктивності Каховського водосховища за рахунок малоцінних та сміттєвих видів риб ввести платне аматорське рибальство на водоймі: для лову з човна - у плавневій зоні (крім періоду заборони), для лову з берега - на всій акваторії Каховського водосховища. Розміри платні встановлювати згідно з середніми уловами рибалок за попередній рік.

Для аматорського лову ввести мінімально дозволені до вилучення розміри: сріблястого карася - 20 см, краснопірки – 16 см.

Посилити контроль за звітністю риболовних підприємств, нормами вилову та відповідністю уловів аматорів мінімально дозволеним розмірам.

Публікації автора:

1. Дробот А.Г., Заруба О.Г., Малофеева А.И., Кузьменко Ю.Г. Режим сетного промысла в Каховском водохранилище на 2001 год // Рыбное хозяйство Украины. – №1(12).– Керчь, 2001. - С. 8-9. (Здобувач приймав участь у зборі матеріалу з складу промислових уловів, обробляв матеріали, які стосувалися сріблястого карася, плітки та краснопірки, приймав участь у формулюванні висновків)

2. Кузьменко Ю.Г. Використання запасів краснопірки (Scardinius erythrophtalmus) Каховського водосховища // Рибне господарство. – Вип. 59-60. – К, 2001. - С. 97-100.

3. Кузьменко Ю.Г. Воспроизводительные способности популяции серебряного карася (Carassius auratus gibelio (Bloch)) Каховского водохранилища // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. – № 3. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С. 120-123.

4. Кузьменко Ю.Г., Спесивий Т.В. Підвищення рибопродуктивності Каховського водосховища за рахунок активізації використання другорядних промислових видів риб // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки . –№1. – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – С. 166-173. (Здобувачем оброблені матеріали із аматорських уловів, визначено шляхи підвищення рибопродуктивності Каховського водосховища).

5. Дробот А.Г., Кузьменко Ю.Г., Максименко М.Л., Спесивый Т.В., Заруба О.Г., Малофеева А.И. Объёмы и состав уловов рыболовов любителей на Каховском водохранилище // Рыбное хозяйство Украины. - №5. – Керчь, 2003. – С. 4 – 6. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

6. Дробот А.Г., Кузьменко Ю.Г. Особенности промысла серебряного карася на Каховском водохранилище // Рыбное хозяйство Украины. - №1(24). – Керчь, 2003. - С. 21-24. (Здобувач обробляв матеріали із складу промислових уловів в залежності від сезону року та району, визначав віковий склад промислового стада сріблястого карася, приймав участь у аналізі динаміки розвитку промислу на водосховищі, формулюванні висновків).

7. Кузьменко Ю.Г. Деякі фактори, що впливають на показник промислової продуктивності Каховського водосховища // Рибне господарство. – К. – 2004. – С. 114-117.

8. Кузьменко Ю.Г. Плодовитость сеоебряного карася (Carassius auratus gibelio) Каховского водохранилища // Материалы Международной научно-практической конференции молодых ученых. – К. – 2002. – С. 80-82.

9. Кузьменко Ю.Г. Промысловое использование серебряного карася Каховского водохранилища // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Гідрологія, іхтіологія та радіобіологія”. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 14-15.

10. Кузьменко Ю.Г., Котовська Г.О. Умови відтворення сріблястого карася (Carassius auratus gibelio (Bloch)) Каховського водосховища // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 54-55. (Автором дисертації оброблені данні з плодючості та умов для відтворення сріблястого карася у Каховському водосховищі).

11. Кузьменко Ю.Г. О константе роста серебряного карася Каховского водохранилища // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта”. – Дніпропетровськ-Донецьк-Харків, 2003. – С. 8.