У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове технологічне вирішення наукової проблеми забезпечення промислового плодівництва високоякісним садивним матеріалом шляхом застосування оптимальних способів вирощування і стимулювання кроноутворення в незрошуваних умовах правобережної частини Західного Лісостепу України. За результатами досліджень сформульовані наступні висновки: 1. Наведені в огляді літератури дані з питань способів вирощування і стимулювання кроноутворення плодових саджанців різняться між собою, оскільки дослідження проводили в різних умовах, а агроприйоми вирощування садивного матеріалу недостатньо розроблені. 2.Вирощування однорічних саджанців яблуні способом “спляче” вічко забезпечує максимальний сумарний вихід садивного матеріалу, хоч за способу окулірування вихід саджанців першого товарного сорту більший. Більший вихід стандартних дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) – 21,0 тис. шт./га забезпечує сорт з високою природною схильністю до утворення крони (Джонаголд). Стимулювання кроноутворення, особливо механічне, покращує вихід якісних саджанців на 19–46%. 3. Діаметр стовбура однорічних саджанців яблуні визначається способом вирощування (частка впливу фактора 90%). Найбільшу величину показника (11,4-12,6 мм) отримано для саджанців, вирощених способом окулірування. Запровадження стимулювання кроноутворення на величину діаметра штамба дворічних саджанців яблуні кніп-баум істотного впливу не спричиняє. 4. Висота однорічних саджанців визначається переважно способом вирощування. Максимальною величиною показника – 137,2-145,9 см вирізнялися саджанці, вирощені способом окулірування, а мінімальною – 91,1-104,6 см – із зимового щеплення. Застосування механічного стимулювання кроноутворення спричинює несуттєве (на 4%) зниження висоти дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум). 5. Загальна асиміляційна поверхня однорічних саджанців яблуні, в основному, залежить від способу вирощування, коливаючись від 3,9 (зимове щеплення) до 6,8 тис. м2/га (окулірування). Стимулювання кроноутворення збільшує загальну асиміляційну поверхню дворічних саджанців яблуні на 17%, незалежно від способу його виконання. 6. Кількість гілок у кроні дворічних саджанців кніп-баум визначається переважно помологічним сортом (вплив фактора 59%) і наявністю стимулювання кроноутворення (9%). Отримані способами окулірування і “спляче” вічко саджанці мають, відповідно, в 1,4 і 1,2 рази більше гілок, порівняно зі способом зимове щеплення. Запровадження заходів стимулювання кроноутворення збільшує кількість гілок у 1,7 разів. 7. Сумарна довжина гілок у кроні саджанців визначається переважно помологічним сортом (вплив фактору 48%) і способом стимулювання кроноутворення (11%). Стимулювання кроноутворення, особливо механічне, сприяє збільшенню сумарної довжини гілок. 8. Дворічні саджанці з однорічною кроною для сорту з високою природною схильністю до утворення крони (Джонаголд) характеризуються сприятливими – понад 60 кутами відходження гілок. Хімічне стимулювання кроноутворення спричинює утворення гілок з більш гострими кутами відходження (52,7). 9. Стимулювання кроноутворення збільшує на 80% кількість плодових утворень в кроні саджанців кніп-баум, хоча суттєвої різниці між способами його виконання не виявлено. 10. Механічне та хімічне стимулювання кроноутворення під час вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною збільшує облистяність в 1,3-1,2 рази і на 16,7-17,4% – загальну асиміляційну поверхню рослин, одночасно спричинюючи зменшення площі листкової платівки. 11. Вирощування саджанців способом зимового щеплення на 7,5% збільшує вміст хлорофілу в листі дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною, а запровадження стимулювання кроноутворення цей рівень зменшує на 5,7%. 12. Стимулювання кроноутворення спричинює локалізацію більшої частини кореневої системи саджанців у шарі ґрунту 10–20 см, сприяючи зменшенню її втрат при викопуванні на 7,3-8,9%, особливо для саджанців із зимового щеплення. 13. Найбільший економічний ефект виробництва однорічних саджанців яблуні сортів Глостер і Джонаголд на клонових підщепах – прибуток 64,3–75,8 тис. грн/га, отримано за використання способу “спляче” вічко. Найвищий рівень рентабельності досягнуто при вирощуванні дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною на підщепі М26 для сорту Джонаголд за способу окулірування – 319,6%. Механічне стимулювання кроноутворення значно – на 136-265% збільшує рентабельність вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, особливо сорту Глостер, вирощування якого без цього агрозаходу недоцільне. Вирощування таких саджанців для сортів, що добре галузяться (Джонаголд) більш вигідне. |