Анотація до роботи:

Євсєєва М.Г. Специфіка конотативних значень образних номінацій у художньому тексті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук із спеціальності 10.02.15 – загальне мовознавство. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено проблемам формування й типології конотацій образних номінацій у художніх текстах і ідіомах. У роботі зроблено спробу виявлення й систематизації конотативних значень образних номінацій у текстах, що представляють збірну поетичну інтерпретацію концептосфери міста. Виявлено закономірності формування мовної образності текстів про місто в креативному, вітальному та есхатологічному лінгвосеміотичних аспектах, а також – в аспекті лімінальності як способу існування міста в умовах постійного протистояння стихії. Здійснено аналіз мовного механізму формування конотацій. Проведено типологічне зіставлення закономірностей формування конотацій ключових мовних одиниць в ідентичних і близьких за змістом ідіомах, що належать до різних мовних і, відповідно, культурно-ментальних систем. У дисертаційному дослідженні розглядається проблема актуалізації діахронічних, неусвідомлюваних, первинно номінативних значеннєвих реляцій як засобу створення яскраво й багатогранно конотованого образного висловлення.

Розв’язання завдань дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. Конотації образних номінацій у поетичних текстах і ідіомах може задаватися семантичними реляціями мовних одиниць і, з огляду на специфіку генезису цих реляцій, не має ієрархії щодо можливості актуалізації більш чи менш архаїчних корелятів.

2. Емоційний і/чи оцінний компоненти конотації мовної одиниці в художньому тексті можуть мати підкріплення в денотаті семантичних корелятів.

3. Референтна конотація номінативних лексем у художньому тексті може мати значеннєві реляції в етимології відповідних мовних одиниць.

4. Конотативне забарвлення образних номінацій у поетичному тексті може характеризуватися варіативністю емоційного й оцінного компонентів, що задається автором навмисно або неусвідомлювано.

5. Конотація поетичної дескрипції може бути “чистою” – являти собою вербалізацію яскраво вираженої емоції без згадування її можливого матеріального репрезентанта.

6. Мовним механізмом формування художньої образності найчастіше виступають семантичні (етимологічні) реляції ключових лексем поетичного висловлення. У даному відношенні поняття образності і референтної конотації відповідають, по суті, одному явищу мови, однак у формуванні образної номінації суттєво задіяні також емоційний, експресивний, оцінний і стилістичний компоненти конотації.

7. Істотну роль у формуванні образності поетичних дескрипцій відіграє загальносеміотичний зміст концептів відповідних мовних одиниць.

Публікації автора:

1. Поэтические номинации белой ночи в тезаурусе русской языковой личности // Филологические исследования. Выпуск I. – Донецк: Юго-Восток, 2000. – С. 214-225. Роботу написано у співавторстві з кандидатом філологічних наук, доцентом, зав. кафедрою російської мови Донецького національного університету Сидєльніковим В.П. Особистий внесок дисертанта – 65%.

2. Особенности латентных семантических связей в коннотационных значениях поэтических номинаций // Филологические исследования. Выпуск II. – Донецк: Юго-Восток, 2000. – С. 181-190.

3. Семантическая корреляция “вода – душа” в поэтическом тексте // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Філологічні науки. № 4 (36). – Луганськ: Альма Матер, 2001. – С. 134-138.

4. Особенности коннотационных значений “макаронических” номинаций в поэтическом тексте // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Збірник наукових праць. Випуск 4. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С.164-170.

5. Коннотативные особенности мотивации тематически маркированной лексики // Филологические исследования. Выпуск V. – Донецк: Юго-Восток, 2002. – С.43-49.

6. Коннотативные особенности образных номинаций лиминальности в поэтическом тексте // Сфера языка и прагматика речевого общения. Международный сборник научных трудов. Книга 3. – Краснодар: КубГУ, 2003. – С.30-36.

7. Особенности реализации славянской языковой личности в идиоматике петербургской поэзии конца XVIII – начала ХХ в.в. (тези доповіді) // Актуальні проблеми менталінгвістики. Науковий збірник. – Київ-Черкаси: Брама, 1999. – С.300-303.

8. Конототивні засоби відображення лімінальності в поетичному тексті. (тези доповіді) // Тези 9-ої всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 88-89.