Анотація до роботи:
Шестопалова Л.Д. Специфіка антропонімів у химерній прозі (на матеріалі творчості В.Г.Дрозда). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова, Одеса, 2006. На широкому ілюстративному матеріалі вперше досліджено антропонімний простір творів Володимира Григоровича Дрозда. У дисертації з’ясовано основні функції оніма та специфіку його зв’язку з апелятивним позначеннями особи (контекстуальна антропонімія) в художній спадщині письменника. Зафіксовано, що власна назва, досягшувши вершин лексико-стилістичної виразовості, поступово послаблює номінативну функцію, набуваючи оцінно-характеристичних, експресивно-виразових, інформативних, образотвірних функцій тощо. Ім’явжиток глибоко продуманий автором і щільно вмонтований у контексти творів. Антропонімія В.Дрозда побудована за зразком реального сільського антропонімікону. Онімія творів письменника є художньо мотивованою, контрастною, символічною і навіяною традиціями химерної прози. Химерність оніма полягає в тому, що автор максимально увиразнює сміхову, бурлескно-травестійну лінію у творах, акцентуючи на суто національній самобутності характеру персонажа. Уведення реальних антропомоделей у фантасмагоричну площину твору є одним із найголовніших ономастичних факторів ідіостилю В.Г.Дрозда. |