З’ясування стану розробки теми дослідження дало можливість виявити прогалини теоретичного характеру: відсутність науково обґрунтованої комплексної класифікації СТД і, відповідно, чітко сформульованої типологічної характеристики кожного з їх видів; брак інформації про систему бібліографічних джерел (поточних та ретроспективних), що облікують СТД та інформують про них. Незважаючи на ґрунтовність низки досліджень з даної теми, в них не звертається увага на таку важливу складову бібліографічних ресурсів, як вітчизняні автоматизовані бази даних, без використання яких нині неможливий якісний та оперативний пошук науково-технічної інформації. Відсутність у книгознавстві та бібліографознавстві належної уваги до СТД, динамічні зміни останніх років у сферах їх створення зумовили відставання теоретичних засад цих наук від практичних нововведень, серед яких – методика розроблення технічних регламентів – нових для вітчизняної системи стандартизації документів. Проте, на практичному рівні нерозв’язаними залишилися питання позначення окремих видів НДС, уніфікації їх бібліографічного опису, відсутність державного бібліографічного обліку технічних регламентів і прайсів. Вивчення системи СТД в Україні засвідчило, що впродовж 1992 – 2005 рр. в ній відбулися суттєві зміни. В Україні після розпаду СРСР було закладено власну законодавчу базу, що регламентує процеси створення і функціонування СТД. Відмінність основних положень нового законодавства сфери охорони промислової власності від чинного у часи СРСР полягає в тому, що:
– будь-який заявник при позитивному результаті експертизи поданої заявки може безперешкодно отримати патент, що засвідчує виключне монопольне право особи на винахід, у той час як переважна більшість заявників колишнього СРСР реально могла отримати лише авторське свідоцтво; – значно розширився перелік об’єктів промислової власності, а саме: до існуючих при СРСР винаходів, корисних моделей, промислових зразків та товарних знаків додалися такі нові об’єкти промислової власності як топографії інтегральних мікросхем, кваліфіковані зазначення походження товарів. Позитивними змінами у сфері стандартизації за 1992–2005 рр. є: скасування обов’язковості дотримання норм стандартів, що раніше часто гальмували розвиток певних галузей виробництва; гармонізація національних стандартів з відповідними міжнародними, що створює умови для виходу вітчизняної продукції на міжнародний ринок. Суттєвою видозміною системи СТД в незалежній Україні є поява прайсів, що прийшли на зміну прейскурантам СРСР, змінивши при цьому свій статус із нормативних видань на рекламно-довідкові. Незважаючи на зростаюче значення СТД для торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва України із зарубіжними державами, вони досі не були об’єктом комплексного дослідження з точки зору книгознавства і бібліографознавства. У результаті аналізу джерел виокремлено комплекс загальнотеоретичних питань, пов’язаних із становленням категоріально-понятійного апарату. Дефініції понять, що побутують у сфері охорони промислової власності і сфері стандартизації та наведені в нормативних документах, не завжди є однозначними і тому потребують уніфікації. Ретельний книгознавчий аналіз досліджуваних документів довів, що для їх означення доцільніше використовувати термін “cпецвиди документів”, оскільки сфера їх поширення і використання не обмежена лише технікою. Суттєві соціально-економічні зміни останніх років, викликані переходом до ринкової економіки, призвели до дещо нового наповнення поняття “спецвиди технічних документів”. Зміст цього поняття, з одного боку, звузився через злиття деяких СТД (промислові каталоги та прейскуранти) в один вид, а з іншого – розширився у зв’язку з появою нових різновидів СТД (технічні регламенти, настанови, прайси). З’ясовано, що найбільш вдалою назвою однієї з ланок системи СТД є термін “нормативні документи із стандартизації”. Поняття “нормативні документи”, запропоноване в Законі України “Про стандартизацію”, в ДСТУ 1.1–2001 та ДСТУ 1.0:2003, є узагальнюючим по відношенню до понять “нормативні документи із стандартизації” та “нормативно-правові акти”. Водночас обґрунтовано, що технічні регламенти, незважаючи на статус нормативно-правових актів, тісно пов’язані з НДС змістом, сферою створення та застосування і тому можуть розглядатись як один із видів НДС. Для формулювання типологічної характеристики кожного виду спеціальних технічних документів за типологічні було обрано такі ознаки: характер відображеної в СТД інформації, особливості викладу в них матеріалу, особливості їх структури. Визначено, що важливими аспектами для комплексної характеристики патентних документів, крім зазначених ознак, є особливості їх опублікування та умови отримання охоронних документів (патентів та свідоцтв). Необхідність застосування зазначеної сукупності ознак зумовлена специфічною сутністю патентних документів, що виконують одночасно функції охорони прав заявників та функції джерел нової науково-технічної інформації. Особливість патентної документації полягає ще й в тому, що її створення потребує врахування світового рівня розвитку техніки і, відповідно, відомостей, зафіксованих у патентній документації різних країн. Розгалужена типологічна схема НДС свідчить про вузьке функціональне призначення кожного виду цих документів і, відповідно, про необхідність дотримання чітко встановлених правил та вимог при їх розробленні. Залежно від мети, яку переслідують виробники продукції, визначається вид промислового каталогу, що міститиме інформацію промислового призначення. Отже, змістові особливості СТД у певній мірі визначають їх структуру. Розроблена типологічна схема СТД ґрунтується на комплексному критерії, що являє собою сукупність певних типологічних ознак. Залежно від цих ознак спецвиди документів поділяються на: патентні документи, нормативні документи із стандартизації та промислові каталоги. Класифікація кожного окремого виду СТД побудована із застосуванням додаткових ознак, що дозволяють виділити інші типологічні ряди. У патентних документах класифікації підлягає лише одна їх складова – патенти як охоронні документи. У групі НДС окремі класифікаційні ряди утворюють категорії та види стандартів. Типологічна класифікація промислових каталогів зазнала розширення за рахунок появи нового їх виду – прайсів. Запропонована класифікація може коригуватися: розширюватися за рахунок появи нових видів чи категорій СТД або навпаки, звужуватися через об’єднання деяких з них. Підставою для цього є стрімкий прогрес в науці, виробництві, інформаційних технологіях. Охарактеризовано систему бібліографічних джерел інформації про СТД: вітчизняні друковані (бібліографічні покажчики, офіційні бюлетені, каталоги, довідники); вітчизняні й окремі зарубіжні електронні (бібліографічні покажчики on-line, на CD-ROM та DVD-ROM, різні типи баз даних). У зв’язку із розширенням видового складу СТД відповідного розширення зазнала й ця система, зокрема за рахунок підготовки бібліографічних посібників, що облікують промислові каталоги, нормативні документи у галузі будівництва тощо. Створювачами та видавцями таких бібліографічних ресурсів є спеціальні центри НСНТІ.
Порівняльний аналіз структури та інформаційного наповнення сайтів провідних установ НСНТІ з аналогічними зарубіжними засвідчив, що недоліками веб-сайтів Держспоживстандарту України та ДП “УкрНДНЦ” є: недостатньо високий рівень їх технічної розробки та інформаційно-бібліографічної наповненості, нерегулярність оновлення на них інформації, відсутність посилань на сайти інших установ. Укрпатент не надає безоплатного доступу до всіх відомостей вітчизняних патентних БД. Однак сайт Укрпатенту та портал “Леонорм” науково-інформаційного центру “Леонорм” відзначаються високою якістю організації і можуть бути взірцевими для створення подібних. Вивчення технології пошуку інформації про СТД довело необхідність знання побудови відповідних класифікаційних систем та правил систематизації досліджуваних документів. З цих питань доцільно запланувати підготовку та видання Укрпатентом, Держспоживстандартом України відповідних довідників, навчальних посібників, методичних вказівок чи рекомендацій. Для однозначного трактування термінів, вживаних як ключові слова при пошуку патентної інформації, необхідно розробити термінологічні словники для патентних повірених, працівників Укрпатенту, заявників, бібліографів. Основними перспективними напрямами бібліографічної роботи зі спецвидами технічних документів можна визначити такі:
здійснення державного бібліографічного обліку технічних регламентів у щомісячному інформаційному покажчику “Стандарти”, щорічному “Каталозі нормативних документів”, публікація повних текстів цих документів у бюлетені “Офіційний вісник України” та представлення їх на сайтах Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, відповідних установ Держспоживстандарту України з метою забезпечення вільного доступу до них фахівців; належне фінансування діяльності зі створення та розповсюдження СТД і, відповідно, джерел, що облікують їх; впровадження систем подання електронних заявок на об’єкти промислової власності, підготовки електронних НДС, що пришвидшить процедуру їх бібліографічного обліку та інформування про ці документи споживачів; надання безоплатного доступу до автоматизованих баз даних, що містять повні тексти патентних документів та основоположних НДС; забезпечення усіх ланок НСНТІ висококваліфікованими кадрами, які мають відповідну книгознавчу та бібліографічну підготовку; посилення навчальної підготовки фахівців спеціальностей “Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографознавство”, “Документознавство та інформаційна діяльність” для роботи з СТД; досягнення сумісності чинних в Україні нормативних документів сфер охорони промислової власності, стандартизації та технічного регулювання з метою створення єдиного нормативно-правового поля функціонування та поширення науково-технічної інформації. |
