Анотація до роботи:

Ущина В.А. Соціолінгвістична категорія домінантності та її реалізація в англомовному політичному дискурсі). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003. – 208 с.

Робота присвячена висвітленню комунікативно-інтеракціональної організації та семантико-прагматичних особливостей вербалізації соціолінгвістичної категорії домінантності в інституційно-конвенційних умовах політичних дебатів. Домінантність розглядається як динамічна інтерактивна сутність дискурсивного плану, природним середовищем якої є діалогічне мовлення як компонент людської взаємодії. Аналіз домінантності проводиться відповідно до екстралінгвістичних факторів контексту політичних дебатів: ситуації спілкування, комунікативної мети та фактора адресата. Визначено особливості вербалізації домінантності на інтеракціонально-конверсаційному та прагма-семантичному рівнях політичного дискурсу. В зв’язку з цим виділено та проаналізовано два типи домінантності – інтеракціональну та риторичну. Виведено та систематизовано сукупні домінантні інтеракціональні кроки, які названо ініціативами. Запропоновано та диференційовано стратегії інтеракціональної та риторичної домінантності, а саме – мовленнєві стратегії контролю над чергуванням реплік як дискурсивне виявлення інтеракціональної домінантності та стратегії позитивної само- презентації і негативної презентації опонента як стратегії риторичної домінантності. З’ясовано, що мовленнєва реалізація комунікативних стратегій риторичної домінантності відбувається відповідно до виявлених семантико-стратегічних кроків. Простежено структурно-семантичні особливості їх мовної організації.

У результаті проведеного дослідження було розглянуто цілий спектр мовних факторів вербалізації домінантності з урахуванням впливу позамовних чинників.

Була доведена гіпотеза про те, що домінантність – це соціолінгвістична категорія, ядром якої є мовні засоби вербалізації концепту влади, а периферійна зона включає дискурсивне втілення асиметричних комунікативних відносин.

Опис домінантності здійснено в рамках парадигми критичного аналізу дискурсу, що дозволяє вивчення лінгво-прагматичних, когнітивно-комунікативних і соціальних аспектів даного явища. Такий підхід визначив наступні етапи дослідження: 1) проаналізовано параметри ситуативного контексту передвиборчих дебатів як основу для спільних знань i репрезентацій усіх учасників мовленнєвої взаємодії та визначальний фактор їх мовленнєвої поведінки; 2) охарактеризовано інтеракціональну домінантність як основу асиметрії інтеракціональних стосунків між учасниками дебатів, що виникає внаслідок переваги мовленнєвих дій одного з них стосовно іншого(-их); 3) досліджено риторичну домінантність як результат дії дискурсивних засобів, що спрямовані на переконування реципієнта у вірності семантичних пресупозицій продуцента засобами аргументації та маніпуляції з метою досягнення соціальної влади.

Описано стереотипну комунікативну ситуацію політичних дебатів, у якій вербалізується домінантність, та встановлено прагматичні і соціальні характеристики англомовного політичного дискурсу як середовища реалізації домінантності.

Виведено інтеракціональні моделі учасників стереотипної комунікативної ситуації політичних дебатів, що мають вирішальне значення у репродукції домінантності, оскільки визначають коло прагматичних установок комунікантів стосовно узаконених конвенцій процедури політичних дебатів, від яких залежить мовленнєва поведінка їх учасників.

Домінантність класифіковано у двох взаємозалежних типах – інтеракціональна та риторична, які актуалізуються симультанно, але в роботі аналізуються автономно з метою визначення їх мовних та мовленнєвих проявів.

Виявлено та систематизовано сукупні домінантні інтеракціональні кроки, які названо ініціативами, а також мовленнєві стратегії контролю над чергуванням реплік як дискурсивне виявлення інтеракціональної домінантності.

Визначено комунікативні стратегії риторичної домінантності, мовленнєва реалізація яких відбувається відповідно до виявлених семантико-стратегічних кроків. Простежено структурно-семантичні особливості їх мовної організації. Одержані висновки підтверджують основні положення, що виносяться на захист.

Отримані результати не вичерпують проблематику даного дисертаційного дослідження. Визначено перспективи подальших досліджень поставлених завдань, а саме: плідним уявляється вивчення особливостей вербалізації домінантності в офіційних дискурсах типу юридичного, академічного, рекламного і т. ін., а також в умовах неофіційної комунікації. Науковий інтерес до поліфункціональності дейксису у встановленні комунікативної нерівності також розширює рамки майбутніх досліджень. Поряд з цим, проблемою, вартою уваги лінгвістів, є концептуальна дихотомія “топікальна виділеність / відтіненість” як могутній когнітивний засіб досягнення домінантності шляхом маніпулятивного впливу на процеси сприйняття, а також використання метафори як одного з прийомів маніпулятивного впливу на системи цінностей в політичному дискурсі. Ці та інші питання можуть слугувати темами подальших досліджень, які б розвинули основні положення даної роботи.

Публікації автора:

1. Ущина В. А. Комунікативно-мовленнєві умови сполучуваності в офіційному дискурсі // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологія. – Луцьк, 1997. – №5. – С. 75-76.

2. Ущина В. А. Конвенційно-ритуальні обмеження на комунікацію та їх вплив на виникнення домінантності або субординації // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологія. – Луцьк, 1999. – №3. – С. 76-79.

3. Ущина В. А. Парадигма "домінантність-субординація" як прояв неоднозначності комунікативних стратегій // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологія. – Луцьк, 2000. – №2. – С. 237-239.

4. Ущина В. А. Ситуація асиметричної мовленнєвої взаємодії в координатах дії принципу кооперації // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2001. – №2. – С.97-101.

5. Ущина В. А. Прагматичні функції займенників у реалізації домінантності в політичному дискурсі // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологія. – Луцьк, 2001. – № 13. – С. 196 – 201.

6. Ущина В. А. Інтеракціональні особливості топікального контролю в комунікативній ситуації політичних дебатів // “Мовні і концептуальні картини світу”. Збірник наукових праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002. – № 7. – С. 498-506.

7. Ushchyna V. Language and Power in Ethnic Relations // Mississippi Language Crusader, Volume 47, #3. – February 2000. – P. 21-27.

8. Ushchyna V. Interactionаl Organization of Dominance in Political Interviews // Тези другої міжнародної наукової конференції дослідників англійської мови "Прагматика у межах та поза межами". – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – 2001. – С. 92-94.

9. Ushchyna V. “Political Dominance, Linguistic Persuasion and Globalization in Ukraine”// Тези міжнародної наукової конференції “Globalization: English and Language Change in Europe”. – Варшава: Інститут прикладної лінгвістики Варшавського університету. – 2002. – С. 30.