У дисертації на емпіричному та теоретичному рівнях досліджено актуальне завдання щодо впливу соціально-психологічних умов управлінської діяльності в системі державної служби на її ефективність. Отримані у процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки. 1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел свідчить про важливість комплексного підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби. Це зумовлює необхідність ретельного вивчення умов її здійснення. Важливе місце серед них посідають соціально-психологічні, ті, що пов’язані із соціальними механізмами реалізації управлінського процесу та врахуванням психологічних аспектів управління. Проте узагальнюючі дослідження цієї проблеми на сьогодні є недостатніми. 2. За результатами аналізу поняття “управління” уточнено поняття “управлінська діяльність” у системі державної служби. Доведено, що управлінська діяльність як складова процесу управління, її суб’єктивний компонент є сукупністю скоординованих дій та заходів, що спрямовані на досягнення у межах організації певної мети. Складовими управлінської діяльності є управлінські компоненти, утворені управлінськими функціями: базово-управлінський (планування, організація, контроль), соціально-психологічний (комунікація, мотивація, керівництво) та власне управлінський (прийняття та реалізація управлінських рішень). 3. Визначено, що в системі державної служби ефективність управлінської діяльності є соціально-економічною категорією, яка відображає результат здійснення управлінських дій через максимально можливу реалізацію керівником у професійній діяльності його особистісного, соціального та професійного потенціалів при одночасному задоволенні потреб усіх учасників управлінських відносин (окремих керівників, працівників, соціальних груп тощо). Аналіз зазначеного поняття здійснено у двох напрямах: економічному та соціально-психологічному. Останній передбачає врахування показників, що є втіленням суб’єктивних особливостей діяльності державних установ та організацій, розкривають сутність управлінської діяльності із соціально-психологічної точки зору. Це дало змогу розглянути ефективність управлінської діяльності як соціально-психологічну. Під соціально-психологічною ефективністю управління розуміється результат здійснення управлінських впливів, що базуються на врахуванні соціальних, психологічних, тектологічних, акмеологічних особливостей учасників управлінського процесу; спрямовані на організацію та підтримання управлінської взаємодії з метою успішної реалізації функцій та виконання завдань, що стоять перед установою чи організацією. Основними рівнями її прояву є рівень соціально-психологічної ефективності організації та рівень соціально-психологічної ефективності суб’єктів управлінського процесу. Відповідно до цього критерії соціально-психологічної ефективності управлінської діяльності систематизовано за двома блоками – організаційним (розкривають успішність діяльності установи чи організації як суспільної одиниці) та особистісним (розкривають ефективність діяльності учасників процесу управління). 4. За результатами дослідження визначено умови підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби: економічні, політичні, інформаційні тощо. Провідне місце серед них посідають соціально-психологічні, що пов’язані із соціально-психологічними особливостями реалізації управління в державних установах та організаціях. Встановлено, що одним із засобів підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби є психолого-управлінське консультування. Реалізація соціально-психологічних умов ефективності управлінської діяльності передбачає застосування комплексу соціально-психологічних методів, прийомів та засобів, спрямованих на оптимізацію управлінської взаємодії шляхом підвищення дієвості структур управління та активності суб’єктів управління. Результатом впливу зазначених умов є розвиток організації, суб’єктів управління, а також раціональне використання ресурсів (фінансових, технічних, людських тощо). До соціально-психологічних умов підвищення ефективності управлінської діяльності належать організаційно-комунікативні, особистісні та проекційні умови реалізації управління. Організаційно-комунікативні умови підвищення ефективності управлінської діяльності представлені організаційною структурою управління державної установи чи організації та її комунікативною структурою. Особистісні умови підвищення ефективності управлінської діяльності характеризуються психологічною готовністю керівника до здійснення управління та професійною трансформацією особистості керівника. Проекційні умови підвищення ефективності управлінської діяльності розглянуто як процес керівництва, що є суб’єктивним компонентом управлінської діяльності. Керівництво є проекцією особистості керівника на загальний та соціально-психологічний рівні здійснення управління. Проекційні умови підвищення ефективності управлінської діяльності представлені стилем керівництва та індивідуалізацією управління. У поєднанні та організованому впливі на управлінську діяльність соціально-психологічні умови визначають рівень її ефективності в цілому та її суб’єктів зокрема, а також детермінують інші аспекти управлінського процесу, наприклад технологічний, адже створюють підґрунтя для їх прояву та реалізації. 5. У системі державної служби психолого-управлінське консультування є дієвим засобом підвищення ефективності управлінської діяльності, що спрямований на надання допомоги організаціям та керівним працівникам щодо вдосконалення практики управління та підвищення індивідуальної продуктивності й ефективності організації. Запровадження системи психолого-управлінського консультування у систему державних установ та організацій передбачає реалізацію теоретичного та практичного етапів. Теоретичний етап передбачає визначення мети, основних функцій, принципів, завдань та напрямів здійснення практичної консультативної роботи з питань управління, практичний – створення у структурі державної установи та організації психолого-консультаційного підрозділу, а також реалізацію відповідних форм та методів практичної консультаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження дали змогу сформулювати рекомендації щодо соціально-психологічного підвищення ефективності управлінської діяльності в державних установах та організаціях: ураховувати особливості соціально-психологічних умов реалізації управлінської діяльності в системі державної служби під час формування організаційної та комунікативної структур управління, добору претендентів на керівні вакантні посади в державних установах та організаціях, кар’єрного просування працівників, їх атестації тощо; запровадити в практику діяльності державних установ та організацій систематичне навчання щодо соціально-психологічних основ здійснення управління з метою оволодіння керівниками та працівниками знань про зміст та структуру управління, усвідомлення ролі й значущості соціально-психологічних компонентів управління, формування в них умінь та навичок ефективного вирішення психолого-управлінських проблем; рекомендувати навчальним закладам системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів вносити у програми навчання (функціональна складова Професійної програми підвищення кваліфікації державних службовців V-VІІ категорій, програми тематичних короткотермінових та постійно діючих семінарів тощо) питання щодо соціально-психологічних основ ефективності управлінської діяльності в системі державної служби; ввести до організаційної структури державних установ та організацій структурний підрозділ (соціально-психологічний, психолого-акмеологічний, психолого-консультативний тощо), який би забезпечував виконання практичної психологічної роботи. У разі неможливості останнього надати кадровим підрозділам повноваження щодо здійснення психолого-консультаційної діяльності у напрямі організаційного консультування та консультування з питань управління персоналом. У дисертаційному дослідженні не вирішуються всі питання соціально-психологічного підвищення ефективності управлінської діяльності в державних установах та організаціях. З урахуванням її складності перспективними є дослідження соціально-психологічної ефективності управління як державно-управлінської категорії, розробка змісту практичної психолого-консультативної допомоги з питань управління, удосконалення механізмів її запровадження. | 