1. Групова норма військового колективу - це правило поведінки, яке встановлюється його членами в процесі службової взаємодії на основі групової думки і відображає ціннісні орієнтації і соціальні установки, що переважають у цьому колективі. Групові норми військового колективу можна поділити за характером дії та рівнем важливості. За характером дії норми можуть бути регулятивними, оціночними, стабілізуючими і нормами-санкціями, а за ступенем важливості – вищого, середнього і нижчого рівня. 2. Нормативна система, дію якої було досліджено у підрозділах Прикордонних військ України, складається з двох частин. Одну частину становлять офіційні норми і правила поведінки, другу - неофіційні норми, які встановлені командуванням з'єднань (частин) і підрозділів. Неофіційні норми у ряді випадків суперечать офіційним нормам. Одночасна дія двох нормативних систем послаблює вплив офіційних норм. Офіційна система санкцій не має мотивуючого характеру через ряд суттєвих недоліків як у її структурі, так і в практиці застосування, а також характеризується помітним переважанням негативних елементів, що робить її недосконалою. Недосконалість офіційної системи підтверджується існуванням неофіційних санкцій, які часто застосовуються командуванням підрозділів завдяки тому, що ці санкції, як правило, є більш оперативними і більш дієвими. Те, що поряд з офіційною формалізованою системою норм і санкцій у військових колективах діють неофіційні правила поведінки і застосовуються неофіційні заохочення і покарання, помітно впливає на зміст групових норм. 3. Застосування адаптованої до умов Прикордонних військ України методики визначення змісту групових норм щодо порушень військової дисципліни у військових колективах, що укомплектовані на професійній основі, дозволяє отримувати об‘єктивну інформацію про групові норми шляхом вимірювання соціальних установок членів військових колективів на ті чи інші порушення дисципліни. 4. У підрозділах, які було досліджено, не склалися групові норми поведінки, які є близькими до офіційних норм. В одних порушення військової дисципліни виправдовують, в інших - засуджують, у третіх - ставлення до порушень швидше нейтральне. Розглядаючи формування групових норм як адаптивну реакцію групової свідомості на вплив значимих чинників зовнішнього середовища на підставі отриманих даних можна стверджувати, що реакція різних військових колективів на одні й ті самі чинники є не однаковою. 5. Найбільшою мірою на процес становлення і зміцнення критичності групових норм що визначають ставлення до порушень військової дисципліни у військових колективах укомплектованих на професійній основі впливають такі умови: рівень згуртованості та ціннісно-орієнтаційної єдності членів колективу, його “потенційна стабільність”, рівень поваги до командира підрозділу, рівень конфліктності командира з підлеглими, а також середній вік членів колективу. Зростання до певної межі згуртованості і ціннісно-орієнтаційної єдності членів колективу сприяє збільшенню критичності у ставленні військовослужбовців до порушень військової дисципліни. Цьому також сприяє високий рівень “потенційної стабільності” - бажання проходити подальшу службу у певному військовому колективі, поважливе ставлення до командира підрозділу та незначний або навпаки надвисокий рівень конфліктності між командиром підрозділу і підлеглими. Неоднозначний, але тісний зв’язок встановлено між змістом групових норм і середнім віком у військовому колективі. Більш критичні групові норми формуються у військових колективах з середнім віком до 24 та більше за 30 років. 6. Зміст групової свідомості змінюється разом з соціально-психологічним розвитком військового колективу. Порівняно з військовими колективами низького рівня соціально-психологічного розвитку у військових колективах високого рівня розвитку ставлення до порушень військової дисципліни, як правило, є більш критичним. У таких військових колективах групова мораль є більш близькою до встановлених офіційних норм, так як спрямованість таких військових колективів найбільшою мірою відповідає тим цілям і цінностям, для досягнення яких створено Прикордонні війська України. 7. Ті чинники що впливають на соціально-психологічний розвиток військового колективу вплинуть і на формування ставлення до порушень військової дисципліни у цьому колективі. Це зумовлено тим, що і зміст групових норм, які регулюють ставлення до порушень військової дисципліни, і розвиток військового колективу пов’язані зі змінами рівня згуртованості, ціннісно-орієнтаційної єдності членів колективу, рівнем його потенційної і реальної стабільності та ін. 8. Основними шляхами формування у військових колективах групових норм щодо порушень військової дисципліни є: вдосконалення нормативно-правової бази, форм роботи щодо зміцнення військової дисципліни, проведення заходів, що сприяють формуванню у військових колективах сприятливого морально-психологічного клімату. Вжиття запропонованих заходів дозволяє сформувати у військовослужбовців соціально значущі мотиви і цінності, сприяє підвищенню згуртованості і розвитку військових колективів, зближує офіційну та неофіційну системи норм і санкцій, що в комплексі забезпечує критичне ставлення військовослужбовців до порушень військової дисципліни. Таким чином, у результаті проведеного дослідження підтверджено головну гіпотезу про те, що функціонування у військових колективах укомплектованих на професійній основі групових норм, що не передбачають осудження порушень дисциплінарних вимог, може бути передумовою порушень військової дисципліни. Порушуючи вимоги офіційних норм, члени військового колективу підрозділу в багатьох випадках не розцінюють подібну поведінку як девіантну, неадекватну конкретній ситуації. На основі отриманих в дослідженні результатів, в якості практичних рекомендацій можна запропонувати наступне: організувати вивчення курсу “Психологія управління” у всіх військових ВНЗ і включити цей курс до програм перепідготовки військових керівників всіх рівнів; розглянути можливість доповнення змісту статей Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині, що стосується переліку заохочень і стягнень, які застосовуються до військовослужбовців професіоналів та в частині, що стосується прав командирів підрозділів щодо застосування заохочень і стягнень до цієї категорії військовослужбовців; удосконалити дисциплінарну практику командирів і начальників всіх ступенів в частині що стосується заохочення особового складу; стабілізувати склад військових колективів (тобто скоротити практику переміщення військовослужбовців з підрозділу в підрозділ). Подальше дослідження групових норм у військових колективах доцільно проводити за такими напрямами: комплексне дослідження змісту групових норм щодо основних питань служби з охорони державного кордону, бойової і спеціальної підготовки, повсякденної діяльності підрозділів; експериментальний пошук шляхів оптимізації впливу групових норм на результати службової діяльності підрозділів; дослідження змісту і ролі групових норм у військових колективах органів управління, підрозділів, що складаються з військовослужбовців строкової служби та ін. | 