Анотація до роботи:

Потапчук Є. М. Соціально-психологічні основи збереження психічного здоров’я військовослужбовців. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологія праці в особливих умовах. – Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. – м. Хмельницький, 2004.

Дисертацію присвячено теоретичному та експериментальному вивченню проблеми збереження психічного здоров’я військовослужбовців та розробці соціально-психологічних засад його збереження. Уточнено сутність, критерії і показники психічного здоров’я особистості, здійснено психологічний аналіз змісту положень Військових статутів Збройних Сил України щодо їх впливу на психічне здоров’я військовослужбовців, визначено основні суб’єкти впливу на психічне здоров’я військовослужбовців та виявлено їх ознаки, проаналізовано розвиток наукової думки щодо психогігієни життєдіяльності особистості, розроблено соціально-психологічну систему збереження психічного здоров’я військовослужбовців у військовій частині, проведене емпіричне дослідження проблеми та запропоновано основні напрямки удосконалення процесу збереження психічного здоров’я особового складу.

1. На основі аналізу науково-психологічної літератури уточнено поняття “психічне здоров’я військовослужбовця”, під яким слід розуміти таке функціонування психіки військовослужбовця, яке забезпечує його гармонійну взаємодію з навколишнім світом, адекватність поведінки, ефективність навчальної та службової діяльності та здійснення особистісного розвитку. Виявлено, що до критеріїв та показників психічного здоров’я військовослужбовців слід відносити: а) якість протікання психічних процесів та станів військовослужбовця: здатність адекватно сприймати себе та оточення; здатність до розумного планування життєвих цілей; здатність усвідомлено здійснювати вчинки; відповідність емоційних реакцій силі та частоті зовнішніх подразників; задоволення сім’єю, військовою службою, військовим колективом, прямим командиром (начальником); почуття відповідальності за себе, членів сім’ї та членів колективу; здатність позбавлятьсь образ; здатність до гумору; урівноваженість; оптимізм; б) конфігурація психічних властивостей: упевненість у собі (віра у свої сили); зосередженість (відсутність метушливості); етичність (чесність, совісність, тактовність); інтерес до оточуючого світу; адекватний рівень вимог (домагань); активність та цілеспрямованість; комунікабельність; доброзичливість; терпимість; в) рівень саморегуляції військовослужбовця: здатність до самоконтролю; здатність свідомо змінювати свої стани та регулювати дії відповідно до мети діяльності та обстановки; володіння негативними емоціями; здатність до керування поведінкою відповідно до норм, що існують у військовому колективі; здатність продуктивно працювати та підтримувати міжособистісні стосунки; г) шкідливі звички військовослужбовця: залежність від куріння, спиртних напоїв, наркотичних та токсичних речовин; схильність до брехні, до конфліктної поведінки.

2. Характеристика військовослужбовців за ознакою психічного здоров’я вказує на те, що вони поділяються на три групи: психічно здорових, з нервово-психічною нестійкістю та з психічними розладами. Психічно здорові особи придатні до військової служби без обмежень, проте, через негативний вплив різноманітних факторів, певна частка з них ризикує перейди в групу з нервово-психічною нестійкістю. У випадках, коли навантаження перевищують можливості військовослужбовця, то в нього на основі нервово-психічної нестійкості можуть формуватися психічні розлади. Зважаючи на специфіку військової служби, це може зробити їх небезпечними як по відношенню до себе (алкоголізація, аутоагресія та ін.), так і по відношенню до оточуючого середовища (використання спеціальних знань та навичок у злочинних цілях, зрада, завдання екологічної шкоди довкіллю, необґрунтоване застосування бойового озброєння та техніки тощо).

3. У процесі дослідження визначено групу головних соціально-психологічних факторів, які впливають на психічне здоров’я військовослужбовців. До таких слід віднести фактори суб’єктивного та об’єктивного характеру. До факторів суб’єктивного характеру відносяться: а) внутрішня (розумова) поведінка військовослужбовця: уявлення про психічне здоров’я та шляхи його збереження; сприйняття та оцінка життєвих ситуацій і ризику, пов’язаного з ними; виникнення та протікання внутрішньоособистісних конфліктів; психологічне самоуправління; відношення до здоров’я та здорового способу життя; самооцінка душевного благополуччя; б) зовнішня (соціальна) поведінка військовослужбовця: активний спосіб життя; вживання здорової їжі; стосунки (відношення) з оточенням; дотримання правил здорового способу життя; шкідливі звички (вживання та зловживання шкідливими речовинами). До факторів об’єктивного характеру належать: а) соціальне середовище: сім’я військовослужбовця (сімейне оточення); друзі та знайомі; військовий колектив; військовий керівник; професійна діяльність (загроза для життя та здоров’я; нераціональний розклад і режим військової служби й відпочинку, суттєві порушення режиму дня; часті стресові ситуації тощо); природне середовище (пора року, погода); б) демографічні: вік (юність; рання дорослість; середній вік, перехідні стани між ними); соціальна належність; в) стан фізичного здоров’я: рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональної підготовленості організму до виконання фізичних навантажень, рівень мобілізації адаптаційних резервів організму, що забезпечують його пристосування до впливу різноманітних факторів військового середовища.

4. У процесі дослідження уточнено основні суб’єкти впливу на психічне здоров’я військовослужбовців, до яких слід відносити: сім’ю, військовий колектив, військового керівника та самого військовослужбовця. Сім’я військовослужбовця, залежно від рівня її стабільності (психологічного здоров’я), може виступати суб’єктом як позитивного, так і негативного впливу на його психічне здоров’я. Цей вплив виникає через кризові події у сімейно-шлюбних стосунках: смерть одного із членів сім’ї (перш за все члена подружньої пари чи дитини); розлучення; кримінальну справу чи вирок суду; смерть близького родича; травму чи хворобу членів сім’ї; сексуальні проблеми; сімейні конфлікти; борги; наркоманію чи алкоголізацію у сім’ї; вступ до релігійних сект членів сім’ї; відсутність житла та можливості працевлаштування дружини; відсутність можливості допомагати батькам (особливо хворим чи престарілим), які проживають далеко від місця проходження служби військовослужбовця; неузгодженість сімейних цінностей; функціонально-рольову неузгодженість; соціально-рольову неадекватність; неадаптивність у мікросоціальних стосунках; емоційну незадоволеність. Військовий колектив по-різному впливає на психічне здоров’я військовослужбовців. Полярність цього впливу повною мірою детермінується соціально-психологічним кліматом, який існує у військовому підрозділі. Військовий керівник через владні повноваження може виступати як суб’єкт впливу на психічне здоров’я підлеглого. При відповідній психологічній готовності він може сприяти збереженню стану душевного благополуччя військовослужбовців. Серед усіх суб’єктів впливу на психічне здоров’я військовослужбовця особлива роль належить йому самому. Саме він здатний так організувати свою поведінку та міжособистісні взаємини, які б не лише не становили загрози його психічному здоров’ю, а й сприяли б його збереженню. Така діяльність є складовою самозбережувальної поведінки особистості.

5. Аналіз змісту положень Військових статутів Збройних Сил України щодо їх впливу на психічне здоров’я військовослужбовців свідчить про те, що значна кількість їх статей є недосконалими, що необгрунтовано створює суттєві обмеження можливостей задоволення ряду потреб військовослужбовців. Перш за все це стосується фізіологічних потреб, зокрема сну військовослужбовців добового наряду, яким дозволяється відпочивати до 4 годин. Такі обмеження не тільки не сприяють готовності військовослужбовців до активного виконання службових обов’язків, а й негативно відображаються на їх психічному здоров’ї. Те ж саме стосується можливостей щодо задоволення потреб військовослужбовців строкової служби у безпеці та захисті перед покаранням та свавіллям командира. У зв’язку з відсутністю у статутах статей, у яких були б відображені питання збереження психічного здоров’я військовослужбовців, існує потреба внести до його змісту доповнення щодо заходів, які обов’язково потрібно проводити з військовослужбовцями з відповідною метою. Крім цього, виникає нагальна потреба у перегляді деяких статей статутів та доопрацювання їх змісту. Адже їх недосконалість з питань збереження психічного здоров’я негативно впливає на психіку майже кожного військовослужбовця.

6. Розгляд концептуальних положень психогігієни свідчить про те, що проблеми, пов’язані зі збереженням психічного здоров’я особистості, уже давно турбують дослідників. Однак у вітчизняній психології майже відсутні теоретичні та прикладні дослідження, які розглядають проблему збереження і зміцнення психічного здоров’я військовослужбовців у комплексі. У цьому аспекті професійна діяльність в особливих умовах ставить перед дослідниками багато актуальних питань, пов’язаних із психічним здоров’ям військовослужбовців. Звідси виникає потреба у розробці соціально-психологічної системи збереження психічного здоров’я військовослужбовців, у якій були б відображені заходи особистої психогігієни, психогігієни праці, психогігієни спілкування (колективного життя, психогігієни відпочинку та психогігієни побуту). Під соціально-психологічною системою збереження психічного здоров’я особового складу у військовій частині слід розуміти порядок узгоджених дій посадових осіб військової частини, які спрямовані на збереження психічного здоров’я особового складу у процесі його повсякденного життя і службової діяльності. Структура такої системи відображає взаємопов’язану сукупність варіативних елементів: об’єктів збереження психічного здоров’я, цілей системи (загальних і часткових), змісту процесу збереження психічного здоров’я особистості, суб’єктів збереження психічного здоров’я, організаційних форм діяльності суб’єктів збереження психічного здоров’я.

7. Проведення емпіричного дослідження проблеми збереження психічного здоров’я військовослужбовців свідчить про те, що існуюча система організації військової служби не сприяє його збереженню і потребує суттєвого удосконалення. Низький рівень знань учасників експерименту (суб’єктів та об’єктів збереження психічного здоров’я) з цих питань є тривожним свідченням про низьку психологічну культуру військовослужбовців і відсутність свідомого підходу до реалізації психогігієнічних заходів посадовими особами військових частин. Удосконалення процесу збереження психічного здоров’я військовослужбовців потребує активізувати діяльність певних посадових осіб військової частини, зокрема керівників різних ланок та психологів як суб’єктів збереження психічного здоров’я особового складу. З цією метою нами розроблені практичні рекомендації командирам (начальникам), психологу військової частини та самому військовослужбовцю.

Слід зазначити, що межі нашої роботи не дозволяють вирішити цілу низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми збереження психічного здоров’я особистості. Серед перспективних напрямків подальших досліджень даної проблеми є розробка теоретичних основ комплексної загальнодержавної системи збереження психічного здоров’я особистості, діяльність якої пов’язана з мілітаризованою сферою державної служби. Крім цього, потребують подальшого вивчення: методологічні проблеми діагностики психічного здоров’я особистості в особливих умовах її діяльності; питання, пов’язані з виявленням індивідуальних можливостей (ресурсів) людини щодо збереження власного психічного здоров’я в особливих умовах діяльності; проблеми підготовки слухачів вищих військових навчальних закладів до збереження психічного здоров’я майбутніх підлеглих та ін.

Публікації автора:

1. Монографії:

1.1. Потапчук Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців: Монографія. – Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ, 2004. – 323 с.

2. Навчальні та навчально-методичні посібники:

2.1. Потапчук Є. М. Військова психологія: Навчальний посібник. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2003. – 150 с.

2.2. Максименко С. Д., Олексієнко Б. М., Сафін О. Д., Іщенко Д. В., Костяк С. С., Роман І. В., Олійник В. В., Корольов О. П., Потапчук Є. М. Морально-психологічне забезпечення службової діяльності Прикордонних військ України: Підручник. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2001. – 448 с.

3. Статті у наукових журналах і збірниках наукових праць:

3.1. Кохан В. Г., Потапчук Є. М. Виявлення та обґрунтування показників психічного здоров’я військовослужбовців // Збірник наукових праць № 22, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 178 – 186.

3.2. Кохан В. Г., Потапчук Є. М. Пропозиції військовому керівнику щодо збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003, т. V, ч. 3. – С. 154 – 162.

3.3. Кохан В. Г., Потапчук Є. М. Аналіз результатів експериментального дослідження діяльності військових керівників як суб’єктів збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу // Збірник наукових праць №25 ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2003. – С. 92 – 104.

3.4. Матеюк О. А., Потапчук Є. М. Аналіз соціально-психологічних методів впливу на особистість // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, випуск 3 (10), 2000. – С. 54 – 57.

3.5. Потапчук Є. М., Тихончук А. О. Проблеми психологічної підготовки робітника правоохоронних органів держави до управлінської діяльності // Збірник наукових праць № 10, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1999. – С. 116 – 119.

3.6. Потапчук Є. М., Казмірчук С. О. Адаптація молодих офіцерів як соціально-психологічна проблема // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 1(8), 2000. – С. 302-306.

3.7. Потапчук Є. М., Матеюк О. А. Деякі аспекти проблеми збереження та зміцнення психічного здоров’я військовослужбовців // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 11, 2000. – С. 435 – 438.

3.8. Потапчук Є. М., Журавльов В. В. Особливості морально-психологічного забезпечення несення служби військовослужбовцями-прикордонниками // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 12, 2001. – С. 407 – 411.

3.9. Потапчук Є. М. Психічне здоров’я особистості: від норми до розладу // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 13, 2001. – С. 59 – 62.

3.10. Потапчук Є. М. Прояви гострого горя у поведінці прикордонників // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 14, 2001. – С. 404 – 407.

3.11. Потапчук Є. М. Кризові стани у поведінці людини // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. – К., 2001, т. ІІІ, ч. 8. – С. 350 – 354.

3.12. Потапчук Є. М. Психологічні аспекти психогігієни службової діяльності військовослужбовців // Збірник наукових праць № 17, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 50 – 52.

3.13. Потапчук Є. М. Управлінець як суб’єкт та об’єкт збереження психічного здоров’я // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ імені М. П. Драгоманова, Випуск 15, 2002. – С. 350-354.

3.14. Потапчук Є. М. Професіоналізм керівника як необхідна умова збереження психічного здоров’я підлеглого // Збірник наукових праць № 18, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 303 – 306.

3.15. Потапчук Є. М., Каськов І. В. Військовий керівник як організатор адаптації молодих офіцерів до діяльності на первинних офіцерських посадах // Збірник наукових праць №20, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 250 – 254.

3.16. Потапчук Є. М. Сім’я як суб’єкт збереження психічного здоров’я особистості // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. – К, 2002, т. ІV, ч. 6. – С. 214 – 218.

3.17. Потапчук Є. М. Самовиховання як необхідна умова самозбереження особистості // Збірник наукових праць №24, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 250 – 254.

3.18. Потапчук Є. М. Прояви психічних розладів у людини та їх соціальна небезпека // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2002, т. ІV, ч. 7. – С. 210 – 214.

3.19. Потапчук Є. М. Душевне благополуччя та шляхи його збереження // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 19, 2003. – С. 3–5.

3.20. Потапчук Є. М. Вплив соціально-психологічного клімату колективу на психічне здоров’я особистості // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003, т. V, ч. 2. – С. 337 – 342.

3.21. Потапчук Є. М. Військовослужбовець і його вплив на своє здоров’я // Збірник наукових праць № 26, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во ДПСУ, 2003. – С. 65 – 68.

3.22. Потапчук Є. М. Потреби військовослужбовців та їх обмеження військовими статутами // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003, т. V, ч. 7. – С. 246 – 252.

3.23. Потапчук Є. М. Аналіз змісту Військових статутів Збройних Сил України щодо їх впливу на психічне здоров’я особистості // Збірник наукових праць № 27, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ, 2003. – С. 256 – 262.

3.24. Потапчук Є. М. Головні ознаки суб’єктів впливу на психічне здоров’я військовослужбовців // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003, т. VІ, ч. 3. – С. 273 – 280.

3.25. Потапчук Є. М. Теоретичні основи соціально-психологічної системи збереження психічного здоров’я військовослужбовців // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 23, 2004. – С. 253–260.

3.26. Потапчук Є. М., Журавльов В. В. Експериментальне дослідження ефективності методики морально-психологічного забезпечення несення служби військовослужбовцями у прикордонних нарядах // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць, випуск 12 / За заг. ред. академіка АПН України Євтуха М. Б. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С. 93 – 95.

3.27. Потапчук Є. М. Основні напрямки удосконалення процесу збереження психічного здоров’я особового складу у військовій частині // Збірник наукових праць № 30, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ, 2004. – С. 188 – 196.