1. Соціально-політичні неологізми – це слова, поява яких викликана позамовними чинниками та внутрішньомовними закономірностями відбиття соціально-політичних явищ за допомогою існуючої нормативної парадигматико-синтагматичної системи АВАМ. Такі слова отримали оформлення за наявними лексико-граматичними параметрами, зареєстровані у лексикографічних джерелах, мають специфічні особливості змісту і поступово закріплюються у мові. 2. Соціально-політичні оказіоналізми це – мовленнєві конкретно-ситуативні одиниці, які утворюються за загальновживаними і за новими словотвірними моделями з метою надання стилістичної експресії змісту. Такі слова відображають передусім тенденцію до економії засобів вираження, проте вони ще не зареєстровані у лексикографічних джерелах. 3. Оскільки гносеологічна та онтологічна сутність неологізмів і оказіоналізмів не є гомогенною, то і їхні структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості, реалізовані у соціально-політичних текстах, варіюються залежно від внутрішньомовних якісних параметрів АВАМ. Специфічні функціональні особливості неологізмів і оказіоналізмів полягають у їх прагматичній зумовленості. 4. Процес утворення соціально-політичного прошарку нової лексики характеризується як високою продуктивністю та активністю традиційних словотвірних моделей, так і утворенням слів за новими моделями, зокрема, Euro + n = N, n + gate = N, v + ola = N, n + mania = N, v + in = N. У новоутвореннях спостерігається розвиток семантики окремих словотворчих елементів, напр.: -nik, -manship, -dom та поява нових афіксоїдних компонентів слів, таких як Euro-, -gate, -speak, -aholic. Тенденція до злиття довільних стійких словосполучень у тісніші з’єднання, якими є складні слова, телескопічні утворення та складні синтаксичні комплекси чітко простежуються і продовжуються в АВАМ. 5. Проходження стадій узуалізації та акцептуалізації залежить від входження неологізмів в систему парадигматичних та синтагматичних зв’язків і прийняття колективною мовною свідомістю носіїв мови. Тенденція до економії засобів вираження у новій суспільно-політичній лексиці активізує словотвірні процеси і породжує високу продуктивність словотвірних елементів -ola, -in, -gate, -mania та ін. Мовна економія загалом веде і до вдалого експресивно-емоційного способу вираження як нових, так і відомих понять. Це, зокрема, підвищує апелятивну функцію через створювану семантичну непрозорість багатьох новоутворень у соціально-політичних текстах, що дає змогу авторам цих текстів свідомо і цілеспрямовано використовувати внутрішньомовні системні можливості АВАМ, проводити соціопрагматичні видозміни структури і семантики неологізмів і оказіоналізмів. 6. Лінгвістичними закономірностями конотативних значень неологізмів і оказіоналізмів є збагачення семантичної структури та розширення полісемії слів, збільшення синонімічно-антонімічних рядів, дальший розвиток омонімії та дефразеологізації чи використання розмаїтих оказіональних фразеологічних модифікацій. 7. Стилістичною особливістю неологізмів і оказіоналізмів у процесі їхнього функціонування є часте використання таких тропів, як евфемізми, дисфемізми, метафоричне і метонімічне перенесення значень з метою підвищення експресивності тексту та апелятивної функції нових слів суспільно-політичного змісту в АВАМ. |