Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Бойко Юрій Анатолійович. Соціально-філософський аналіз становлення громади та громадянського суспільства як чинників духовного розвитку соціуму (на прикладі України) : дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Кабінет Міністрів України. — К., 2006. — 190арк. — Бібліогр.: арк. 177-190.



Анотація до роботи:

Бойко Ю.А. Соціально-філософський аналіз становлення громади та громадянського суспільства як чинників духовного розвитку соціуму (на прикладі України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 03. – соціальна філософія та філософія історії. – Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут», Київ, 2007.

Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу феноменів громади та громадянського суспільства, яке запропоновано визначити як історичну форму соціально-політичного інституту, який є незалежним щодо державних структур і здатний до самоорганізації, активного лобіювання колективних інтересів правового характеру. Уточнення суміжних понять, які утворюють з поняттям „громадянське суспільство” пари бінарних опозицій, дозволяє розкрити зміст досліджуваних феноменів повною мірою. У дисертації запропоновано цілісний історичний підхід до розуміння діяльності громадських об’єднань, її аксіологічного виміру, що демонструє взаємозалежність соціального типу практики та його ціннісного навантаження.

Аналіз феномену громадянського суспільства доводить присутність певних ціннісних констант в різномаїтті його теоретичних проектів та варіантах історичних втілень. Громадянське суспільство виводить на перший план значущість людини як особи, а не як функцію роду, а тому є соціальною формою втілення гуманізму. Наявність таких духовних домінант, які є автентичними для вітчизняного ціннісного поля, полегшує для України інтеграцію в світовий цивілізаційний простір.

У дисертації сформульовані основні підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи. Аксіологічний вимір громадянського суспільства розкривається через низку категорій, таких як: правова держава, система демократичних цінностей, свобода, індивідуалізм, соціальна відповідальність, толерантність.

1. Громадянське суспільство ми можемо розглядати як поняття для визначення історично-соціального феномену, який втілює у собі дві суперечливі тенденції: по-перше, формування політично-соціального механізму побудови правової держави; по-друге, соціально-правову взаємодію мережі громадянських об’єднань, що активно впливають на процес державотворення, а, отже, не дають йому набути старих форм. Таке визначення свідчить про ціннісне навантаження зазначеного поняття.

2. Соціально-філософська реконструкція феномену громадянського суспільства в аксіологічному вимірі свідчить про поступове формування основних ціннісних орієнтацій громадянського суспільства та про їх обумовленість історичним контекстом. Так, оскільки антична демократія була ототожненням суспільного та індивідуального начал, то вона створювала відповідні ідеали: справедливості (Сократ, Платон, Плотін) як критерію життєздатності суспільства та принципу тотожності всезагального й одиничного (решта громадянських доброчесностей, таких як розумність, мужність, поміркованість є похідними від неї та являють собою розподіл суспільних функцій). Середньовіччя, існуючи в умовах патроналістської моделі соціуму, розробляє концепти внутрішнього світу людини (Оріген, Августін) та лінійності історії, які стануть підґрунтям розвитку громадянського суспільства в ідеях індивідуалізму та соціального поступу. Гуманістично-натуралістські орієнтації доби Відродження легітимують природні потяги та утилітаристські прагнення людини та суспільства. Новий час, створюючи власне феномен громадянського суспільства та його поняття, виробляє систему ціннісних домінант європейської культури, яка є актуальною і нині (свобода, правова рівність, приватна власність). Наступні філософські концепції проясняють суть та генеалогію громадянського суспільства (Ф. Гегель, К. Маркс), але не змінюють його аксіологічну систему. Некласична філософія (переважно позитивістські і лібералістські напрямки), пересунула наголоси в системі демократичних цінностей західного суспільства (солідарність, соціальна відповідальність, моральна автономія, толерантність).

3. Аналіз історичних модусів української ментальності доводить наявність певних констант, які дозволили нашому народу зберегти національну ідентичність в складних умовах державотворення та ерозії національного. Втрата державності свідчить про неможливість виникнення громадянського суспільства в попередні епохи, оскільки воно може сформуватися лише в опозиції до держави. У духовному вимірі це призводить до органічного поєднання ціннісного консерватизму з прагненнями модернізації. Інтегративна модель ціннісних координат українців доводить автентичність їх західної орієнтації: свобода, індивідуалізм, толерантність.

4. Сучасний етап націотворення України, який характеризується процесом формування розвинутого громадянського суспільства, закріплює в національній самосвідомості традиційні ціннісні константи та призводить до необхідності послідовного формування нового ціннісного орієнтиру на всіх щаблях функціонування громадянського суспільства в процесі створення правової держави. Воно має бути репрезентоване мережею активних громадянських об’єднань, побудованих згідно з принципом плюралізованного солідаризму. «Існування ціннісної спільноти» (О. Гьофе) має стати умовою формування українського політично-правового дискурсу в контексті західноєвропейської цивілізації.

Основні положення дисертаційного дослідження

викладені у таких публікаціях автора:

  1. Бойко Ю.А. Українське громадівство в імперському соціальному регламенті ХІХ століття: соціально-філософський вимір. // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 51. – К.: Український центр духовної культури, 2005. – С. 113 – 126.

  2. Бойко Ю.А. Громадські рухи в Україні ХХ ст. у контексті формування громадянської свідомості. // Культура і сучасність: Альманах. – К.: ДАКККіМ, 2005.– № 2. – С. 43–49.

  3. Бойко Ю.А. Проблема протистояння громадськості і влади в соціально-філософському контексті. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць. – Вип. 14. – К., 2005. – С. 107–113

  4. Бойко Ю.А. Соціально-філософські інтерпретації поняття «громадянське суспільство» в духовно-ціннісному вимірі. // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 60. – К.: Український центр духовної культури, 2007. – С. 68 – 79.

  5. Бойко Ю.А. Громадянська самосвідомість та громадські рухи в незалежній Україні // Дні науки філософського факультету – 2006: Міжнародна наукова конференція (12-13 квітня 2006 року): Матеріали доповідей та виступів. – К.: «Київський університет», 2006. – C. 89–91.