Проведене дослідження та здобуті результати дозволили зробити такі висновки: 1. Дослідження феномена власності традиційно велися в межах однієї з певних груп підходів: економічних, політичних, психологічних або етичних. Усі проаналізовані дослідження трактували власність у однобічному, концептуально звуженому розумінні, що становить певні недоліки традиційних підходів до пояснення власності. Перевагою зазначених підходів є детальна характеристика дослідниками власницьких екзистенціалів, котрі визначені в межах зазначених підходів. Евристичний потенціал цих досліджень полягає в тому, що на базі існуючих традиційних власницьких концепцій методами порівняльного та системного аналізів у контексті сучасних трансформаційних процесів суспільства можна створити комплексне філософське бачення феномена власності, що й було здійснено у дисертації. 2. У дисертації сформульовано, обгрунтовано й охарактеризовано особистісно- ідентифікаційні екзистенціали власності. До їхнього числа належать ціннісно-ментальний рівень усвідомлення власності та її потенціалу, що ідентифікує особистість згідно з тим або іншим соціумним угрупуванням; інтенційність власності, що, в свою чергу, визначає мету й напрям діяльності особистості; рівень впливу власності на індивіда, що відповідним чином актуалізує власність у сприйнятті її особистістю; ступінь реалізації внутрішньої власницької свободи індивідом. 3. На підставі співставлення найбільш загальних характеристик внутрішньої суті цінностей сформульовано аксіологічні сутнісні прояви інтенційності власності, яка постає ціннісно зумовленою основою діяльності індивіда, результатом і основою подальшої ціннісно спрямованої діяльності. Власність виявляється регулятором взаємовідносин між особистістю й суспільством, являє собою суб’єктизовану оцінку об’єктивного соціумного процесу, становить систему можливих альтернатив щодо реалізації відповідних задумів, які у конкретній ситуації найбільш повно відповідають можливостям особистості. 4. Вперше розроблено й обгрунтовано соціально-філософську концепцію емоційного сприйняття власності особистістю, що, в залежності від психологічного впливу, який справляє власність на індивіда, репрезентується у фрагментарній та актуальній власності високого, середнього та низького ступенів актуалізації. 5. На підставі аналізу найбільш загальних груп супровідних чинників людської екзистенції визначено три рівні ментального усвідомлення власності індивідами: поверхово-раціональний, практично-раціональний та особово-раціональний. Усі із зазначених рівнів, у свою чергу, доповнюються чуттєво-емоційним рівнем, що являє собою комплекс відчуттів, емоцій, які спричиняються різними варіантами реалізації повноважень власника. 6. На підставі аналізу змістового наповнення власності розкрито соціальні ефекти досліджуваного явища у сучасному українському суспільстві і виявлено новітні основи усвідомлення індивідами власницької парадигми, що являє собою комплексне розуміння власності, яке вбирає в себе психологічний, економічний, політичний і етичний аспекти. Акцент на останній компонент усвідомлення власності особистістю при вихованні й формуванні нових поколінь українських громадян дасть змогу гармонійно сполучати ментальні чинники особистості із виявами власності. |
