Анотація до роботи:

Куцмус Н.М. Соціально-економічний розвиток села в умовах європейського вибору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2008.

Досліджено теоретичні, методологічні та прикладні засади соціально-економічного розвитку села в умовах європейського вибору України. Узагальнено досвід стимулювання розвитку сільських територій та визначено особливості європейської моделі сільського розвитку. Розкрито особливості соціально-економічного розвитку села на прикладі Житомирської області. Проаналізовано роль сільськогосподарської діяльності у формуванні сукупних доходів та забезпеченні зайнятості селян. Запропоновано методику комплексної оцінки соціально-економічної ситуації на селі. Обґрунтовано шляхи вирішення виявлених проблем розвитку села з урахуванням досвіду країн ЄС, зокрема запропоновано інтегрований підхід до формування політики сільського розвитку, однією з можливих стратегій реалізації якого є диверсифікація сільської економіки.

Результати узагальнення та наукового обґрунтування теоретично-методологічних засад соціально-економічного розвитку села в умовах аграрних реформ засвідчили, що, з одного боку, розвиток села є пріоритетним в реалізації державної аграрної політики, з другого, - соціально-економічні перетворення відбуваються доволі повільно та не вирішують існуючих проблем. Врахування ролі та значення європейського вектору для аграрного сектора, його впливу на економічний та соціальний розвиток села дозволило сформулювати найважливіші наукові та практичні висновки і рекомендації дисертаційного дослідження:

1. Ґрунтуючись на наукових поглядах відносно сутності категорії соціально-економічний розвиток та її зв'язку з іншими категоріями (село, сільські території, сільське життєве середовище), соціально-економічний розвиток визначено як процес переходу соціальних явищ (зайнятість, демографічна ситуація, спосіб життя, житлово-побутові умови, потреби населення тощо) на якісно новий рівень завдяки зростанню економічних чинників. Сучасне розуміння проблематики соціально-економічного розвитку села передбачає його вихід за межі розвитку сільської соціальної інфраструктури, функція якої традиційно зводиться до забезпечення діяльності об’єктів із задоволення споживчих потреб сільського населення.

2. Метою соціально-економічного розвитку села повинно бути забезпечення добробуту сільського населення, зміст якого не обмежується поліпшенням якості життєвого середовища селян, хоча й не заперечує його. Суспільний добробут поєднує у собі матеріальну, нематеріальну та духовну компоненти, за рахунок яких відбувається задоволення потреб не лише життєдіяльності, але й особистісного розвитку людини.

3. Соціально-економічний розвиток села є ключовим елементом державної аграрної політики, яка в сучасній інтерпретації визначає його як сільський розвиток. За рахунок реалізації політики сільського розвитку держава створює умови не тільки для зростання добробуту сільського населення, але й забезпечення конкурентоспроможності сільських територій та повної реалізації їх економічного потенціалу. Проте ефективність вирішення проблем села потребує підсилення дій держави шляхом залучення приватного та суспільного секторів як самостійних суб’єктів сільського розвитку. Присутність учасників цих секторів нівелює виключність ролі держави у політиці сільського розвитку та розширює її пріоритети.

4. Трансформаційні процеси в аграрній економіці України не забезпечили очікуваних позитивних результатів в економічній та соціальній сферах села, що зумовило необхідність дослідження особливостей моделі сільського розвитку Європейського Союзу. Виявлено, що основними векторами даної моделі є: конкурентоспроможність сільських територій; довкілля та управління ландшафтами; диверсифікація сільської економіки та активізація громадської ініціативи селян. Адаптація до вимог та стандартів європейської політики сільського розвитку є проблематичною у зв’язку з домінуванням у національній аграрній політиці потреб сільськогосподарського виробництва. На відміну від зазначеного підходу, пріоритетом європейської аграрної моделі є розвиток сільського місцевості як передумови розвитку сільськогосподарського виробництва.

5. Результати якісного та кількісного аналізу соціально-економічного розвитку села на прикладі окремої області засвідчили, що за більшістю напрямів не спостерігається зростання добробуту селян. Про це свідчить високий рівень безробіття на селі, низький рівень диверсифікації джерел доходів, депопуляційні процеси, незадовільний стан об’єктів соціальної інфраструктури, знецінення сільського способу життя та культури, поширення проявів девіантної поведінки тощо. Проведена автором комплексна оцінка соціально-економічної ситуації на селі виявила незадовільний рівень основних показників розвитку, що обмежує можливість вирішення виявлених проблем у короткостроковій перспективі.

6. Рекомендації щодо покращання соціально-економічного розвитку села включають імплементацію інтегрованого підходу до формування політики сільського розвитку, одним із шляхів реалізації якого вбачається диверсифікація сільської економіки. З огляду на обмеженість інформаційного середовища на селі, в авторському варіанті запропоновано шляхи розвитку та функціонування інформаційно-консультаційної діяльності як невід’ємної складової інтегрованого підходу.

7. Інтегрований підхід до політики соціально-економічного розвитку села передбачає поєднання зусиль держави та сільської громади при визначенні перспектив сільського розвитку відповідно до специфічних соціо-еколого-економічних умов конкретної території. Саме такий формат співпраці дозволяє посилити акцент на суспільних потребах селян та оптимізувати використання ендогенного потенціалу території з огляду на коротко- та довгострокову перспективу, всебічно сприяти збереженню притаманних їй культурних, історичних, духовних цінностей та способу життя, формування повноцінних умов життя для усіх прошарків сільського суспільства, активній участі місцевого населення у процесі забезпечення соціально-економічного розвитку села.

8. З урахуванням багатофункціональної ролі сільського господарства, яка превалює у європейській політиці сільського розвитку, обґрунтовано соціально-економічну ефективність диверсифікації сільської економіки. Її забезпечення пов’язано з розвитком трьох стратегічних напрямів: 1) урізноманітнення сільськогосподарського виробництва; 2) розширення несільськогосподарської діяльності виробників агропродовольчої продукції; 3) розгортання інших сфер економіки на селі. В межах вказаних напрямів необхідно розв’язувати наступні завдання: підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора та його комерціалізація; забезпечення зайнятості селян та збереження сільського способу життя; більш повне використання можливостей сільських територій; розвиток інфраструктури. У результаті економіко-математичного моделювання доведено множинний характер результатів диверсифікації економіки села, що полягає у зростанні обсягів виробництва продукції та послуг у сільській місцевості, вирішенні проблем безробіття та формуванні раціональної структури зайнятості, розвитку можливостей для отримання доходу тощо.

9. Виконавцем функції інформаційно-консультаційного забезпечення на селі в сучасних умовах є сільськогосподарські дорадчі служби, які повинні не лише супроводжувати виробничу діяльність сільськогосподарських товаровиробників, а й провадити соціально необхідну взаємодію з сільським населенням, активізувати його ініціативу. Виконання цих функцій потребує реалізації як технологічного, правового, фінансово-економічного, соціально-побутового, так і інформаційного дорадництва, ключовими завданнями якого є створення повноцінного інформаційного середовища та стимулювання громадської активності селян.

Публікації автора:

1. Куцмус Н.М. Диверсифікація діяльності сільського населення Житомирської області на шляху до євроінтеграції / Н.М. Куцмус // Вісн. Нац. ун-ту водного господарства та природокористування: зб. наук. пр. – Рівне, 2006, Вип. 4, Ч. 1.– С. 274-281.

2. Куцмус Н.М. Концептуальні підходи до управління розвитком сільських територій в умовах євроінтеграційного курсу України / Н.М. Куцмус // Вісн. Хмельницького нац. ун-ту. – 2006. - № 6, Т.3. – С. 253-257.

3. Куцмус Н.М. Тенденції розвитку сільських територій в регіональній політиці ЄС: досвід для України / Н.М. Куцмус // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – В 3-ох т.– Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – Т. 2, Вип. 225. – С. 375-383.

4. Зінчук Т.О. Соціальний захист сільського населення в країнах Центральної та Східної Європи – членах Європейського Союзу / Т.О. Зінчук, Н.М. Куцмус // Економіка АПК. – № 3. – 2006. – С. 102-109. (особистий внесок - досліджено та класифіковано проблеми, що визначають формування механізму соціального захисту у країнах Центрально-Східної Європи).

5. Куцмус Н.М. До питання конкурентоспроможності аграрного сектора Житомирської області в контексті вступу до СОТ / Н.М. Куцмус // Вісн. аграр. науки Причорномор’я. – 2007. – Вип. 3, Т. 2. – С. 134-139.

6. Зинчук Т.А. Теоретико-методологические подходы к диверсификации сельской экономики в Украине и ЕС / Т.А. Зинчук, Н.М. Куцмус // Многофункциональность сельского хозяйства и устойчивое развитие сельских территорий: науч. сб. – М.: ВИАПИ им. А.А. Никонова “Энциклопедия русских деревень”, 2007. – С. 543-546. (особистий внесок - здійснення аналізу комплексу заходів політики диверсифікації у відповідності до її функцій).

7. Куцмус Н.М. Використання СВОТ-аналізу при розробці стратегії розвитку села / Н.М. Куцмус // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: зб. тез регіональної міжвуз. наук.-практ. конф., 13-14 квітня 2006 р. – Рівне: НУВГП, 2006. – С. 110-111.

8. Куцмус Н.М. Демографічно-трудові особливості формування сільського соціуму Житомирської області / Н.М. Куцмус // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Матеріали 2-ої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 11 травня 2006 р. – Житомир: Вид-во ДВНЗ “Державний агроекологічний університет”, 2006. – С. 111-114.

9. Куцмус Н.М. Доходи від сільськогосподарського виробництва як основа забезпечення якості життя у сільській місцевості / Н.М. Куцмус // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: Доп. Міжнар. Симпозіуму, 16-18 травня 2007 р., м. Житомир. – Житомир: Вид-во ДНВЗ “Державний агроекологічний університет”, 2007. – С. 254-262.

10. Куцмус Н.М. Європейський досвід формування та функціонування сільськогосподарських дорадчих організацій / Н.М. Куцмус // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Матеріали міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, магістрів та студ., 12 травня 2005 р. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. – С. 145-148.

11. Куцмус Н.М. Роль сільськогосподарських дорадчих служб в розвитку професійної компетентності менеджера сучасного аграрного підприємства / Н.М. Куцмус // Вісник Степу. –2007. Вип. 4.– С. 199-201.

12. Куцмус Н.М. Система землекористування у Польщі як інструмент забезпечення розвитку сільських територій: досвід для України / Н.М. Куцмус // Аспекти сільського розвитку. – 2006.– № 1-2 (7). – С. 52-56.

13. Куцмус Н.М. Стійкий сільський розвиток – політика відродження села на шляху до євроінтеграції / Н.М. Куцмус // Материалы 2-ой Междунар. науч.-практ. конф. “Образование и наука без границ – 2006”.– Днепропетровск: Наука и образование, 2006. – Т. 3. – С. 16-18.

14. Куцмус Н.Н. Социально-экономическое развитие села (опыт стран ЕС) / Н.М. Куцмус // Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития в регионе ЦЕИ: Материалы VI междунар. науч. конф., 20-21 октября 2005 г. – В 4-ох т. – Минск: НИЭИ Мин-ва экономики Респ. Беларусь, 2005. – Т. 2. – С. 305-307.

15. Куцмус Н.М. Усвідомлення євроінтеграційної проблематики селянами Житомирської області / Н.М. Куцмус // Генезис інституційної системи сучасної економіки України: Матеріали ХVII-ої міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 196-203.