Журба Олександр Сергійович. Соціально-економічні засади формування системи міжбюджетних відносин в Україні : Дис... канд. наук: 08.00.01 - 2007.
Анотація до роботи:
Журба О. С. Соціально-економічні засади формування системи міжбюджетних відносин в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01. – Економічна теорія та історія економічної думки. – ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.
У дисертації обґрунтовано концептуальні засади формування системи міжбюджетних відносин в Україні.
Проаналізовано основні етапи еволюції теорії суспільних фінансів, розкрито специфічні особливості теорії місцевих фінансів. Систематизовано принципові обмеження діяльності влади та можливостей її впливу на регіональний розвиток. Розкрито сутність, суспільні джерела, складові елементи міжбюджетних відносин в структурі суспільних фінансів, запропоновано методологічні підходи до аналізу регіональної економічної політики.
Теоретично обґрунтовано суть, структуру та методи регулювання міжбюджетних відносин в процесі реалізації цільових пріоритетів регіонального розвитку та загальнонаціональних цілей. Визначено нормативні принципи районування та децентралізації в умовах трансформації. Досліджено необхідні і достатні умови оптимального розміщення податково-бюджетних структур на регіональному рівні.
Визначено специфіку трансформаційної моделі міжбюджетних відносин; обґрунтовано пропозиції по реформуванню системи міжбюджетних відносин в Україні.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо системи формування, розподілу, перерозподілу та використання фондів бюджетних ресурсів в Україні. На основі нормативного аналізу концептуальних принципів міжбюджетних відносин та позитивного аналізу регіонального розвитку в трансформаційних економічних системах сформульовано наступні висновки:
На основі аналізу еволюції поглядів у фінансовій сфері визначено, що концепції суспільних фінансів, як системи взаємодії індивідів з приводу мобілізації, розподілу і перерозподілу фондів фінансових ресурсів у процесі реалізації визначених соціально-економічних і організаційно-політичних цілей розвитку суспільства, формувались під значним впливом фундаментальних теоретичних досліджень економіки добробуту та економіки суспільного вибору. Розвиток теоретичних концепцій суспільних фінансів проходить етап конвергенції поглядів щодо обґрунтування цільової функції фінансової політики, хоча і спостерігаються суперечності у визначенні впливу податково-бюджетних інструментів.
Сучасна методологія дослідження проблем суспільних фінансів передбачає використання як нормативного підходу до ефективного розміщення оптимальних податково-бюджетних структур, так і позитивного підходу до аналізу економічного впливу організаційно-політичних детермінант. Екуменічне поєднання методологічних властивостей обох підходів, обумовлюють можливість чіткого формулювання цільової функції розвитку суспільства як висхідного етапу формування методів та інструментів податково-бюджетного забезпечення її реалізації.
Операціоналізація цільових пріоритетів здійснюється шляхом відображення цілей через кількісні й якісні індикатори, за допомогою яких можна установити, в якій мірі ціль досягнута. Визначення системи індикаторів дозволяє розробити прикладну модель регіональної політики через наступну структуру: ідентифікацію ключових інструментів політики й екзогенних змінних; вибір цільових ендогенних змінних; специфікацію моделі, що відображає взаємозв'язки між інструментами політики, екзогенними й цільовими змінними; специфікацію функції суспільного добробуту за принципами соціальної справедливості та інституціональною структурою; кількісний аналіз зміни значень цільових змінних при зміні значень інструментальних змінних; вибір оптимальних значень інструментальних змінних економічної політики.
Оптимальне співвідношення складових цільової функції залежить від інструментальних обмежень, серед яких на перший план виходять економічні (ресурсні обмеження, в тому числі й обмеженість у фінансових ресурсах) та політичні детермінанти (принципові обмеження можливості використання інструментів економічної політики, що визначаються функцією соціальної індиферентності та функціональною індиферентністю державного менеджменту). Визначення інструментальних цільових детермінант податково-бюджетної політики, розмірів і масштабів інструментальних змінних можливе тільки на основі повністю розробленого наукового апарату загальнодержавної економічної політики.
Основною проблемою виступає оптимізація наявних функцій, які виконують податково-бюджетні інструменти економічної політики. Немає жодного унікального оптимуму, вираженого у відносній або абсолютній величині, який міг би бути застосовуваним до усіх країн. Суспільні затрати та суспільні вигоди від бюджетного перерозподілу залежать насамперед від таких політико-економічних факторів, як ступінь міжнародної інтеграції, ділові та політичні цикли, бюджетні інститути, структура органів місцевого врядування та рівень бюджетної централізації. Оптимальний рівень централізації податково-бюджетних повноважень залежить від характеру міжрегіональної економічної диференціації. В умовах істотних міжрегіональних розходжень необхідна додаткова централізація податкових доходів у бюджеті центрального уряду.
Специфіка формування податково-бюджетної системи України полягає у надзвичайній обтяженості різного роду екзогенними та ендогенними обмеженнями, що обумовлює відсутність єдиної нормативної концепції у використанні інструментів, а в умовах політичної кризи формує суперечності між законодавчою та виконавчою діяльністю в реалізації цільової функції загальнонаціональної економічної політики. До основних екзогенних детермінант відноситься система геополітичних обмежень у виборі стратегії і тактики реформування національної податково-бюджетної системи, яка сформована під впливом процесів інтеграції України, насамперед, до Європейського Союзу. Перманентні зміни цільових пріоритетів інтеграції спричинюють негативні тенденції в структурі бюджетного забезпечення (цільових та ресурсних детермінантах) та формують загрозу посилення бюджетної кризи.
Невизначеність із цільовою функцією призводить до нераціональності у використанні фінансових ресурсів та підвищення неефективності їх мобілізації, що спричинює додаткові негативні тенденції у визначальних факторах податково-бюджетного забезпечення (цільових та ресурсних детермінантах). Популістська ідеологічна спрямованість трансформаційних реформ та невизначеність із національними цілями економічної політики, перетворили трансформацію у самоціль здійснюваних перетворень, а податкову систему у засіб поповнення казни, субоптимізований до цілей регіональних груп політичного тиску. В результаті викривлення функціонального змісту системи бюджетних відносин відбулось надмірне зростання реальних народногосподарських витрат (через невиправдане регуляторне та податкове навантаження), що обумовило скорочення реального та розширення тіньового сектору економіки.
Регіональна політика, при всій різноманітності її цільових пріоритетів, має відображати індиферентність соціуму відносно базисних принципів ефективності та справедливості, які в прикладному аспекті визначають сукупне ставлення всього суспільства до територіальної рівномірності економічного розвитку.
Висхідним принципом економічного районування повинен стати принцип економічної систематизації, побудований на основі критеріїв парето-ефективності та рівності можливостей розвитку всіх територіальних громад, які формують національну економічну систему. Районування, побудоване у такий спосіб дозволить визначитись із цільовими пріоритетами розвитку регіонів та сформулювати адекватну до кожного із випадків модель бюджетного забезпечення. Критерії оцінювання цільової функції регіонального розвитку повинні включати синтезований індикатор порівняльних переваг регіонів (параметри регіонального попиту, внутрішньо регіональна конкуренція, функціональні характеристики наявних факторів виробництва та рівень розвитку галузей на території регіону; забезпечення цільової функції може бути реалізовано за умов чіткої специфікації та забезпечення прав власності, відкритості регіональних ринків (особливо землі, праці та капіталу).
Суттєвим детермінантом оптимізації міжбюджетних відносин є інтеграційні зобов‘язання України щодо побудови системи місцевих фінансів у відповідності з принципами Європейської хартії про місцеве самоуправління та іншими міжнародними правовими актами, які визначають міжнародні стандарти організації місцевих фінансів. Для цього необхідно спрямувати існуючу податково-бюджетну систему в Україні на цілі економічного розвитку, які детермінуються системою загальноєвропейських цінностей: економічна ефективність, людська гідність (рівність можливостей та відповідний рівень споживання), збільшення рівності здобутків і свобод (вибору й здійснення підприємницької діяльності, конкуренції, отримання й розповсюдження інформації, вибору місця проживання тощо), а також системою інституціональних цінностей (сім‘ї, національного суверенітету держави тощо.)
Пропозиції по реформуванню системи міжбюджетних відносин передбачають методи раціоналізації витрат та оптимізації податкових інструментів відповідно до визначених пріоритетів цільової функції загальнонаціональної економічної політики та політики регіонального розвитку. Парето-ефективна регіональна політика центрального уряду України, направлена, зокрема, на виправлення таких проблем як монополізація ринків факторів виробництва та збуту, негативні екстерналії, функціонування приватних суб‘єктів господарювання, невизначеність та неадекватний розподіл прав власності на фактори виробництва (особливо природних ресурсів), поряд із інвестиційною підтримкою регіонів із низьким потенціалом розвитку, забезпечить підвищення темпів зростання національної економіки за рахунок раціонального використання продуктивних сил регіональних економік, розвитку загальнонаціонального ринку й поглиблення міжрегіональної інтеграції. Запропонована розробка моделі міжбюджетного вирівнювання дозволяє впливати на структуру ефективного та справедливого міжбюджетного перерозподілу в рамках регіональної економічної політики.
Публікації автора:
Публікації у наукових фахових виданнях:
Журба О.С. Макроекономічні зрушення в контексті ринкової трансформації українського суспільства та проблеми удосконалення податкової системи // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск № 222, т. ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 756–764. – 0,4 д.а.
Журба О.С. Донецький регіон в контексті податкової політики України // Фінанси, облік, аудит. Збірник наукових праць. Випуск № 9. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 48–56. – 0,4 д.а.
Журба О. С. Реформування податкової системи України в умовах транзитивної економіки // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць. Випуск № 21, т. І. – Донецьк, 2006. – С. 306–310. – 0,2 д.а.
Журба О.С. Шляхи оптимізації податкової системи України // Економіка та підприємництво. Збірник наукових праць. Випуск № 18. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 136–145. – 0,4 д.а.
Журба О.С. Міжбюджетні відносини у системі “Центр–Регіони” в Україні: проблема гармонізації податкової системи // Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць. Випуск № 17. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 318–326. – 0,4 д.а.
В інших виданнях:
Журба О. С. Назустріч бізнесу // “Налоговый курьер”. – 2005. – № 9–10 (106). – С. 2–3, 5–6. – 0,2 д.а.
Журба А. С. Сто дней. Сто шагов вперед // “Налоговый курьер”. – 2005. – № 7 (103). – С. 3–6. – 0,2 д.а.
Журба А. С. Государство и бизнес – партнеры // “Налоговый курьер”. – 2005. – № 8 (104). – С. 7–10. – 0,2 д.а.
Журба О.С. Проблеми будуть вирішені, завдання – виконані // “Меркурий”. Всеукраинский деловой журнал. – 2006. – № 6 (186). – С. 9–10. – 0,1 д.а.
Журба О.С. Податкові системи України і країн ЄС: деякі порівняльні характеристики // Науковий вісник Академії Муніципального Управління. Серія “ЕКОНОМІКА”. Випуск. № 3. – Київ, 2007. – С. 187–193. – 0,3 д.а.
Журба О.С. Вдосконалення податкової політики – запорука стабільного розвитку держави // Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку: Матеріали V-ї Міжнародної науково-практичної конференції. – Донецьк, 2005. – С. 288–290. – 0,1 д.а.
Журба О.С. Проблеми оподаткування оплати праці в системі соціально–трудових відносин транзитивної економіки // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Том 2. – Хмельницький, 2006. – С. 50–52. – 0,1 д.а.