1. На сьогоднішній день у світі не існує загальноприйнятого визначення під-приємництва і поки не створена загальноприйнята економічна теорія підприємництва, хоча потреба в такій теорії давно вже стала дуже насущною. Різні підходи до визначення сутності підприємництва обумовлені складністю і багатомірністю цього процесу. 2. Підприємництво - це сукупність організаційно-економічних процесів тво-рчої індивідуальної чи колективної економічної діяльності в напрямку розширення сфери впливу працею на фактори виробництва як організаційно-економічної категорії, з метою використання суспільством і окремими його індивідами творчих результатів праці в соціально-персональних інтересах. 3. Підприємницька діяльність в економічному розумінні виступає як функ-ція, що виникає і зникає в міру необхідності, що може нескінченно дробитися й інтегруватися. Ця функція притаманна будь-якій господарській системі, принаймні, з моменту її вступу в стадію індустріалізації, цілком може реалізуватися й у державному, і в недержавному секторах, існувати при самих різних політичних режимах. 4. У нормативних актах по регулюванню підприємництва існує деяка неви-значеність у розумінні термінів “мале підприємство”, “мале підприємництво”. Тому в Україні, насамперед, необхідно привести всі законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність до одного визначення поняття “мале підприємництво”. Оскільки це ускладнює діяльність не тільки самих підприємців, але й органів, які контролюють їхню діяльність. 5. Вихідною умовою здійснення підприємницької діяльності є державна реє-страція. Ця процедура значно впливає на розвиток підприємництва в цілому. Проведений аналіз показав, що в даний час в Україні дуже складна і тривала процедура реєстрації й одержання дозволу на початок діяльності, що є перешкодою для розвитку підприємництва. Крім того, чинний порядок створення підприємств носить дозвільний характер. У законодавчих актах перераховані види діяльності, щодо яких дозволено створювати підприємства. У результаті, якщо той чи інший вид діяльності не передбачений у переліку дозволених, тобто він є неординарним, апарат виконавчих органів влади одержує широкі можливості для необґрунтованих заборон. Тим часом, сутності ринкової економіки відповідає така форма нормативних актів, коли вказуються заборонені види діяльності. 6. Малий бізнес як самостійний і невід’ємний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову економіки країни, підвищує загальні обсяги виробництва і роздрібного товарообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму в здійсненні підприємницької діяльності, забезпечує дієві стимули до інноваційних процесів і високоефективної праці. Від малого бізнесу залежать економічне зростання будь-якої країни з ринковою економікою, науково-технічний рівень її розвитку, зайнятість населення, соціально-політична стабільність. 7. Однією з найважливіших умов виходу України на рівень конкурентоспро-можності з підприємствами далекого зарубіжжя є створення найбільш сприятливих умов для формування такої маси малих підприємств, які у своїй сукупності здатні виконувати функції інфраструктури на конкурентній основі. Це повинні бути малі підприємства із широким діапазоном соціальної орієнтації, розмірів і виду діяльності, підприємства з мінімальною кількістю найманих робітників і без найманих робітників узагалі – сімейні підприємства. Малі підприємства можуть спеціалізуватися на виготовленні відносно нескладних елементів виробів, склад і номенклатура яких змінюються відповідно до вимог ринку, а також підприємства, що на договірній основі здійснюють технічне обслуговування і ремонти устаткування, обчислювальної техніки, приладів і апаратури. 8. Провідна роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку під-приємництва, у т. ч. і малого бізнесу, належить державі. Створення розгорнутої і всебічної системи державної підтримки малого підприємництва - найважливіша умова його успішного розвитку. Найбільша ефективність такої системи може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми розвитку малого бізнесу, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування малих підприємств у різних сферах діяльності. 9. Соціальні потреби мотивують підприємця до соціального самостверджен-ня, особливим методом якого стає набуття влади на дії і вчинки інших людей. Домінуючим мотивом у вітчизняного бізнесмена є прагнення до особистої свободи і незалежності від бюрократичної опіки, навколишнього середовища. Необхідність соціального самоствердження обумовлена недостатньою убудованістю українського підприємця в звичну соціально-рольову структуру. З погляду ідеальних потреб, підприємницька дія виникає з необхідності в діяльності, у професійній творчій самореалізації. |