1. У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо визначення особливості СФ хворих з КР (параноїдною шизофренією, що поєднується з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю). 2. У пацієнтів з КР, порівняно з хворими без супутнього наркологічного розладу, встановлена більш виражена дисфункція в усіх сферах СФ. У зв’язку з порушенням соціальних навичок та меншою підтримкою з боку оточення, медико-соціальний прогноз пацієнтів з КР є менш сприятливим. 3. У хворих з КР факторами соціальної дезадаптації, обумовленими переважно шизофренічним процесом, є наступні: ранній дебют та прогредієнтний тип перебігу шизофренії, скорочення ремісій та підвищення тривалості стаціонарного лікування, резистентність до терапії, зниження критики та завищена самооцінка, які супроводжуються відмовою від терапії алкогольних проблем, виражений апато-абулічний або апато-дисоціативний тип дефекту. 4. У хворих з КР факторами соціальної дезадаптації, обумовленими переважно психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, є наступні: мотиви вживання алкоголю – з метою купірування афективних розладів у ремісії ендогенного процесу; як “комунікативний допінг”; немотивоване вживання алкоголю; ранній початок вживання алкоголю з істеричним, дисфоричним та експлозивним компонентами в картині сп’яніння, атиповий синдром АЗ, вживання високих доз алкоголю, низька ефективність протиалкогольної терапії. 5. Особливостями СФ хворих при КР є наступні: скоєння СНД, яке супроводжується повторними судимостями або примусовим лікуванням, низький рівень освіти, збіднення соціальних контактів, незадовільні відносини у сім’ї, розрив шлюбних стосунків, дисфункція у сфері самообслуговування, втрата у молодому віці трудових навичок та професійних здібностей, зниження кваліфікації праці. 6. Клініко-функціональний діагноз у пацієнтів з КР для цілей МСЕ повинен містити розгорнуті психіатричний та наркологічний діагнози, а також діагноз супутнього соматичного захворювання, оцінку сфер сімейно-побутових відносин, соціальних взаємовідносин та працездатності, які відображають якість СФ. 7. На основі виділених клініко-психопатологічних та соціальних показників дезадаптації розроблено модель оцінки СФ пацієнтів з психічними та поведінковими розладами. Модель дозволяє визначити функціональні можливості хворого, виявити фактори обмеження життєдіяльності, встановити основну дезадаптуючу сферу СФ та РЗСФ. 8. Розроблено технологію оцінки СФ пацієнтів з КР в МСЕ, яка враховує принципи клініко-функціональної діагностики з використанням трьох вісей класифікації МКХ – 10. Запропоновано об’єктивні критерії встановлення групи інвалідності в залежності від РЗСФ та ступеня обмеження життєдіяльності. Технологія допомагає у розробці індивідуальних реабілітаційних програм, дозволяє у динаміці оцінити їх ефективність та своєчасно проводити корекцію. |