У висновках дисертаційної роботи узагальнені результати вивчення впливу соціальної зрілості груп та інституційних форм на трансформаційні процеси суспільства, позначені перспективи подальшого дослідження проблеми. Стабілізація функціонування нових соціальних інститутів закладає основи для раціоналізації соціальної дії. Утворення єдиної інституційно-діяльнісної структури є необхідною передумовою для переходу суспільства в нову якість. У свою чергу, фактором таких зрушень є переростання діяльності соціальних суб'єктів з реактивних і адаптивних форм у конструктивні. Соціальне визрівання груп є тим механізмом, що дозволяє формувати бачення ідеального соціального порядку і діяти з метою по його досягненню. У рамках дисертаційного дослідження були вирішені такі дослідницькі завдання: Подано характеристику суті трансформаційних процесів із
виділенням їхніх етапів і розкриттям відмінних рис кожного з них. Етапи виділяються на підставі ступеня невизначеності соціальної ситуації, непередбаченості подій в усіх сферах життєдіяльності суспільства та іх осмислення, а також їх емоційно-психологічного сприйняття у суспільній свідомості. Саме стабілізація функціонування нових соціальних інститутів, з одного боку, і соціальне визрівання груп, з іншого, закладають основи накопичення суспільством нової якісної визначеності. Розроблено систему показників соціальної зрілості груп і
виділено 4 етапи їхнього визрівання. На думку автора, до соціально зрілих груп належать ті, що: - виконують певні соціальні функції; - мають достатню згуртованість або спільну ідентичність, що перетворює їх у реальних агентів соціальної дії; - мають уявлення про сутність соціальних процесів і про своє положення в системі соціальних зв'язків; - виділяють свої інтереси й орієнтуються на об'єднання зусиль щодо їхнього досягнення; - розділяють визначені цінності і виробляють подібні цільові настанови у відношенні до своїх соціальних намагань, можливостей їх реалізації, а також ідеальні уявлення щодо характеру соціальних відносин, сприятливих для досягнення цілі; - мають стратегії дії і відстоювання своїх інтересів, а також формують організації, що сприяють об'єднанню зусиль представників групи. На матеріалах спеціальних соціологічних досліджень,
проведених колективом кафедри соціології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за участю автора у 1996-2000 роках, проаналізовано сучасний етап трансформаційних процесів в Україні з точки зору соціального визрівання великих соціальних груп. Розкрито характер взаємозв'язку між становленням нових
інституціональних форм і соціальним визріванням груп, а також механізм взаємозв'язку між соціальним визріванням груп і стабілізацією трансформаційних процесів. Доводиться, що стабілізація соціальних процесів відбувається завдяки визріванню нових інституціональних форм і їхнього співвідношення з базовими інституційними матрицями під впливом розкриття адаптивного потенціалу населення і соціального визрівання великих соціальних груп, з одного боку, і процесів цілеспрямованого регулювання, з іншого боку. 5) На матеріалах емпіричних досліджень розглянуто перспективи становлення середнього класу в Україні, а також особливості розкриття соціального потенціалу інтелігенції в суспільстві, що трансформується. Доводиться, що з приводу нечисленності і незрілості груп середнього класу, соціальні функції, що традиційно є притаманними середньому класу, залишаються соціально необхідними, але такими, що середнім класом не виконуються. Разом з тим в ситуації рухомості соціальної структури група інтелігенції, яка представлена на всіх рівнях суспільної ієрархії в соціальному просторі України, набуває додаткового функціонального навантаження. Завдяки тому, що така соціальна функція інтелігенції, як формування цілей суспільного розвитку, пов’язана з соціальною відповідальністю, соціальне визрівання групи інтелігенції постає необхідною умовою стабілізації трансформаційного процесу і нової якісної визначенності соціальної системи. |