У процесі досліджень одержані такі теоретичні та практичні результати: 1. Розглянуто понятійний апарат соціального ринкового господарства та соціальної спрямованості бюджетного процесу, виявлено недоліки існуючих підходів до розуміння сутності соціального бюджету, уточнено зміст поняття «соціальний бюджет» . 2. Проаналізовано й узагальнено досвід зарубіжних країн у бюджетному фінансуванні соціальної сфери та виявлено можливості його використання в Україні у трансформаційний період розвитку економіки. 3. Для забезпечення сталого розвитку соціально спрямованого бюджетного процесу розроблено схему взаємозв’язку його цілей (з виділенням цілей першого та другого рівнів) і методів їх досягнення (законодавчого, організаційного, з управління доходами населення та з управління бюджетними видатками). 4. Аналіз структурних цілей соціальної спрямованості бюджетного процесу забезпечує визначення впливу окремих соціальних видатків на доходи бюджету. З цією метою конкретизовано регресійну модель залежності доходів бюджету від видатків на освіту, яка відбиває ефективність фінансових вкладень соціально спрямованого бюджету. 5. Визначено недоліки формульного та нормативного підходів при розробці міжбюджетних трансфертів і запропоновано введення відповідних коригуючих коефіцієнтів. 6. З метою покращення планування бюджетного процесу визначено мінімальні та максимальні значення нормативів бюджетної забезпеченості соціальних видатків на освіту при існуючому стані розвитку економіки (на прикладі статистичних даних по Харківській області). 7. Систематизовано основні фактори, які заважають побудові соціально спрямованого бюджетного процесу, запропоновано шляхи подолання їх негативного впливу. |