Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Парунова Юлія Дмитрівна. Соціалізація особистісті в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства : Дис... канд. наук: 09.00.03 - 2006.



Анотація до роботи:

Парунова Ю.Д. Соціалізація особистісті в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2006.

У дисертації розглядаються особливості соціалізації особистості в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства. Структура соціалізації особистості представлена як органічне ціле трьох процесів: проекції почуттів та устремлінь людини на Іншого (Інших), ідентифікації з цим Іншим та символізації (закріплення досягнутого результату). Підкреслюється, що передумовою й умовою соціалізації є інтроекція. Розглядається специфіка соціалізації особистості в конкретно-історичних умовах: на стадії збереження порядку та в умовах трансформаційних процесів.

Визначається роль соціальних інститутів у процесі адаптації цінностей громадського суспільства в умовах трансформаційних процесів сучасного українського соціуму. Підкреслюється ідея необхідності формування сучасного підходу до соціалізації особистості, заснованого на принципах діалогу та співробітництва, компромісу та громадянської злагоди.

З'ясовано, що підгрунтям соціалізації, її сутнісним центром є ціннісні орієнтири. Завдяки своїй функції цінності утворюють ядро світогляду та визначають діяльність людини, її вчинки та способи взаємин з іншими людьми. Завдяки засвоєнню норм та цінностей, формуванню певного ставлення до них, особистість отримує можливість вибудувати власне уявлення про ієрархію буття і своє місце в ньому; визначити стратегію й тактику своєї поведінки в соціумі. Сутність соціалізації особистості саме й полягає в інтеріорізації тих цінностей, що є провідними в соціумі. В умовах трансформаційних процесів система цінностей має розмитий характер, тому соціалізація особистості ускладнюється. Особистість переживає психологічний дискомфорт і відчуження від такого соціуму, що не забезпечує їй чітких орієнтирів життя.

Структура механізму соціалізації містить у собі проекцію на Іншого (Інших), ідентичність з Іншими та закріплення ідентичності певними символами за умови інтроекції. Кожен зі структурних елементів соціалізації має певні функції, тому порушення будь-якої з них призводить до того, що процес соціалізації не досягає своєї мети. А від процесу соціалізації залежить характер суспільних відносин і, відповідно, самовідчуття особистості.

Тип суспільства обумовлює специфіку моделі соціалізації. Соціалізація особистості первісної епохи відрізняється простотою механізмів та відносною сталістю, тому що в ній домінує відтворення попередніх форм соціальної поведінки, а девіації та новації зведені до мінімуму. Соціалізація здійснюється на підставі копіювання. В епоху Античності соціалізація особистості грунтується на імітації, а в Середні віки - на ідентифікації з певним соціальним станом. В індустріальному суспільстві Нового часу переважає ціннісно-раціональна діяльність. Зумовленість соціального стану поступилася місцем необхідності усвідомленого самовизначення. Саме в цей час соціалізація особистості набуває проблемного характеру і ґрунтується на моделюванні можливих життєвих ситуацій.

Соціалізація особистості в період суспільних трансформацій має власну специфіку. Внаслідок змін у ціннісно-мотиваційній сфері особистість постає перед необхідністю перегляду своїх життєвих позицій. Це може призвести до негативних процесів, коли нові цінності не приймаються, а ідентифікація з ними відбувається на формальному рівні. У такій ситуації людина переживає кризу ідентичності. З іншого боку, перехідні епохи забезпечують той реальний простір свободи, у межах якого з'являються прогресивні соціальні та культурні новації.

Сучасна трансформація індустріального етапу розвитку європейської цивілізації характеризується ціннісним плюралізмом, відсутністю чітко заданих параметрів розвитку особистості, дисбалансом між цілеспрямованими та стихійними агентами соціалізації. Процес соціалізації особистості проходить у полікультурному просторі мінливого, глобалізованого світу, що призводить до формування контекстуально-лабільної ідентичності особистості. Те, що раніше мало назву криза ідентичності, тепер стає нормою.

В інформаційному суспільстві, яке переживає процес формування, можна виділити дві перспективи соціалізації: або подальше підпорядкування особистості соціуму і тотальний контроль над нею засобами інформаційних технологій, або розвиток творчих здібностей особистості завдяки тим самим інформаційним технологіям, що може забезпечити перехід до креативної моделі соціалізації, пов'язаної з соціокультурним, інтелектуально-моральним розвитком особистості.

Сучасне українське суспільство знаходиться на перехідному етапі розвитку. Стара система цінностей втратила свою актуальність, а нова ще не склалася. Настає криза ідентичності, коли люди не знають про перспективи їхнього життя. Криза ідентичності полягає в проблемному переході від стабільної ідентифікаційної практики до контекстуально-лабільної. Дослідження особливостей цього стану дало можливість визначити його наслідки для особистості й суспільства. На рівні одиничного воно виявляється в безпорадності, відчуженні від усього, і навіть від самого себе, і призводить до неузгодженості в суспільстві, відсутності в ньому відповідальності й солідарності, до його маргіналізації. Незважаючи на всю складність такої ситуації, вона має й деякий позитивний аспект. Особистість отримує можливість продемонструвати свою родову сутність у виборі нових, більш прогресивних пріоритетів, виражених у ціннісних орієнтаціях. Таким чином, оскільки ідентичність відіграє роль своєрідного стабілізатора суспільства, то необхідно вивести її з кризового стану, забезпечивши психологічний комфорт особистості та свідоме ставлення до соціуму.

Аналіз ціннісних орієнтацій сучасного українського суспільства в умовах соціокультурних трансформацій показав, що пріоритетними для сучасних жителів України, на рівні буденної свідомості, є вітальні цінності родини та родинних відносин; здоров'я, безпека, матеріальний добробут. На офіційному рівні нові орієнтири вбачаються в цінностях громадянського суспільства. Існує певна кореляція між цінностями буденної свідомості й офіційними, але повністю вони не співпадають. Саме в їхньому узгодженні та гармонізації вбачається можлива модель майбутньої соціальної реальності. Оскільки більшість людей орієнтуються на цінності малих референтних груп (насамперед це родина, а також угрупування людей, об'єднаних професійною діяльністю, спільним навчанням тощо), то можна зробити висновок, що перші кроки до адаптації ідей громадянського суспільства на Україні вже зроблено.

Завдяки тому, що соціалізація особистості здійснюється за допомогою певних соціальних інститутів - родини, етносу, системи освіти, засобів масової інформації, перед цими інститутами постає завдання адаптації цінностей громадського суспільства. Люди, пов'язані з діяльністю цих інститутів, насамперед, повинні самі усвідомити необхідність впровадження в масову свідомість тих цінностей, що виділені як пріоритетні. Робота цих інститутів повинна бути спрямованою, насамперед, на те, щоб забезпечити механізми самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиховання особистості. Ці властивості вкрай необхідні в мінливому світі XXI століття.

Для подолання деструктивних процесів, що несуть із собою суспільні трансформації на території України, необхідні зусилля і окремо взятої особистості, і громадянського суспільства, і держави. Особистості потрібно перебороти в собі образ відчуженого світу, включивши механізм критики сущого і рефлексії належного. Суспільству потрібно забезпечити умови реалізації поваги до свобод особи, її права на етнічну, мовну та культурну самоідентифікацію. Державна політика повинна будуватися на принципі компромісу та визнання як пріоритетною не національно-державної, а громадянської ідентичності. Виникає необхідність розвитку практики субсидіарності, тобто заохочення ініціативи місцевого самоврядування, а також формування суспільної думки як обов'язкового елементу громадянського суспільства.

Процес соціалізації особистості буде успішним лише тоді, коли суспільство прийде до ціннісного консенсусу, чи, принаймні, сформує ефективні механізми досягнення компромісу в ситуаціях конфлікту цінностей, визначить чітку стратегію свого розвитку.

Публікації автора:

Статті

  1. Парунова Ю.Д. Концепции гражданского общества современной социальной философии // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 43. - С. 281-284.

  2. Парунова Ю.Д. Место и роль ценностей в механизме социализации // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 55. - С. 36-40.

  3. Кальной И.И., Парунова Ю.Д. Шевченко О.К. Проблема идентичности в условиях трансформации украинского общества // Учёные записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Философия. - Т.17 (56). – 2004. - №2. - С. 110-118.

  4. Парунова Ю.Д. Институт образования в механизме социализации личности // Учёные записки ТНУ

им. В.И. Вернадского. Философия. - Т.18 (57). - 2005. - №1. –

С. 80- 88.

  1. Парунова Ю.Д. Концепции социализации человека ХХ века // Культура народов Причерноморья. - 2005.- №61. - С. 119-123.

Тези

  1. Парунова Ю.Д. Формирование современного исторического сознания молодёжи как определяющий фактор социокультурного процесса в АРК // Материалы научно-практической конференции, посвящённой 130-летию Симферопольской татарской учительской школы. - Симферополь: Доля, 2003. - С. 175-179.

  2. Парунова Ю.Д. Ценностные основы современного образования: проблемы и подходы // Материалы VI научно-практической конференции Крымского института бизнеса: "Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики". - Симферополь, 2005. - С.133-135

  3. Парунова Ю.Д. Кризис идентичности и пути его преодоления // Материалы межвузовской научно-практической конференции "Крым: перспективы развития физической культуры, спорта и туризма". - Симферополь, 2005. - С.125-126

  4. Парунова Ю.Д. Механизм социализации в мультикультурном обществе // Актуальные проблемы философии: Материалы XXXV научной конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов (25-26 апреля 2006 г.) - Симферополь, 2006. - С.41-42.