Сіренко Оксана Геннадіївна. СОСНА КЕДРОВА ЄВРОПЕЙСЬКА (PINUS CEMBRA L.) В УКРАЇНІ: ХОРОЛОГІЯ, СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЙ ТА ОХОРОНА : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2009.
Анотація до роботи:
Сіренко О.Г. Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) в Україні: хорологія, структура популяцій та охорона. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено комплексному аналізу сучасного географічного поширення Pinus cembra в Україні та його динаміки, меж толерантності щодо екологічних факторів, ценотичних умов місцезростань, описано етапи онтогенезу та проаналізовано вікову та просторову структуру популяцій Pinus cembra в Українських Карпатах. Розроблено нові методи вивчення просторової структури популяцій. Показана можливість опису просторового розподілу особин у популяції за нормальним законом Ґаусса.Виявлено закономірності поповнення популяцій новими особинами. Встановлено особливості морфологічної та анатомічної будови мікориз Pinus cembra в Українських Карпатах. З'ясовано стан інтродукції видів секції Сembra в Україні. Проаналізовано стан охорони Pinus cembra в Українських Карпатах та запропоновано заходи щодо його оптимізації.
Проведено комплексне дослідження популяцій сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах, встановлено сучасне географічне поширення виду, його екологічні та ценотичні особливості, описано онтогенез та мікоризу виду, проаналізовано вікову і просторову структуру популяцій та стан їх охорони, підведено підсумки інтродукції.
Аналіз географічного поширення показав, що Pinus cembra в Українських Карпатах зафіксована у 135 локалітетах (виявлено 15 нових місцезнаходжень). Деревостани з участю виду займають площу 4194,6 га, яка за останні 25 років скоротилась на 2118,9 га (33,6%). За останні 125 років зникло 43 місцезнаходження, відбувається інсуляризація ареалу виду в Ґорґанах.
Переважна більшість деревостанів з участю Pinus cembra (33% загальної площі) в Українських Карпатах розміщена на висоті 1300-1400 м над рівнем моря, на південно-західних схилах (26%) крутизною 25-35о (67%). При переході на схили південних експозицій зростає бонітет, при підвищенні трофності ґрунту зростає бонітет та повнота деревостанів і зменшується відсоток участі Pinus cembra в деревостані, при переході на вищі ґіпсометричні рівні зростає відсоток участі Pinus cembra в деревостані та знижується повнота деревостану.
Уґруповання з участю Pinus cembra належать до формацій Piceeta abietis, Pineta cembrae, Betuleta pendulae, Fageta sylvaticae, Pineta sylvestris, Pineta mugi; 11 субформацій, які представлені 26 асоціаціями. 94% від загальної площі деревостанів з участю Pinus cembra належать до формації Piceeta abietis, з них 91% до субформації Pineto (cembrae)-Piceeta (abietis), 3% — до формації Pineta cembrae, 2% — до формації Betuleta pendulae. Формації Fageta sylvaticae, Pineta sylvestris, Pineta mugi в сумі займають площу меншу 1%.
Для онтогенезу Pinus cembra (що включає 11 вікових станів) характерний тривалий зрілий ґенеративний період. Аналіз вікової структури ценопопуляцій дозволив встановити, що переважна їх більшість належать до нормального типу, в якому переважають псевдомолоді та молоді нормальні популяції. Для молодих, псевдомолодих, псевдозрілих нормальних популяцій характерною є частка участі Pinus cembra у першому ярусі деревостану до 40%, для зрілих — до 60%. Найбільшу площу займають деревостани з участю виду, де середній вік Pinus cembra складає 120-140 років — 30%.
Просторовий розподіл особин у популяціях Pinus cembra описується нормальним законом Ґаусса. Ступінь просторової аґрегації особин у популяціях асоціацій Pineto (cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-hylocomiosum та Pineto(cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-sphagnosum у особин Pinus cembra вищий, ніж у Picea abies і належить до контаґіозного типу. Показник ступеня просторової аґрегації найвищий у особин Pinus cembra, що знаходяться у ювенільній стадії, і поступово знижується у особин іматурної, вірґінільної стадій, а вже у ґенеративних особин спостерігається розподіл рівномірного типу. Більший вплив екологічні фактори та конкуренція справляють на просторовий розподіл особин Picea abies порівняно з Pinus cembra.
Для поповнення популяцій Pinus cembra новими особинами сприятливі умови складаються в межах висот 1400-1500 м над рівнем моря (52% деревостанів з наявністю нових ґенерацій), середнім віком Pinus cembra 140-170 років (55%), повнотою 0,6 (54%), а несприятливі — на схилах північної, північно-східної, південної експозицій.
Виявлено зменшення відпаду на 42% сіянців Pinus cembra на ґрунті, інокульованому мікоризоутворюючими грибами, порівняно з контролем. Мікоризи Pinus cembra в Українських Карпатах представлені чотирма формами, у простій та вилочковій формі мікориз зустрічаються три підтипи чохлика за Т. Домініком — А, В і F, у коралоподібній — С та F, у бульбочковій — J. У асоціації Pineto(cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-hylocomiosum домінує коралоподібна форма мікоризи, Pineto(cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-sphagnosum — бульбочкова. У ценозах, де співдомінантом деревного ярусу виступає Pinus sylvestris — проста форма. Ценотичні умовине впливають на ступінь зараженості коренів мікоризоутворюючими грибами, глибину проникнення сітки Гартіга та товщину мікоризного чохлика.
Pinus cembra інтродукована до 12 ботанічних садів та дендропарків України в кількості 45 особин, Pinus sibirica до 7 (72 особини), Pinus koraiensis — до 6 (87 особин), Pinus pumila — 3 (11 особин).
На сьогодні заходи охорони не є дієвими і не забезпечують охорону популяцій виду, незважаючи на те, що Pinus cembra охороняється у 14 об'єктах природно-заповідного фонду, що складає 26% від загальної площі деревостанів з участю виду та у 8 об'єктах охороняються культури Pinus cembra. Для забезпечення охорони виду необхідно терміново заборонити будь-які рубки в деревостанах з участю Pinus cembra і на прилеглих територіях; забезпечити законодавчу базу для ефективної охорони виду; при зміні правової ситуації — запропонувати розширення площі заказника загальнодержавного значення “Кедринський”, “Ґорґани та Тарпишірка”, “Яйко” і “Ґрофа”, створити новий об'єкт ПЗФ в Осмолодському ДЛГ Дарівському і Бистрицькому лісництві, та Бистрицькому і Гриньківському, де зростають деревостани з перевагою в складі Pinus cembra до 60%.
Публікації автора:
Сіренко О.Г. Поширення та реґресивні зміни ареалу сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2005. — №1.— С. 11-16.
Сіренко О.Г. Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2007. — №4. — С. 64-71.
Сіренко О.Г. Онтогенез та вікова структура популяцій сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2008. — №2. — С. 11-21.
Сіренко О.Г. Мікориза сосни кедрової європейської/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2008. — №3. — С. 73-81.
Сіренко О. Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ Оксана Сіренко// Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. Івано-Франківськ: Плай, 2003. — Вип.ІІІ. — С.13-25.
Сіренко О.Г., Кузишин О.В. Моделі розподілу особин на пробних площах: 1. Постановка завдання/ О.Г. Сіренко, О.В. Кузишин// Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. — Вип.Х. — С. 88-89.
Сіренко О.Г., Кузишин О.В. Моделі розподілу особин на пробних площах: 2. Статистичні характеристики. Дисперсійний аналіз (статистична рівність ряду генеральних дисперсій) /О.Г. Сіренко, О.В. Кузишин// Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. — Вип.Х. — С. 95-113.
Сиренко О.Г. Сосна кедровая европейская (Pinus cembra L.): хорология и охрана/ О.Г. Сиренко: материалы II Междунар. конф. молодых ученых [“Леса Евразии в ХХI веке: Восток-Запад”], (Москва, 1-5 октября, 2002 г.)/ Министерство образования Российской Федерации, Министерство промышленности, науки и технологий РФ, Российская Академия наук.— М.: МГУЛ, 2002. – 250 c.
Сіренко О.Г. Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.): хорологія та охорона/ О.Г. Сіренко: матеріали міжнар. конф. [“Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”], (Рахів, 14-18 жовтня, 2002 р.)/Мін. екології і природних ресурсів, Закарпатська обл. держ. адмін., Карпатський біосферний заповідник, Регіональний екол. центр “РЕЦ-Київ”, Інститут екології Карпат НАНУ. — Рахів, 2002. — Т.ІІ. — 604 c.
Сиренко О.Г. Регрессивные изменения ареала Pinus cembra в Украинских Капатах: причины, аспекты охраны/ О.Г. Сиренко: материалы III Междунар. конф. молодых ученых [“Леса Евразии — Белые ночи”], (Москва, 23-29 июня, 2003 г.)/ Министерство образования Российской Федерации, Министерство промышленности, науки и технологий РФ, Министерство природных ресурсов РФ. — М.: МГУЛ, 2003. — 296 c.
Сіренко О. Онтогенез сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/О. Сіренко: матеріали міжнар. наук. конф. [“Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій. Серія біологія. Вип. VII-VIII.”], (Івано-Франківськ, 12-15 листопада, 2007 р.)/Міністерство освіти і науки України. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. — 291 c.