У дисертаційній роботі представлено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних щодо біоекологічних та лісівничо-таксаційних особливостей сосни чорної у лісових насадженнях західного регіону України. Отримані результати досліджень дають змогу виявити основні лісівничо-господарські характеристики інтродуцента в позаареальних умовах, включаючи таксаційні та біометричні показники насаджень, стійкість до хвороб та ентомошкідників, характер плодоношення та природного поновлення. Вивчено особливості вирощування садивного матеріалу сосни чорної та специфіку створення лісових культур за її участю. Обґрунтовано доцільність використання сосни чорної в штучних лісових насадженнях регіону досліджень. 1. В регіоні досліджень виявлені насадження сосни чорної поширені на площі понад 450 га, найбільшу частку складають стиглі і перестійні (34,7 %) та середньовікові деревостани (28,2 %); частка чистих чорнососнових насаджень становить 17 %. 2. На теренах західного регіону України сосна чорна за більш як 150-річну історію інтродукції досягла рівня натуралізації, підтвердженням чого є здатність породи поновлюватись природнім шляхом (на узліссях насаджень з переважанням сосни чорної кількість самосіву і підросту в окремих випадках досягає 5,3 тис. шт./га). 3. Найвищою продуктивністю характеризуються чорнососнові насадження в умовах Карпат та Прикарпаття (вологі бучини та ялицеві діброви), де інтродуцент формує змішані насадження за участю бука лісового в другому ярусі, накопичуючи стовбуровий запас у 90-річному віці до 650 м3/га. Це дозволяє рекомендувати сосну чорну для створення лісових культур у зоні ялицево-букових лісів до висоти 700 м н.р.м. 4. В умовах Поділля та Опілля чорнососнові насадження виконують важливу фітомеліоративну функцію, при цьому запаси насаджень у віці близько 100 років можуть становити від 360 - 680 м3/га. 5. Лісові культури слід створювати саджанцями або дворічними сіянцями, які характеризуються добре розвинутою кореневою системою та краще адаптуються до умов лісокультурних площ. Для забезпечення швидкого змикання насаджень кількість садивних місць сосни чорної не повинна бути нижчою 5000 шт./га. 6. Інтродуцент успішно росте з аборигенними лісовими породами, характеризується високою стійкістю до сніголамів та вітровалів, а також до вивалювання, оскільки формує потужну кореневу систему навіть на малопотужних ґрунтах. 7. Стовбури сосни чорної, за умови високої повноти чистих насаджень, або присутності ярусу листяних порід є прямими та малозбіжистими, а деревостани – високотоварними. 8. За рахунок добре розвинутого асиміляційного апарату сосна чорна здатна накопичувати значну фітомасу. У низькоповнотних насадженнях, особливо на багатих ґрунтах сосна чорна формує потужну крону з товстими гілками, частка якої може сягати 27 % від надземної фітомаси дерева, а за присутності домішки листяних порід частка крони не перевищує 15,5 %. 9. Сосна чорна рано вступає в репродуктивний період. При цьому насадження природного походження здатні продукувати якісне насіння вже з 8-річного віку. Періодичність плодоношення становить 2-3 роки, врожайність шишок в насадженнях становить близько 400 кг/га. 10. Інтродуцент мало пошкоджується хворобами та ентомошкідниками, лісові культури стійкі до кореневої губки та стовбурових гнилей, ентомошкідниками заселяється переважно зрубана деревина. 11. Деревина сосни чорної характеризується значним відсотком пізньої зони річного шару та достатньо великою кількістю річних шарів деревини в 1 см, що в залежності від ґрунтово-кліматичних умов коливається в межах 6,5-14,5 шт/см. 12. Завдяки високій екологічній стійкості до несприятливих техногенних впливів та високій декоративності як насаджень, так і окремих дерев, сосна чорна придатна для садово-паркового будівництва. |