Храпійчук Ігор Петрович. Сортові особливості плодоутворення і технологія вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах Центрального Полісся України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.14 / Інститут цукрових буряків УААН. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Храпійчук І.П. Сортові особливості плодоутворення і технологія вирощування та збирання конюшини повзучої на насіння в умовах Полісся України
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво.
Інститут цукрових буряків УААН
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню технології вирощування та збирання конюшини повзучої в зоні Полісся з метою отримання стабільних (200-250 кг/га) врожаїв насіння .
Проведено порівняльну оцінку районованих в Україні сортів конюшини повзучої та тих, що проходили державне сортовипробування за ознаками, які впливають на її насіннєву продуктивність. Виявлено, що кращою покривною культурою для ранньовесняного підпокривного посіву конюшини повзучої є овес на зелений корм з нормою висіву 2 млн. шт./га схожих насінин. Оптимальною нормою висіву конюшини повзучої в підпокривних посівах є 3 млн. шт./га схожих насінин. Вивчена дія основних десикантів для насінників конюшини повзучої, встановлені дози їх внесення. Розроблено принципово нові технологічні прийоми збирання насінників конюшини повзучої.
За результатами досліджень розроблено і рекомендовано виробництву удосконалену технологію вирощування та збирання конюшини повзучої на насіння, проведено економічну оцінку її ефективності.
В дисертації, на основі узагальнення результатів власних дослідів з вивчення особливостей розвитку вегетативної та генеративної маси рослин і встановленого характеру плодоутворення різних сортів конюшини повзучої –її реакції на чинники довкілля та фактори вирощування, обґрунтована і впроваджена нова технологія вирощування цієї культури з використанням десикантів і механізованого обмолоту та збирання насіння, чим вирішена важлива наукова і господарська задача покращення стану кормовиробництва в зоні Полісся України.
Встановлено, що в умовах Полісся України конюшина повзуча здатна забезпечувати при однорічному використанні стабільну продуктивність насіння на рівні 200-300 кг/га за технології механізованого збирання та 23 т/га зеленої маси при трьохукісному використанні.
Доведено, що за агресивністю до зайняття території (0,22 м2 на рослину в перший рік вегетації), кількістю суцвіть на рослину (75 шт.), кількістю квіток та насінин в суцвітті, масою 1000 насінин (0,76 г) та масою насіння на 1 рослину (4,56 г) достовірно виділився сорт Гігант білий, переваги якого суттєві і можуть бути використані в селекційній роботі та насінництві культури.
Визначено, що при вирощуванні на насіння підсів конюшини повзучої в нормі 3 млн./га під покрив різних культур суцільним рядковим способом не поступався за насіннєвою продуктивністю (+ 12 – 19 кг/га ) варіантам досліду з нормами висіву 6 та 9 млн. схожого насіння на гектар.
Підсів конюшини під овес на зелений корм сприяє її кращому росту і розвитку, завдяки чому вона може займати до 30% в структурі врожаю вівса та додатково, за післязбиральний період до осені, в перший рік життя, сформувати повноцінний укіс зеленого корму на рівні 4,0-4,5 т/га.
Встановлено, що підсів конюшини повзучої з нормою висіву 3 млн./га схожих насінин під овес на зелений корм забезпечує в рік її використання отримання за три укоси в середньому 23,4 т/га зеленого корму, тоді як у варіантах з нормою висіву 6 та 9 млн. шт. схожого насіння на гектар отримано відповідно – 24,2 та 25,1 т/га, що свідчить про можливості зменшення норм її висіву і при використанні на кормові цілі.
Доведено, що посів конюшини повзучої суцільним рядковим способом в нормі 3 млн./га схожого насіння (2-2,5 кг/га_), в порівнянні до загальноприйнятих 8-10 кг/га, дає змогу збільшити коефіцієнт розмноження цієї культури в 4-5 разів і, таким чином, суттєво зменшити вартість гектарної норми висіву насіння.
В умовах Полісся при вирощуванні конюшини на насіння ефективним способом підсушування травостоїв та прискорення дозрівання є обробка його десикантами: Реглон, Баста та Раундап. Максимальний ефект від застосування Реглону проявляється на 4-6 , Басти - 8-10 і Раундапу - 12-14 день після їх внесення. Кращим серед десикантів за економічною ефективністю виявився препарат Реглон при внесенні в нормі 1 кг/га, що вдвічі менше рекомендованих доз.
Запропоновано використання для збирання підсушеної десикантами біомаси роторної косарки-подрібнювача КІР-1,5 з наступним обмолотом комбайном, що забезпечує високу якість збирання (80% насіння до біологічного врожаю) і не поступається технології скошування ручними косами з наступним обмолотом.
Встановлено, що вирощування конюшини повзучої на забруднених радіонуклідами сільськогосподарських угіддях, враховуючи визначений нами коефіцієнт переходу радіоцезію в насіння на рівні 0,44 – 0,56 Бк/кг / кБк/м2, може вестися практично без обмежень.
Вирощування конюшини повзучої на насіння в умовах Центрального Полісся, з дотриманням розроблених елементів технології, дозволяє вести високоефективне виробництво з рентабельністю в межах 600 – 900 %.