Мішаріна Жанна Анатоліївна. Соматичні та генетичні ефекти в дітей у віддалені строки після внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС : дис... канд. мед. наук: 03.00.15 / АМН України; Науковий центр радіаційної медицини. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Мішаріна Ж.А. Соматичні та генетичні ефекти в дітей у віддалені строки після внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика (медичні науки). Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена актуальній проблемі генетики – визначенню постнатальних ефектів у дітей, які зазнали гострого та тривалого опромінення в період внутрішньоутробного розвитку та на наступних етапах онтогенезу, на підставі оцінки стану здоров’я, встановлених фенотипічних та цитогенетичних особливостей в залежності від типу, дози опромінення й гестаційного віку плода на час впливу радіаційного чинника. Доведено, що опромінення дитини в період внутрішньоутробного розвитку призводить до більш частого виникнення хронічної соматичної патології, при цьому найбільш низький рівень здоров’я відзначався у дітей з множинними стигмами дизембріогенезу. Встановлено, що дія на плід медико-біологічних факторів ризику в сполученні з радіаційним у період органогенезу сприяє більш частому, ніж у контролі, формуванню морфогенетичних варіантів, які характеризуються наявністю множинних малих аномалій розвитку. Показано, що кількість хромосомних аберацій у дітей основних груп значно перевищує показники контрольної групи. Визначена наявність достовірних кореляційних зв’язків між станом здоров’я, фенотипічними й цитогенетичними особливостями дитини, дозою опромінення та гестаційним віком плода на час дії радіаційного чинника.
Запропоновано уніфікований протокол оцінки фенотипу, програму селективного скринінгу для оптимізації формування груп ризику серед внутрішньоутробно опромінених дітей та вдосконалена схема диспансерного спостереження за цим контингентом.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наведене нове вирішення наукового завдання щодо визначення постнатальних ефектів у дітей, опромінених внутрішньоутробно, на підставівстановлення фенотипічних і цитогенетичних особливостей та стану їх здоров’я в залежності від доз та гестаційного віку плода на час радіаційного впливу. Для мінімізації негативних наслідків внутрішньоутробного опромінення запропонована вдосконалена схема диспансерного спостереження за цим контингентом.
1. Діти основних груп спостереження за наявністю медико-біологічних факторів ризику суттєво не відрізнялися від таких групи контролю. Проте, при додатковому впливі радіаційного чинника на плід, рівень здоров’я дітей на всіх етапах постнатального розвитку був нижчим, ніж у контролі. У неонатальному періоді в них частіше виникали пограничні та патологічні стани, у ранньому віці формувалася більш чисельна група частохворіючих. У віці 10 – 12 років кількість дітей з ІІІ групою здоров’я в І, ІІ основних та контрольній групах складала, відповідно, 73,7%, 58,3%, 35,1%, p<0,05. Найнижчий рівень здоров’я мали діти з множинними стигмами дизембріогенезу.
2. Дія на плід медико-біологічних факторів ризику в сполученні з радіаційним у період органогенезу сприяє більш частому, ніж у контролі, формуванню морфогенетичних варіантів, які характеризуються наявністю множинних малих аномалій розвитку. Число таких дітей серед тих, хто зазнав дії гострого та тривалого внутрішньоутробного опромінення, складало відповідно 43,2% і 33,6 %, у контролі – 11,9 %.
3. Встановлено, що формування морфогенетичних варіантів з множинними стигмами дизембріогенезу має достовірний зворотній зв’язок с гестаційним віком на час впливу радіаційного чинника (в І основній групі - Ro Spirman = – 0,91, р<0,01; в II - Ro Spirman = – 0,27, р<0,05) та прямий з дозою загального опромінення плода (в І основній групі - Ro Spirman = 0,45, р<0,03; в II - Ro Spirman = 0,36, р<0,04).
4. У дітей, які народилися в матерів, що були евакуйовані з 30-км зони, у віддалений післяаварійний період визначається підвищення частоти структурних аномалій хромосом із превалюванням стабільних ушкоджень і переважною локалізацією ідентифікованих розривів в 1, 2, 3, 5, 7, 11, 13, 17 хромосомах.
5. У дітей, які зазнали тривалої дії радіаційного чинника в період внутрішньоутробного розвитку та на наступних етапах онтогенезу, спостерігається збільшення як стабільних, так і нестабільних індукованих хромосомних аберацій і підвищена пошкоджуваність 1, 4, 5, 9, 17, 22 хромосом.
6. Доведено, що у внутрішньоутробно опромінених дітей, які народилися в жінок, евакуйованих з м. Прип’ять, мав місце достовірний кореляційний зв’язок між еквівалентною дозою опромінення червоного кісткового мозку плода та кількістю аберантних клітин (Ro Spirman =0,51, p<0,02), аберацій хромосомного типу (Ro Spirman =0,53, p<0,01), загальним числом стабільних аберацій (Ro Spirman =0,60, p<0,003) і делецій (Ro Spirman =0,60, p<0,003). У дітей, які зазнали тривалої дії радіаційного чинника, визначались вірогідні кореляційні зв'язки між сумарними еквівалентними дозами опромінення червоного кісткового мозку, що були накопичені до 10-12 - річного віку, та загальною кількістю аберантних клітин (Ro Spirman = 0,62, p<0,002), аберацій хромосомного типу (Ro Spirman = 0,72, p<0,0003), стабільних (Ro Spirman = 0,64, p<0,003) і нестабільних (Ro Spirman = 0,58, p<0,01) ушкоджень хромосомного апарату.
7. Діти, опромінені внутрішньоутробно, відносяться до групи підвищеного мутаційного ризику й потребують удосконалення системи диспансерного спостереження, яке повинно включати медико-генетичне консультування в періоді новонародженості, у віці 1, 6, 14 років, а також при досягненні репродуктивного віку, виборі професії, на етапі планування сім’ї та вагітності, що дасть змогу запобігти контакту з потенційними мутагенами, правильно оцінити генетичну ситуацію в сім’ї, вибрати для запліднення найбільш сприятливий сезон року, усунути керовані чинники ризику, провести преконцепційну профілактику. Всі ці заходи підвищать ймовірність народження генетично збалансованих, здорових нащадків в осіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення.
Публікації автора:
1. Мишарина Ж.А. Клинико-генетический и цитогенетический статус детей, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения, через 10 лет после аварии на ЧАЭС//Матеріали ювілейної наукової конф. молодих вчених, присвяченої 10 - річчю Наукового центру радіаційної медицини "Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи", м. Київ, 2-4 жовтня 1996 р.- Київ, 1997. - С. 67 – 68.
2. Степанова Е.И., Кондрашова В.Г., Колпаков И.Е., Вдовенко В.Ю., Галичанская Т.Я., Мишарина Ж.А., Стахурская Н.А. Чернобыль и здоровье детей Украины на рубеже 20-21 века //Мат-лы III конгресса педиатров России "Экологические и гигиенические проблемы педиатрии". 27-28 октября 1998 г. – М., 1998. – С. 140
Особистий внесок здобувача - цитогенетичні дослідження, статистичний аналіз результатів, підготовка публікації до друку.
3. Stepanova E.I., Misharina Zh.A. Long term cytogenetic of prenatal foetal bone marrow expozure to radiation after Chernobyl disaster//Haematologica.- 1999.- Vol.84 - P.93.
Особистий внесок здобувача – цитогенетичні дослідження, статистичний аналіз результатів, підготовка публікації до друку.
4. Степанова Є.І., Мішаріна Ж.А. Отдаленные цитогенетические эффекты у детей, облученных внутриутробно//Ультразвукова перинатальна діагностика.- 2000.- №13.-С.51-54.
Особистий внесок здобувача – набір і цитогенетичні дослідження матеріалу, його статистична обробка, підготовка публікації до друку.
5. Степанова Е.И., Кондрашова В.Г., Галичанская Т.Я., Давиденко О.А., Вдовенко В.Ю., Мишарина Ж.А. Гематологические и цитогенетические эффекты у детей, повергшихся воздействию ионизирующего излучения в результате Чернобыльской катастрофы// Гематологія і переливання крові. –Міжвід. збірник. – К.,2001. - №30. -С.295.
Особистий внесок здобувача - проведення клінічного і цитогенетичного обстеження дітей основних і контрольної груп, статистичний аналіз, участь в підготовці публікації до друку.
Особистий внесок здобувача - клініко-генетичне, цитогенетичне обстеження дітей, опромінених внутрішньоутробно, статистичний аналіз та участь у написанні статті.
7. Степанова Е.И., Мишарина Ж.А. Цитогенетические эффекты в лимфоцитах периферической крови детей в отдаленный период после пренатального облучения// Int. J. Rad. Med. – 2001.- №3.- С.118-122.
Особистий внесок здобувача - клінічне та цитогенетичне обстеження дітей основних і контрольної груп, статистичний аналіз, підготовка статті до друку.
8. Степанова Е.І., Мішаріна Ж.А., Вдовенко В.Ю. Отдаленные цитогенетические эффекты у детей облученных внутриутробно в результате аварии на Чернобыльской АЭС// Радиационная биология. Радиоэкология. - 2002. –Т.42. -№6. –С.700-703.
Особистий внесок здобувача - клінічне та цитогенетичне обстеження дітей основних і контрольної груп, статистичний аналіз результатів, участь в написанні та підготовці статті до друку.
9. Степанова Є.І., Мішаріна Ж.А., Вдовенко В.Ю. Постнатальні ефекти опромінення плода //Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених. Матеріали науково-практичної конференції. Київ. - 17-18 квітня 2001 р.– К., 2001. – С.113-115.
Особистий внесок здобувача - клініко-генетичне, цитогенетичне обстеження дітей, опромінених внутрішньоутробно, та дітей контрольної групи, статистичний аналіз, підготовка статті до друку.
10. Stepanova E.I., Kondrashova V.G., Vdovenko V.Yu., Misharina Zh.A. Remote immune and cytogenetic effects of prenatal irradiation// Proc. 2 nd international conference “The effects of low and very low doses of ionizing radiation on human health”. -Dublin, 2001. –Р.8
Особистий внесок здобувача - цитогенетичне обстеження дітей, опромінених внутрішньоутробно, та дітей контрольної групи, статистичний аналіз результатів, участь у написанні та підготовці статті до друку.
11. Степанова Є.І., Кондрашова В.Г., Колпаков І.Є., Галичанська Т.Я., Давиденко О.А., Мішаріна Ж.А., Вдовенко В.Ю., Стахурська Н.О. Оцінка ефектів внутрішньоутробного опромінення дітей внаслідок Чорнобильської катастрофи // Матеріали міжнарод. конф. “П’ятнадцать років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання”. -К., 2001.- С.118.
Особистий внесок здобувача - цитогенетичне обстеження дітей, опромінених внутрішньоутробно, та дітей контрольної групи, статистичний аналіз, участь у написанні та підготовці статті до друку.
12. Степанова Е.И., Вдовенко В.Ю., Мишарина Ж.А., Овчинина Т.П., Усатенко Ж.В.. Иммунологические и цитогенетические эффекты внутриутробного облучения //Современные технологии в педиатрии и детской хирургии. Материалы І всеросийского конгресса. Москва. - 16-19 октября 2002 г.– М., 2002. –С.307-308.
Особистий внесок здобувача - цитогенетичні дослідження, статистичний аналіз результатів, участь у написанні та підготовці статті до друку.
13. Stepаnova E.I., Misharina Zh.A., Vdovenko V.U. Remote cytogenetic effects in children exposed in prenatal period after the Chernobyl NPP accident// Генетические последствия чрезвычайных радиационных ситуаций. Труды международной конф. Москва. - 10-13 июня 2002 г.– М., 2002. – С.185-187.
Особистий внесок здобувача - клінічне та цитогенетичне обстеження дітей основних і контрольної груп, статистичний аналіз результатів, участь в написанні та підготовці статті до друку.
14. Stepаnova E.I., Kondrashova V.G., Vdovenko V.Yu., Misharina Zh.A Effects irradiated in children in utero// Health effects of Chornobyl accident:Monograph in 4 parts / Ed. A. Vozianov, V. Bebeshko, D. Bazyka.- Kyiv: DIA, 2003.- P.396-404.
Особистий внесок здобувача - цитогенетичні дослідження, статистичний аналіз результатів, участь у написанні та підготовці статті до друку.
15. Мішаріна Ж.А., Вдовенко В.Ю. Стан здоров’я, фенотипічні та цитогенетичні особливості дітей, опромінених внутрішньоутробно //Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз. Матеріали міжнародної конференції. Київ.-22-24 березня 2005 р. - К., 2005.- С.92.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, клініко-генетичне, цитогенетичне обстеження дітей, опромінених внутрішньоутробно, та дітей контрольної групи, статистичний аналіз результатів, участь у написанні та підготовці статті до друку.