У дисертації наведено результати дослідження впливу метеоситуації на функцію кардіо-респіраторної системи осіб чоловічої та жіночої статі віком 18-20 років з різним соматотипом. В умовах сприятливої та несприятливої метеоситуації досліджувались: електрокардіограма, зовнішнє дихання, швидкість споживання кисню у стані спокою, а також аеробна та анаеробна продуктивність організму. Адаптивна реакція організму на несприятливу метеоситуацію проявляється зміною функції кардіо-респіраторної системи. Вперше встановлено залежність реакції кардіо-респіраторної системи молоді на несприятливу метеоситуацію від статі і соматотипу. Отримані результати можуть бути використані для розробки рекомендацій, з метою попередження ускладнень, пов’язаних із впливом несприятливих метеоумов. 1. Вплив несприятливої метеоситуації на функцію серцево-судинної системи проявляється зростанням частоти серцевих скорочень незалежно від статі і соматотипу при відсутності змін артеріального тиску. Найбільше зростання частоти серцевих скорочень відбувається у дівчат з ендоморфно-мезоморфним соматотипом (на 15,2 %, р<0,001) і у юнаків із ендоморфним соматотипом (на 8,6 %, р<0,05). 2. Зміни зовнішнього дихання за несприятливої метеоситуації обумовлені соматотипологічним і статевим факторами. У дівчат-ектоморфів за ІІІ типу погоди зменшується резерв дихання (на 7,7 %, р<0,01). У юнаків-ендоморфів збільшується частота дихання (на 22,4 %, р<0,01) та хвилинний об’єм дихання (на 18,1 %, р<0,05). У юнаків ендоморфо-мезоморфного соматотипу несприятлива метеоситуація викликає зменшення максимальної вентиляції легень (на 14,5 %, р<0,05) та резерву дихання (на 4,4 %, р<0,05). 3. Реакція організму обстежених осіб на несприятливу метеоситуацію характеризується підвищенням швидкості споживання кисню у стані спокою і не залежить від соматотипу. При цьому виявлено статеві відмінності коефіцієнта використання кисню: у дівчат він зростає в усіх соматотипологічних групах. У юнаків коефіцієнт використання кисню залежить від соматотипу, збільшуючись за несприятливої метеоситуації у представників збалансованого соматотипу (на 8,9 %, р<0,05) та мезоморфів (на 26,5 %, р<0,001) і залишаючись незмінним у ектоморфів та ендоморфо-мезоморфів. У юнаків ендоморфної групи коефіцієнт використання кисню знижується на 4,8 % (р<0,05). 4. Економічність і ефективність функції кардіо-респіраторної системи у дівчат незалежно від соматотипу покращується за ІІІ типу погоди. У юнаків підвищення економічності і ефективності функції кардіо-респіраторної системи за несприятливої метеоситуації проявляється лише у осіб з мезоморфним соматотипом. 5. У дівчат реакція кардіо-респіраторної системи на несприятливу метеоситуацію за показниками потужності аеробних процесів енергозабезпечення залежить від соматотипу. Зниження абсолютного і відносного значень максимального споживання кисню зареєстровано у дівчат зі збалансованим, ектоморфним і ендоморфо-мезоморфним соматотипами. Дівчата-ендоморфи не реагують зниженням потужності аеробних процесів енергозабезпечення на несприятливу метеоситуацію (максимальне споживання кисню за І типу погоди становило 42,4±0,90, а за ІІІ типу – 40,7±0,89 млхв-1кг-1, р>0,05), що свідчить про кращий стан кардіо-респіраторної системи, порівняно з представниками інших соматотипологічних груп. У юнаків зниження аеробної продуктивності організму за ІІІ типу погоди зареєстровано у представників усіх соматотипологічних груп. 6. Ефективність анаеробного енергозабезпечення в умовах різної метеоситуації (як у юнаків, так і дівчат) залежить від соматотипу. У юнаків зі збалансованим, ектоморфним, ендоморфо-мезоморфним і мезоморфним соматотипами анаеробні (лактатні) можливості організму за несприятливої метеоситуації залишаються без суттєвих змін. Вірогідне зниження анаеробної (лактатної) продуктивності за ІІІ типу погоди порівняно з І типом зареєстровано у юнаків-ендоморфів (на 8,8 %, р<0,05). У дівчат зі збалансованим, ендоморфним і ектоморфним соматотипами пристосувальна реакція організму до несприятливої метеоситуації проявляється вірогідним зниженням анаеробної (лактатної) продуктивності. У представниць ендоморфно-мезоморфного соматотипу не виявлено вірогідного зниження ємності анаеробних (лактатних) процесів енергозабезпечення за ІІІ типу погоди. 7. Збільшений вміст жирового компоненту у дівчат-ендоморфів, на відміну від юнаків, не впливає негативно на пристосувальну реакцію кардіо-респіраторної системи до несприятливої метеоситуації. Свідченням цього є незмінність максимального споживання кисню за ІІІ типу погоди. |