Анотація до роботи:

Міхельсон Л.П. Смушкова та м'ясна продуктивність каракульських овець в умовах степової зони півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2007.

У дисертаційній роботі здійснено порівняльний аналіз живої маси, інтенсивності росту, екстер'єрних параметрів, смушкових і м'ясних якостей, показників інтер'єру у молодняку від матерів каракульської породи різних технологічних груп, розподілених за типом конституції, і вирощеного за традиційно технологією степової зони півдня України.

Встановлено перевагу потомства вівцематок грубого типу конституції за

живою масою, інтенсивністю росту, оплатою корму приростами живої маси,

лінійним ростом тіла (шириною, глибиною і обхватом грудей, навкісною довжиною тулуба, обхватом п'ястка) над потомством вівцематок міцної і ніжної конституції (Р>0,95 та Р>0,999).

За оцінкою смушкових якостей ягнят встановлено, що більш цінні смушкові якості мало потомство від вівцематок міцної і ніжної конституції, у яких ягнят з бажаним середнім розміром завитків було від 58,8 до 60,7 %, а з жакетним смушковим типом від 72,8 до 71,8 %. У потомстві від вівцематок грубого типу конституції відсутні ягнята з середнім розміром завитків, а з жакетним типом - всього 5,9 %. У потомства від вівцематок грубого типу конституції забійний вихід баранців у 8-місячному віці становив 51,8 %, міцного – 49,88 %, ніжного - 42,03 %, а вихід туші - відповідно 49,06 % ; 47,53 % та 40,00 %.

Отже, за розвитком господарсько-корисних ознак для виробництва смушків найбільш доцільно використовувати потомство від вівцематок міцної і ніжної конституції, а баранини - потомство від вівцематок грубої конституції.

1. Результатами проведених досліджень доведена доцільність розподілу овець каракульської породи на технологічні групи за типом конституції і диференційованого використання їхнього потомства, що дає можливість визначитися в структурі маточного поголів’я з бажаним типом тварин для збільшення виробництва високоякісної продукції в умовах ринкової кон’юктури.

2. Тип конституції матерів вірогідно впливає на ріст одержаного молодняку: жива маса баранців-одинаків у 10-місячному віці становить від 37,39 до 42,50 кг, ярок у 18-місячному віці від 44,42 до 47,00 кг, з перевагою потомства від вівцематок грубої конституції порівняно з міцною і ніжною серед баранців на 7,2 % (Р>0,999) та 13,7 % (Р>0,999); ярок – відповідно на 2,1 % (Р<0,95) та 5,8 % (Р>0,999).

3. Потомство вівцематок грубої конституції має вищий потенціал скоростиглості порівняно з ровесниками, одержаними від матерів міцного і ніжного типів конституції. У 4-місячному віці за масою туші на 1,47 кг (Р<0,95) і 2,78 кг (Р>0,99), за забійним виходом - на 4,64 % (Р>0,99) і на 8,83 % (Р>0,999); у 8-місячному віці - відповідно: за масою туші - на 1,5 кг (Р<0,95) і на 3,7 кг (Р>0,99), за забійним виходом - на 1,9 % (Р<0,95) і на 9,8 % (Р>0,999).

4. Потомство від матерів грубої конституції має більшу товщину шкіри. Перевага ягнят від вівцематок ніжної конституції становить 901,0 мкм (Р>0,999), міцної – 285,2 мкм ( Р>0,999). У парному стані їх шкурки були важчі, ніж у ровесників від матерів міцної конституції, на 131,7 г (Р>0,999), ніжної - на 290,0 г ( Р>0,999), а у сухосолоному стані вони мали більшу усадку на 14,1 % і 2,4 % відповідно.

5. Тип конституції матерів сприяє одержанню у потомства матерів міцної і ніжної конституції завитків типу вальок і біб, які становили 91,4 % і 78,1 %. Потомство матерів грубої конституції має 17,6 % малоцінних деформованих завитків, а кількість перерослих плоских вальків становить 64,7 %.

6. Загальна кількість ягнят із бажаним середнім розміром завитків від вівцематок міцної конституції становить 60,7 %, ніжної - 58,8 %, грубої - вони відсутні, з дрібним відповідно 35,3 % і 41,2 %, 13,6 %. Більшість потомства вівцематок грубої конституції (86,4 %) має крупний розмір завитків.

7. Міцний тип конституції забезпечує отримання молодняку з бажаним малюнком смушка. У потомстві матерів цього типу конституції частка ягнят з бажаним малюнком смушка була на рівні 84,3 %, ніжної - 70,6 %.

8. Найбільшу кількість ягнят з бажаним жакетним смушковим типом одержано від матерів міцної та ніжної конституції (72,8 – 71,8 %), від матерів грубої конституції – менш цінного кавказьського смушкового типу.

9. Морфологічний і біохімічний склад крові потомства вівцематок усіх типів конституції знаходився в межах фізіологічної норми. Встановлено вищий рівень вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів в крові та загального білка в її сироватці в молодняку, одержаного від матерів грубої конституції.

10. Розподіл матерів за типом конституції та диференційоване використання одержаного від них молодняку забезпечує рівень рентабельності виробництва смушків у потомства від матерів міцної і ніжної конституції на рівні 2,8 %, грубої – 0,3 % , а виробництва баранини - відповідно 53,4 %; 46,1 % та 63,1 %.

Публікації автора:

1. Китаєва А.П., Міхельсон Л.П. Деякі господарсько-корисні ознаки та фі-

зіологічні показники ярок каракульської породи з різним кольором вовни // Віс-

сник Дніпропетровського аграрного університету / Дніпропетровський ДАУ. – Дніпропетровськ, 2001. – №1. – С. 110 - 112. (Дисертант провів визначення фізіологічних показників тварин, статистичне опрацювання отриманих даних).

2. Китаєва А.П., Кременчук Л.В., Міхельсон Л.П. Вплив віку матерів на розвиток деяких якісних показників волосяного покриву чорних каракульських ягнят // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсонського аграрного університету. – Херсон, 2001. – Вип. 18. – С. 122 - 125. (Дисертант брав участь у бонітуванні каракульських ягнят).

3. Міхельсон Л.П. Тип конституції і вовнова продуктивність овець караку-

лькульської породи // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні, сільськогосподарські та ветеринарні науки. – 2001. – Вип.4 (14). – С. 72 - 77.

4. Міхельсон Л.П. Показники природної резистентності каракульських ягнят: Зб. наук. пр. Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця: ВДАУ, 2002. – Вип. 11. – С. 108 - 111.

5. Китаєва А.П., Міхельсон Л.П. Ріст та розвиток каракульських ярочок, одержаних від вівцематок різних типів конституції // Вісник Сумського нац. університету: науково-методичний журнал "Тваринництво". – Суми, 2002. – Вип. 6. – С. 391 - 394. (Дисертант провів дослідження з визначення екстер'єрних показників і живої маси, статистичне опрацювання даних).

6. Міхельсон Л.П. Розмір завитків чорних каракульських ягнят, одержаних від маток різних конституціональних типів // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні, сільськогосподарські та ветеринарні науки. – 2002. – Вип. 4 (15). – С. 104 - 108.

7. Міхельсон Л.П. М'ясна продуктивність каракульських баранців, одержаних від маток різних типів конституції // Наук.-техн. бюлетень. – Х.: ІТ УААН, 2004. – № 86. – С. 64 - 67.

8. Китаєва А.П., Міхельсон Л.П. Технологічні властивості шкурок чорних каракульських ягнят, одержаних від вівцематок різних конституціональних типів // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки. – Одеса, 2004. – Вип. 23. – С. 85 - 89. (Дисертант брав участь у визначенні технологічних властивостей смушків, провів статистичне опрацювання отриманих даних та підготував до друку статтю).

9. Міхельсон Л.П. Гістологічна будова шкіри каракульських ягнят, одержаних від маток різних типів конституції // Аграрний вісник Причорномор'я. – Одеса, 2005. – Вип. 30. – С. 33 - 37.

10. Китаєва А.П., Міхельсон Л.П., Кременчук Л.В. Вплив типу конституції чорних каракульських маток на смушковий тип потомства // Аграрний вісник Причорномор'я. – Одеса, 2005. – Вип. 31. – С. 191 - 193. (Дисертант брав участь у бонітуванні каракульських ягнят, провів статистичне опрацювання отриманих даних, підготував до друку статтю ).