Анотація до роботи:

Шепель Ю.О. Словотвірний ряд у системній організації російської ад'єктивної лексики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Міністерство освіти і науки України, Дніпродзержинський державний технічний університет. – Дніпродзержинськ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню словотвору сучасної російської мови, а саме області комплексних його одиниць, зокрема словотвірному ряду.

Засобом моделювання та інструментом об'єктивації словотвірної структури у дисертації використано реляторну мову АПМ.

Словотвірний ряд описується в металінгвістичних і лінгвістичних термінах з позиції системності словотвору. В основі системного аналізу лежить теорія систем, одним із основних положень якої вважається концепція про багаторівневу будову предмета дослідження. Аналіз словотвірних рядів проведено у двох площинах – у плані вираження та у плані змісту. Описано також і більш крупні одиниці словотвору, до яких входить СР, – алігатури та констеляції. У дисертації використано ряд положень теорії систем для уточнення структури словотвірного ряду як лінгвістичного об'єкту з метою виявлення його будови, а також місця і ролі в системній організації лексики.

У дослідженні автор показує, що єдність словотвірної системи утворюється через взаємодію словотвірних рядів з гніздами. Ряди складають основу (каркас), на який нанизуються гнізда. Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а словотвірні ряди виконують фіксуючу функцію.

1. Основною одиницею системних відношень є дериваційний крок. Він об'єднує моделі всіх способів, а в структурі словотвірних рядів показує їх взаємодію і дозволяє оцінити значущість окремих моделей. Дериваційний крок усуває обмеженість в інтерпретації словотвірного типу і словотвірної моделі. У межах словотвірного ряду він дозволяє побачити взаємозв'язок як різних словотвірних типів, так і структурно-семантичних моделей, взаємозв'язок словотвірної форми й словотвірної семантики. Із змістовної точки зору дериваційний крок є системою словотвірних значень, які властиві структурним моделям. У системі словотвірних рядів він встановлює багато-багатозначні відношення між словотвірним значенням і словотворчим формантом.

2. У плані вираження складові словотвірних рядів збігаються зі складовими відповідної чисельності – це слова з тотожним афіксом. Між ними існує певна залежність, що виражається в спільності дериваційно-категоріальної приналежності – за словотворчим і граматичним значенням афікса.

3. Структури словотвірних рядів відносяться до класу багатозв'язкових. У них не можна виділити будь-який центр (за аналогією з вершиною гнізда), кожний елемент безпосередньо поєднується з абияким іншим через афікс.

4. Словотвірні ряди розпадаються на смислові складові. Семантична структура ряду складається з лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), що є рядом в одному з афіксальних значень слів, що його складають. Як і семантичний варіант гнізда, ЛСВ ряду може реалізуватися в одному або декількох словах, що становлять цей ряд. На відміну від семантичного варіанту гнізда, в семантичному варіанті СР завжди присутня категоріальна сема. Він виражає СЗ, яке має конкретну семантичну етикетку, складне, комплексне значення, що відображає значення семантичних асоціацій між різними класами слів і передає його в найзагальнішому вигляді, у вигляді гри і переплетіння основних значень асоціацій слів, що з'єднуються. Зв'язуючими елементами виступають полісемантичні слова, в яких виражається яке-небудь значення афікса.

У протилежність плану вираження словотвірної системи, в якому гнізда і ряди впорядковуються у відмінний один від одного спосіб, в плані змісту вони організовані однаково. На рівні словотвірної форми словотвірні гнізда мають ієрархічну будову, а словотвірні ряди – багатозв'язкову. На рівні змісту структури словотвірних рядів відносяться, як і структури гнізд, до одного класу – до класу багатозв'язкових.

5. Словотвірний ряд за своєю значущістю та структурою протистоїть словотвірному гнізду. Якщо гніздо будується за основоцентричною ознакою, то ряд – за формантоцентричною. Останнє не дозволяє ряду входити до структури словотвірного гнізда на відміну від інших одиниць словотвірного рівня. Словотвірні ряди і гнізда мають однакову будову. Вони взаємозв'язані і взаємофункціональні.

У плані змісту ряди фіксують значення, релевантні для словотвору, причому типи значень рівноправні. У плані вираження, на рівні форми, яка визначається як спосіб існування предмету, відмінність в типі значення актуалізується. Якщо словотвірне гніздо служить планом вираження для семантичного поля, якщо гнізда автономні та жорстко впорядковані, концентровані, то словотвірні ряди реалізують словарно-категоріальні значення, «розриваючи» гнізда, розподіляючи їхні складові по одиницях іншого рівня – за частинами мови.

Схожість будови гнізд і рядів на рівні змісту та їхня відмінність на рівні словотвірної форми виражається в схожості й відмінності складових і зв'язок. У плані змісту безпосередньо складовими рядів, як і гнізд, виступають лексико-семантичні варіанти, а зв'язками – значення багатозначних слів. Якщо в плані вираження гнізда складаються з гілок, то ряди – із слів. Гілки в гніздах зв'язані основами, а складові словотвірних рядів – афіксами. Стики гнізд і рядів, що виокремлюються в гетерогенні і гомогенні ряди, розпадаються на частини, які упорядковуються ієрархічно.

6. Словотвірний ряд може складатися з однієї словотвірної пари або декількох таких пар, у яких збігаються словотворчі форманти.

В один словотвірний ряд можуть об'єднуватися словотвірні ланцюжки, що мають похідні слова з одним і тим самим формантом. Тому словотвірний ряд можна розглядати як ланцюжки однокореневих слів, що об'єднуються за спільністю форманту похідного слова на останньому кроці деривації.

Словотвірний ряд можна розглядати як архитип по відношенню до конкретного словотвірного типу (тобто як ієрархічно впорядковану систему підтипів в системі / структурі ряду). Похідне слово характеризується багатомірністю семантичного простору, який специфічно актуалізується в межах словотвірного типу і словотвірного ряду, спрощуючи можливість утворення і відтворення дериватів за аналогією.

Одне інваріантне словотвірне значення може характеризувати декілька словотвірних типів, але тільки один словотвірний ряд. При визначенні словотвірного ряду слід говорити про тотожність словотвірного значення, а при визначенні словотвірного типу – про той семантичний малюнок, який є специфічним для кожного окремо взятого типу. На відміну від словотвірного ряду тип має нечіткі семантичні межі, що обумовлюється різними дериваційними процесами (у тому числі полімотивацією), які детермінують синергетичні явища в словотворі.

7. Словотвірний ряд – це парадигматичний ряд. Це сукупність похідних слів, які об'єднуються на основі варіативно-інваріантного принципу: інваріантна складова для ряду – це словотворчий формант останнього кроку деривації, а варіативна – основа / корінь мотивувального слова. На цій підставі ряд уподібнюється до словотвірної парадигми, типу, пари, ланцюжка і утворює разом з ними систему класифікаційних одиниць словотвору.

Словотвірний ряд – це сукупність структурно тотожних за останнім кроком деривації похідних слів однієї або декількох семантичних сфер. Така оцінка ряду підводить до виявлення центральних і периферійних семантичних зон у межах одного ряду. Похідне слово виступає як представник словотвірного типу і словотвірного ряду як більш значної комплексної одиниці словотвірної системи, яка являє безпосереднє узагальнення типів по лінії форманта.

Системоутворювальна роль і якість словотвірного ряду роблять його одиницею класифікації.

Структурно-семантичними складовими словотвірних рядів виступають підряди – сукупності одноафіксальних слів зі спільним значенням, яке утворює семантичну підструктуру того чи іншого ряду.

За характером мотиватора словотвірні ряди поділяються на типові і категоріальні (подібно до словотвірного гнізда).

Типовий словотвірний ряд об'єднує похідні слова конкретного ряду з гомогенними структурами.

Категоріальні словотвірні ряди утворюються похідними словами, що характеризуються множинністю словотвірної мотивації. Це поліструктурні ряди з облігаторною та факультативною поліструктурністю (ряди на не=, противо=, без=(бес=), небез=(небес=), анти=, а= та ін.). Категоріальні словотвірні ряди мають гетерогенну структуру.

Поліформія є міжрядним явищем. Наявність поліструктурних похідних є вказівкою на те, що словотвірний ряд не є ізольованим, укладеним в жорсткі рамки мовним утворенням.

Поруч з актуальними словотвірними рядами в системі словотвору існують потенційні словотвірні ряди як необхідний (закономірний) ступінь у формуванні словотвірної системи мови. Потенційні ряди пов'язані з динамічними процесами в системі мови.

8. Система афіксальних словотвірних рядів прикметників російської мови належить до відкритої, до такої, що активно поповнюється: вона постійно зазнає як кількісні (обсяг), так і якісні зміни.

Система афіксальних рядів російської мови характеризується домінуванням суфіксальних рядів.

У системі префіксальних словотвірних рядів широкого поширення набувають префікси іншомовного походження. Проте їх використовування системою афіксального утворення не призводить до конститутивного розширення семантичного потенціалу префіксів як словотворчих засобів. Більша частина запозичених префіксів вступає в корелятивні або конкурентні відношення з більшістю відвічно російських префіксів у межах існуючих функціонально-семантичних полів словотвірних рядів. Вони утворюють семантичні дублети, набуваючи статус виразників спільних семантичних функцій (пор. рос. префікси наи=, пре= і запозичені архи=, гипер= эктра= супер=, ультра=). Функціонуючи паралельно, словотвірні ряди, які організуються запозиченими генетично неоднорідними, але семантично адекватними префіксами, диференціювали свої структурно-комбінаторні або стилістичні характеристики.

Наявність конфіксальних словотвірних рядів дозволяє говорити про словотвірну систему як про закономірний набір взаємозв'язаних одна з одною одиниць, одні з яких лексично реалізовані, а інші не реалізовані або знаходяться у стадії реалізації. Про існування потенційних конфіксальних рядів ми говоримо на підставі наявності існуючих одиниць і їх взаємовідношень.

9. Системі ад'єктивного словотворення російської мови притаманна морфологічна асиметрія. У словотвірних рядах слова, які формально марковані одним і тим самим покажчиком (=н=, =ов=, =ист= та ін.) у словотвірному відношенні неоднорідні і містять одиниці, безумовно, похідні й одиниці морфологічно подільні (квазіпохідні). У семантичному відношенні такі одиниці абсолютно однотипні, оскільки в семантичній структурі формально непохідні слова зберігають семантичне розчленування, аналогічне тому, яке демонструють слова похідні.

10. Взаємозалежність семантики афіксального похідного і його структури є результатом дії системних закономірностей взаємовибірковості компонентів афіксальних похідних, яка виявляється в сполучуваності афіксів з мотивувальними основами тільки певних лексико-граматичних класів. Наприклад, суфікси =оньк=, =оват=, =ав=, =еньк=, =ошеньк=, =ешеньк= взаємодіють з ад'єктивними мотивувальними основами і не взаємодіють з дієслівними й іменними; суфікс =ист= взаємодіє з ад'єктивними та іменними основами і не взаємодіє з дієслівними і т.д.

Визначено, що (1) якщо між значеннями однокореневих похідних встановлюється опосередкований зв'язок через вершину гнізда або (2) якщо значення безпосередньо співвідносяться з різними значеннями твірного слова й інших спільнокореневих похідних, то це призводить до появи поодинокої або повної синонімії, тобто до перетину словотвірних рядів і до утворення спільного семантичного поля (семантико-словотвірного поля) в точці їх перетину.

11. Ряди є складовими алігатур і констеляцій. Алігатури являють собою сукупності рядів, які об'єднуються зв'язуючими елементами – словами з декількома афіксами. У плані змісту алігатури рядів – це сукупністі їх лексико-семантичних варіантів, тобто словотвірних рядів в одному з афіксальних значень слів, які до нього входять. Семантичні структури рядів (сукупності лексико-семантичних варіантів ряду) з'єднуються значеннями слів з декількома афіксами. Об'єднання словотвірних рядів в алігатуру відбувається на рівні окремих лексико-семантичних варіантів ряду. Алігатури рядів є складовими більш значних одиниць словотвірної системи – констеляцій. Останні включають набагато більшу кількість складових, ніж алігатури.

12. Словотвірна система є впорядкованою безліччю одиниць – констеляцій, алігатур, рядів і гнізд, що знаходяться стосовно одне одного у взаємозв'язку і ієрархії. Ця система, як і її складові, служить завданню впорядковування словникового складу мови.

Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а фіксація, збереження лексики – через словотвірні ряди. Словотвірні ряди виконують функцію фіксаторів слів у системі мови і словотвору, зокрема.

Єдність словотвірної системи здійснюється через взаємодію рядів і гнізд. Вони пронизують одне одного. Ряди складають каркас, на який нанизуються гнізда.

Публікації автора:

а) Монографії:

1. Вопросы развития словообразования языковых систем / Ю.А. Шепель. – Днепродзержинск : ДГТУ, 2001. – 168 с.

2. Словообразовательный ряд: принципы построения и анализа / Ю.А. Шепель. – Днепропетровск : Наука и образование, 2001. – 121 с.

3. Моделирование словообразовательных рядов слов / Ю.А. Шепель. – Днепропетровск : Наука и образование, 2000. – 319 с.

4. Словообразовательный ряд в системе словообразования / Ю.А. Шепель. – Днепропетровск : Наука и образование, 2006. – 304 с. Див. рецензії на монографію: Пристайко Т.С. Рецензия на монографию Ю.А. Шепеля «Словообразовательный ряд в системе словообразования»/ Пристайко Т.С. // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Мовознавство”. – 2007. – № 4/1. – С. 328 – 331; Кочетова С.О., Теркулов В.І. Рецензія на монографію: Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд в системе словообразования. – Днепропетровск : Наука и образование, 2006. – 304 с. / С.О. Кочетова, В.І. Теркулов // Східнослов'янська філологія : зб. наукових праць. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2008. – Вип.. 14 : Мовознавство. – С. 269 – 275.

б) Статті у фахових виданнях:

5. Шепель Ю. О. Про словотвірний потенціал твірних у середині словотвірного гнізда / Ю.О. Шепель // Мовознавство. – 1986. – № 3. – С.17 – 21.

6. Шепель Ю.О. Моделювання словотвірних гнізд та рядів слів з вільним і зв’язаним коренем / Ю.О. Шепель // Мовознавство. – 1992. – № 2. – С 21 – 25.

7. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных гнезд и рядов слов со связанными корнями / Ю.А. Шепель // Съпоставително езикознание. ХУ1. – 1991. – №5. – София. – С. 41 – 46.

8. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных рядов полимотивированных прилагательных / Ю.А. Шепель // Проблемы структурной лингвистики 1985–1987. – М. : Наука, 1989. – С. 11 – 27.

9. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных рядов и разрешение словообразовательной полиформии / Ю.А. Шепель // Актуальные проблемы русского словообразования. Часть 1. – Самарканд. – 1991. – С. 121 – 125.

10. Шепель Ю.А. О некоторых трудных случаях изучения состава слов в системе вузовского преподавания русского языка / Ю.А. Шепель // Русский язык в школе. – 1982. – № 1. – С.94-98.

11. Шепель Ю.А. Лексико-стилистическая работа при изучении словообразования имени прилагательного / Ю.А. Шепель // Русский в национальной школе. – 1986. – № 12. – С. 17 – 20.

12. Шепель Ю.А. Семантическая структура словообразовательных рядов и словообразовательное (лингвистическое) поле / Ю.А. Шепель // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя : ЗНУ, 2008. – № 32. – С. 296 – 300.

13. Шепель Ю.А. К вопросу об определении направления производности при построении словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Вісник Харківського національного університету ім. В.Каразіна : романо-германська філологія, 2001. – № 536. – С.13 – 20.

14. Шепель Ю.А. Словообразовательная синонимия в словообразовательном гнезде и ряде / Ю.А. Шепель // Ономастика і апелятиви : збірник наук. праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2002. – Вип. 17. – С. 149 – 153.

15. Шепель Ю.А. О словообразовательном анализе производных слов / Ю.А. Шепель // Русский язык в национальной школе. – 1989. – № 4. – С. 52-56.

16. Шепель Ю.А. Соотношение словообразовательной пары и словообразовательного ряда как комплексной единицы словообразовательного уровня / Ю.А. Шепель // Ономастика і апелятиви : збірник наук. праць. – Дніпропетровськ : Пороги, 2004. – Вип. 21. – С. 36 – 45.

17. Шепель Ю.А. Словообразовательная аналогия, словообразовательная модель, словообразовательный тип в соотношении со словообразовательным рядом / Ю.А. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. – Славянск : СГПУ, 2005. – Вып.13. – Ч. 1. – С.157 – 187.

18. Шепель Ю.А. Словообразовательные поля синонимии при пересечении словообразовательных рядов имен прилагательных / Ю.А. Шепель // Ономастика і апелятиви : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – Вип. 24 . – С.156 – 162.

19. Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд и словообразовательное гнездо / Ю.А. Шепель // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Мовознавство” : збірник наук. праць. – Дніпропетровськ, 2005. – № 2 / 2. – С. 227 – 235.

20. Шепель Ю.А. Явление паронимии и полисемии при пересечении словообразовательных рядов (на материале имён прилагательных русского и украинского языков) / Ю.А. Шепель // Східнослов'янська філологія : збірник наукових праць. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2006. – Вип. 11. – С. 128 – 135.

21. Шепель Ю.А. Словообразовательный ряд в кругу комплексних единиц словообразовательного уровня: словообразовательный ряд и словообразовательная цепочка / Ю.А. Шепель // Вісник Черкаського університету. Серія „Філологічні науки” : збірник наук. праць. – Черкаси, 2006. – Вип. 94. – С. 128 – 135.

22. Шепель Ю.А. Семантика производного слова в системе словообразовательного ряда / Ю.А. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. – Славянск, 2007. – Вып 15. – Часть 1. – С. 130 – 138.

23. Шепель Ю.О. Словотвірна інваріантність – варіативність – синонімія (з позиції аналізу словотвірних рядів слів) / Ю.О. Шепель // Вісник Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Філологія. – Випуск ХV–XVIII. – Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. – С. 219 – 222.

24. Шепель Ю.А. Регулярность полисемии производных слов словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». – Харків, 2007. – № 773. – С. 102 – 103.

25. Шепель Ю.А. Словообразовательная цепочка и словообразовательный ряд / Ю.А. Шепель // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Мовознавство”. – 2007. – № 4/1. – С. 321 – 328.

26. Шепель Ю.А. Решение вопроса о структуре словообразовательного значения производных слов при моделировании словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Ученые записки Таврийского национального университета им. В.И. Вернадского : научный журнал. – Симферополь : Таврийский национальный университет им. В.И. Вернадського, 2007. – Том 20 (59). – № 1. – Серия „Филология”. – С. 238 – 243.

27. Шепель Ю.О. Парадигматичні зв'язки афіксів в словотвірних рядах і гніздах прикметників з вільним та зв'язаним коренем / Ю.О. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. – Славянск : СГПУ, 2008. – Вып. ХУ1. – Часть 1. – С. 111 – 114.

28. Шепель Ю.А. Аффиксальная парадигматика производных со свободными и связанными корнями в словообразовательных рядах и гнёздах / Ю.А. Шепель // Восточнославянская филология : сборник научных трудов. – Горловка : Изд-во ГГПИИЯ. – 2008. – Вып. 14. Языкознание. – С. 99 – 106.

29. Шепель Ю.А. Принципы лингвистической интерпретации вопросов системности в лингвистике в целом и в словообразовании в частности / Ю.А. Шепель // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник. – Славянск : СГПУ, 2009. – Вып. ХVІІ. – Часть 1. – С. 97 – 106.

в) інші публікації:

30. Шепель Ю.А. Принципы построения словообразовательных рядов и лексикографическая практика / Ю.А. Шепель // Актуальные проблемы учебной лексикографии : материалы Всесоюзной научно-теоретической конференции. – М., 1988. – С. 133 – 135.

31. Шепель Ю.А. О принципах разрешения словообразовательной полиформии в пределах словообразовательного гнезда и ряда / Ю.А. Шепель // Словообразование и номинативная деривация в славянских языка : тезисы. – Гродно. – 1989. – С. 230 – 231.

32. Шепель Ю.А. Отличительные признаки словообразовательного ряда как комплексной единицы / Ю.А. Шепель // Словаутварэнне і намінатыуная дэрывацыя у славянскіх мовах. – Гродно. – 1992. – Частка І. – С. 217 – 218.

33. Шепель Ю.А., Воронина Т.Е. О полиструктурности словообразовательного ряда / Ю.А. Шепель, Воронина Т.Е. // Словаутварэнне і намінатыувная дерывацыя у славянскіх мовах. – Гродно. – 1992. – Частка І. – С. 218 – 220.

34. Шепель Ю.А. К вопросу о проблеме составления «Словаря словообразовательных рядов русского языка» / Ю.А. Шепель // К 190-летию со дня рождения В.И. Даля : материалы юбилейного «круглого стола». – Луганск. – 1991. – С. 23 – 25.

35. Шепель Ю.А., Воронина Т.Е. О трактовке понятия «словообразовательное омонимия» / Ю.А. Шепель, Т.Е. Воронина // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм. – Харьков. – 1991. – Выпуск 1. – Часть 1. – С. 133 – 135.

36. Шепель Ю.А. В.Даль и проблемы составления словарей нового типа (К вопросу о работе над «Словарем словообразовательных рядов слов») / Ю.А. Шепель // Далевские чтения : материалы научной конференции. – Луганск, 1992. – С. 38 – 39.

37. Шепель Ю.А. Семантические параметры ряда (СР) как единицы словообразовательного уровня / Ю.А. Шепель // Семантика языковых единиц : тезисы. – М., 1993. – С. 37 – 39.

38. Шепель Ю.А. Словообразование : синонимия, паронимия и толковые словари / Ю.А. Шепель // Семантика языковых единиц : тезисы. – М., 1994. – С. 44 – 46.

39. Шепель Ю.А. О полиформии словообразовательного ряда / Ю.А. Шепель // Семантика языковых единиц : материалы Всесоюзной научно-теоретической конференции. – М., 1994. – С. 46 – 47.

40. Шепель Ю.А., Комарова С.И. О словах со связанными корнями в структуре словообразовательных гнезд и словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель, С.И. Комарова // Словаутварэнне і намінатыуная дэрывацыя у славянскіх мовах. – Гродно. – 1992. – С. 220 – 222.

41. Шепель Ю.А. Организация словообразовательного ряда как комплексной единицы язика / Ю.А. Шепель // Іноземна філологія на межі тисячоліть. – Харків, 2000. – С. 313 – 316.

42. Шепель Ю.А. Гнезда слов со связанными корнями и факторы их появления в английском языке / Ю.А. Шепель // Проблемы филологии и перевода. – Днепродзержинск : ДГТУ, 2000. – Вып. 1. – С. 9 – 16.

43. Шепель Ю.А., Петрова Г.С. О проблеме системности и принципах подачи производной лексики в словарях / Ю.А. Шепель, Петрова Г.С. // Вестник ДГТУ : Проблемы филологии и перевода. – Днепродзержинск : ДГТУ, 2000. – Вып. 1. – С. 32 – 39.

44. Шепель Ю.А. Вопросы синонимии и паронимии в словообразовательном гнезде и ряде / Ю.А. Шепель // Материалы 1У Международной конференции «Наука і освіта – 2001» – Дніпропетровськ, 2001. – Том 8. Філологія. – С. 81 – 82.

45. Shepel Yu. Typological Research into Semantic Parallelisms and Attendant Phenomena in Wordbulding Rows / Yu. Shepel // Pragmatics and Beyond: Abstracts the ІІ USSE Conference. 28-29 May 2001. – Kharkiv, 2001. – p. 74 – 75.

46. Шепель Ю.А. Направление производности мотивированных слов при построении словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001” : Філологія. Педагогіка. Філософія, 05-07 листопада 2001. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2001. – Том 7. – С. 33 – 34.

47. Шепель Ю.А. Семантические словообразовательные ряды и гнізда : симметрия и асимметрия / Ю.А. Шепель // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2003”, 20 – 24 січня 2003 р. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. – Том 13. Філологія. – С. 112 – 117.

48. Шепель Ю.А. Типология словообразовательных значений в системе имен прилагательных / Ю.А. Шепель // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Східні слов'яни : історія, мова, культура, переклад” (Дніпродзержинськ, 15 – 16 травня 2003 р.). – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. – С. 26 – 32.

49. Шепель Ю.А. Словообразовательные значения отсубстантивных прилагательных и соотношение вариантов слов, однокоренных слов и синонимов / Ю.А. Шепель // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. – Том 18. Філологічні науки. – С. 113 – 120.

50. Шепель Ю.А. К вопросу о типологии значений в системе словообразовательных рядов имени прилагательного / Ю.А. Шепель // Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2002”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. – Том 10. Філологія та педагогіка. – С. 33 – 36.

51. Шепель Ю.А. Моделирование симметрии и асимметрии словобразовательных процессов и словообразовательных отношений / Ю.А. Шепель // Проблеми філології та перекладу : збірник наук. праць. – Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2002. – Вип. 2. – С. 9 – 17.

52. Шепель Ю.А. К вопросу о построении лексико-семантической типологии / Ю.А. Шепель // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2002”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2001. – Том. 3. Філологія. – С. 43 – 44.

53. Шепель Ю.А. О методах описания системы словообразовательных значений при построении словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Матеріали УП Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта, 2004”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – Том 22. Проблеми дослідження мови. – С. 76 – 79.

54. Шепель Ю.А. Формальные и содержательные характеристики производных слов-членов словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Загальні питання філології : збірник наукових праць : у 2-х т. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – Том 2. – С. 139 – 146.

55. Шепель Ю.А. Компонентный анализ производных слов в определении семантических полей словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Каразінські читання : матеріали VI Міжнародної наукової конференції. – Харків, 2007. – С. 337 – 338.

56. Шепель Ю.А. Семантическая структура словообразовательных рядов и словообразовательное (лингвистическое) поле / Ю.А. Шепель // Материалы докладов международной научно-практической конференции «Вторые Севастопольские Кирилло-Мефодиевские чтения». – Севастополь : Рибэст, 2008. – С. 257 – 263.

57. Шепель Ю.А. Регулярность полисемии производных слов словообразовательных рядов / Ю.А. Шепель // Всеукраїнський науковий форум «Сучасна англістика: стереотипність і творчість» : тези доповідей. – Харків : Торсінг Плюс, 2006. – С. 211 – 213.

58. Шепель Ю.А. Семантическое соотношение однокорневых разноаффиксальных производных слов в словообразовательных рядах прилагательных / Ю.А. Шепель // Східні слов'яни. Теорія і практика перекладу : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 24 – 25 березня 2009 р. – Дніпродзержинськ, 2009. – С. 33 – 42.