Складносурядні речення сучасної французької мови є самостійним типом складних речень, що характеризуються відносною структурною незалежністю предикативних частин. Вони є знаковими утвореннями, провідні властивості яких визначаються типовими моделями ССР французької мови. Їх потенційні властивості виявляються в мовленні, де складносурядні речення при відповідному оформленні стають комунікативно зорієнтованими одиницями. Класифікація ССР в аспекті комунікативної цільової настанови дозволила виявити зміст смислових відношень між предикативними частинами складного висловлення, що є характерним як для типових моделей, так і для відповідних мовленнєвих реалізацій. Аналіз різних типів ССР французької мови, які поєднують у своєму складі різноманітні за комунікативною спрямованістю цільові настанови (розповідні, питальні, спонукальні), підтверджує висловлене припущення про те, що при збереженні структурної рівноправності смислові відношення між предикативними частинами складносурядних речень можуть бути рівноправними або залежними. Відповідність структурної організації, комунікативної цільової настанови та смислових відношень між предикативними частинами дозволила розмежувати типові моделі ССР у мікросистемі складних речень поля сурядності. Частковопитальні, спонукальні, альтернативнопитальні, спонукально-питальні моделі ССР з відношеннями структурної та смислової рівноправності утворюють ядро мікросистеми складних речень поля сурядності. Загально-частковопитальні, загальнопитальні, спонукально-розповідні моделі ССР при збереженні структурної рівноправності постійно передають відношення смислової залежності між предикативними частинами і перебувають на периферії поля. Розповідні та розповідно-питальні моделі ССР належать за своєю структурною організацією до категорії сурядності, але передають як відношення смислової рівноправності, так і залежності між предикативними частинами, і утворюють зону перетину між моделями ядра та периферії поля. Узагальнені моделі ССР – це однозначні структури (за синтаксичною організацією) та однозначні або потенційно багатозначні (за смисловими відношеннями). Системна опозиція “сурядність :: підрядність” на рівні складних речень нейтралізується в тих мовленнєвих реалізаціях, які побудовані за типовими моделями ССР із невідповідністю структурних і смислових відношень між предикативними частинами. Модальні та часові відношення предикативних частин ССР зумовлюють розмежування їх комунікативних типів за принципом смислової рівноправності або залежності предикативних частин. Відповідність/невідповідність синтаксичної структури та смислових відношень між предикативними частинами ССР французької мови визначає своєрідність їх актуального членування. ССР із відношеннями смислової рівноправності характеризуються незалежним актуальним членуванням предикативних частин. За наявності смислової залежності між предикативними частинами складносурядного речення актуальне членування реалізується у рамках усього складного речення. Смислові відношення рівноправності/залежності між предикативними частинами ССР французької мови дозволили розмежувати їх на складні й прості МА. Проведене нами дослідження показало, що ССР з відношеннями структурної і смислової рівноправності реалізуються як складні МА, тому що самі поєднують прості МА з рівноправними іллокуціями. Моделі ССР із відношеннями смислової залежності між предикативними частинами формують простий МА, оскільки іллокутивне значення тільки одного із МА, що входять до його складу, є основним, а другого – залежним, підпорядкованим першому. Розмежування ССР як прямих і непрямих МА зумовлює взаємодія семантики й прагматики на рівні мовної системи й рівні мовлення. У різних комунікативних типах ССР можливе вживання як однієї предикативної частини, так і обох предикативних частин з непрямою іллокутивною функцією. Засоби реалізації непрямих іллокуцій можуть бути як конвенціональні, тобто такі, які репрезентують мовну систему й належать до сфери комунікативної компетенції адресата й адресанта, так і власне мовленнєві (еліптичні тощо). Усі виявлені засоби, актуалізовані у мовленні, завжди є частиною конкретної складносурядної синтаксичної конструкції, що відображає реалізацію узагальненої моделі ССР. Межею можливих варіативних змін предикативних частин у мовленні є збереження загальної схеми організації системної моделі ССР. Смислова рівноправність/залежність між предикативними частинами при обов’язковому збереженні їх структурної незалежності є постійною ознакою ССР французької мови і поширюється як на конвенціональні, так і на неконвенціональні зразки. Отримані результати дозволяють зробити висновки про ефективність системного та функціонального підходів до вивчення ССР з позиції взаємодії синтаксису, семантики й прагматики, що можуть бути використаними і при розгляді інших типів складних речень. Викладений матеріал відкриває перспективи вивчення ССР французької мови в різних видах дискурсу. |