Анотація до роботи:

Вороніна М.Ю. Складносурядні речення як мовленнєві акти у сучасній французькій мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2008.

У дисертації розлядаються складносурядні речення (ССР) сучасної французької мови в аспекті взаємодії синтаксису, семантики й прагматики. Вони аналізуються з позиції подвійної номінації як знак мовної системи та його мовленнєві реалізації. Типова модель ССР складається з рівноправних у структурному й смисловому відношеннях предикативних частин, об’єднаних сполучником сурядності. Елементарні речення, які відповідають кількості предикативних частин складносурядного речення, можуть передавати однакові (монокомунікативний тип ССР) або різні (полікомунікативний тип ССР) цільові настанови. Проведена класифікація складносурядних речень французької мови в аспекті цільової настанови та аналіз смислових відношень між їх предикативними частинами дозволили виявити потенційно однозначні моделі ССР з відношеннями смислової рівноправності або залежності, а також багатозначні моделі з обома видами цих відношень. На підставі різних взаємовідношень між предикативними частинами ССР розподіляються на прості й складні мовленнєві акти.

Складносурядні речення сучасної французької мови є самостійним типом складних речень, що характеризуються відносною структурною незалежністю предикативних частин. Вони є знаковими утвореннями, провідні властивості яких визначаються типовими моделями ССР французької мови. Їх потенційні властивості виявляються в мовленні, де складносурядні речення при відповідному оформленні стають комунікативно зорієнтованими одиницями.

Класифікація ССР в аспекті комунікативної цільової настанови дозволила виявити зміст смислових відношень між предикативними частинами складного висловлення, що є характерним як для типових моделей, так і для відповідних мовленнєвих реалізацій. Аналіз різних типів ССР французької мови, які поєднують у своєму складі різноманітні за комунікативною спрямованістю цільові настанови (розповідні, питальні, спонукальні), підтверджує висловлене припущення про те, що при збереженні структурної рівноправності смислові відношення між предикативними частинами складносурядних речень можуть бути рівноправними або залежними.

Відповідність структурної організації, комунікативної цільової настанови та смислових відношень між предикативними частинами дозволила розмежувати типові моделі ССР у мікросистемі складних речень поля сурядності. Частковопитальні, спонукальні, альтернативнопитальні, спонукально-питальні моделі ССР з відношеннями структурної та смислової рівноправності утворюють ядро мікросистеми складних речень поля сурядності. Загально-частковопитальні, загальнопитальні, спонукально-розповідні моделі ССР при збереженні структурної рівноправності постійно передають відношення смислової залежності між предикативними частинами і перебувають на периферії поля. Розповідні та розповідно-питальні моделі ССР належать за своєю структурною організацією до категорії сурядності, але передають як відношення смислової рівноправності, так і залежності між предикативними частинами, і утворюють зону перетину між моделями ядра та периферії поля. Узагальнені моделі ССР – це однозначні структури (за синтаксичною організацією) та однозначні або потенційно багатозначні (за смисловими відношеннями).

Системна опозиція “сурядність :: підрядність” на рівні складних речень нейтралізується в тих мовленнєвих реалізаціях, які побудовані за типовими моделями ССР із невідповідністю структурних і смислових відношень між предикативними частинами. Модальні та часові відношення предикативних частин ССР зумовлюють розмежування їх комунікативних типів за принципом смислової рівноправності або залежності предикативних частин.

Відповідність/невідповідність синтаксичної структури та смислових відношень між предикативними частинами ССР французької мови визначає своєрідність їх актуального членування. ССР із відношеннями смислової рівноправності характеризуються незалежним актуальним членуванням предикативних частин. За наявності смислової залежності між предикативними частинами складносурядного речення актуальне членування реалізується у рамках усього складного речення.

Смислові відношення рівноправності/залежності між предикативними частинами ССР французької мови дозволили розмежувати їх на складні й прості МА. Проведене нами дослідження показало, що ССР з відношеннями структурної і смислової рівноправності реалізуються як складні МА, тому що самі поєднують прості МА з рівноправними іллокуціями. Моделі ССР із відношеннями смислової залежності між предикативними частинами формують простий МА, оскільки іллокутивне значення тільки одного із МА, що входять до його складу, є основним, а другого – залежним, підпорядкованим першому.

Розмежування ССР як прямих і непрямих МА зумовлює взаємодія семантики й прагматики на рівні мовної системи й рівні мовлення. У різних комунікативних типах ССР можливе вживання як однієї предикативної частини, так і обох предикативних частин з непрямою іллокутивною функцією. Засоби реалізації непрямих іллокуцій можуть бути як конвенціональні, тобто такі, які репрезентують мовну систему й належать до сфери комунікативної компетенції адресата й адресанта, так і власне мовленнєві (еліптичні тощо).

Усі виявлені засоби, актуалізовані у мовленні, завжди є частиною конкретної складносурядної синтаксичної конструкції, що відображає реалізацію узагальненої моделі ССР. Межею можливих варіативних змін предикативних частин у мовленні є збереження загальної схеми організації системної моделі ССР. Смислова рівноправність/залежність між предикативними частинами при обов’язковому збереженні їх структурної незалежності є постійною ознакою ССР французької мови і поширюється як на конвенціональні, так і на неконвенціональні зразки.

Отримані результати дозволяють зробити висновки про ефективність системного та функціонального підходів до вивчення ССР з позиції взаємодії синтаксису, семантики й прагматики, що можуть бути використаними і при розгляді інших типів складних речень. Викладений матеріал відкриває перспективи вивчення ССР французької мови в різних видах дискурсу.

Публікації автора:

1. Воронина М.Ю. К определению статуса сложносочинённых предложений (на материале французского языка) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2001. – №536. – С. 26-33.

2. Воронина М.Ю. Сложносочинённое повествовательно-вопросительное предложение в современном французском языке: коммуникативный и структурный аспекты // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2002. – №567. – С. 113-119.

3. Вороніна М.Ю. Складносурядні речення французької мови в аспекті інтегративної прагматики // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – 2002. – Вип. 6. – С. 226-230.

4. Воронина М.Ю. Простой и сложный речевой акт: повествовательно-вопросительные сложносочинённые предложения современного французского языка // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – №586. – С. 67-70.

5. Воронина М.Ю. Сложносочинённые предложения французского языка с вопросительными и побудительными в их составе // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2004. – №636. – С. 58-61.

6. Воронина М.Ю. Французское сложносочинённое предложение в аспекте языка и речи // Стратегії та методи навчання мов для спеціальних цілей: V Ювілейна міжнар. конференція. Київ, 11-12 жовтня 2001р. – К., 2001. – С. 23.

7. Воронина М.Ю. Интеграция системных и речевых свойств в монокоммуникативных и поликоммуникативных моделях французских сложносочинённых предложений // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: VII Міжнар. конференція. Дніпропетровськ, 5-6 листопада 2001р. – Дніпропетровськ, 2001. – Т. I. – С. 5-6.

8. Воронина М.Ю. Функциональные типы сложносочинённых предложений французского языка как простые и сложные речевые акты // Підготовка фахівців у галузях філології та лінгводидактики у вищих навчальних закладах: Всеукраїнська науково-методична конференція з проблем вищої освіти. Харків, 10-11 жовтня 2002 р. – Харків, 2002. – С. 9-11.