1. Аналітична деривація, тобто творення складених назв, посідає чільне місце у науково-технічних терміносистемах. Таким способом утворено близько 70% спеціальних назв. 2. Складені назви із семою ‘вода’ є складовою частиною науково-технічної термінології сучасної української мови і підпорядковані внутрішньомовним законам, загальномовним впливам, що свідчить про постійний розвиток термінологічної лексики сучасної української мови. 3. Сема ‘вода’ може міститися не лише в окремих компонентах (у лексемах вода, озеро, море, дощ, річка, водойма та ін.), а й у складених назвах, утворених із ними. Наявність семи ‘вода’ у компоненті складеної назви не є обов’язковою ознакою того, що вона також буде у значенні терміна-словосполучення (водопровід завитки, озеро слізне). 4. Складені назви із семою ‘вода’ набувають нових диференційних сем, які розширюють та конкретизують значення стрижневого компонента, впливаючи на значення терміна-словосполучення в цілому. 5. У процесі порівняння термінологічних і лексико-семантичних полів з’ясовано, що перші є ширшими, а відбір компонентів до складу термінологічного поля відбувається таким чином, як і до лексико-семантичного, – за інтегральними семами. 6. Системний характер складених назв із семою ‘вода’ полягає в тому, що вони характеризуються добре розвиненою лексико-семантичною організацією, свідченням чого є наявність антонімії, синонімії, гіперо-гіпонімії. Терміни-словосполучення із семою ‘вода’ є однозначними в межах одної терміносистеми. Розвиток омонімії пояснюється повною відсутністю спільних сем в однакових за звучанням стрижневих компонентах аналізованих термінів-словосполучень (пара свіжа, пара дефектів). 7. Складені назви із семою ‘вода’ утворюються із синтаксично оформленого сполучення слів. У процесі дослідження виявлено, що найпоширенішими є двокомпонентні терміни-словосполучення. Ономасіологічна база, якою є родова назва – іменник, формує основний поняттєвий зміст складеної назви. Для багатокомпонентних термінів-словосполучень характерною є подвійна мотивація, коли складно визначити, що є ономасіологічною базою – родова назва – іменник чи двокомпонентний термін. 8. Ступінь умотивованості значення складених назв із семою ‘вода’ дозволив виділити терміни правильно орієнтовані, нейтральні та хибно орієнтовані. 9. Деякі складені назви здатні до метафоризації компонентів. Зазвичай до складу таких термінів-словосполучень входять обидва загальновживані слова (дзеркало водне, високі води та ін.), хоч серед них можуть бути і загальнонаукові терміни (оздоровлення ріки, водна гігієна та ін.). 10. Основними чинниками складених назв із семою ‘вода’, в яких яскраво виражений процес метафоризації компонентів, є: – асоціативно-образний мотив (кільцева течія, хвилі рухомі); – ступінь злитості компонентів (вода важка, вода зв’язана); – конотативність (вода заражена, агресивність води). 11. У процесі дослідження складених назв із метафоризованим значенням компонентів встановлено, що їх не варто ототожнювати із фразеологічними одиницями з таких причин: 1) терміни-словосполучення, на відміну від фразеологізмів, використовуючи елементи змінного плану, змінюють поняттєвий зміст; 2) термінам властива дефінітивна функція; 3) терміни-словосполучення містять чіткі наукові визначення; 4) значення терміна є вмотивоване значенням компонентів; 5) конотативність властива компонентам термінів-словосполучень, а не значенню; 6) елементи образності, що можуть мати місце в складеній назві, є додатковими і призначені для посилення її поняттєвої основи; 7) сполучуваність фразеологічних одиниць базується на переносному вживанні слів, для термінів-словосполучень із семою ‘вода’ метафоризація властива лише окремим компонентам. 12. Складені назви із семою ‘вода’ – це своєрідний пласт спеціальної лексики, що має свої структурні, словотвірні, лексико-семантичні особливості, які виявляються на рівні парадигматики, синтагматики, мотивації, метафоризації та конотативності. |