Хохлов Геннадій Граціанович. Швидкісно-силова підготовка кваліфікованих лижників-гонщиків у підготовчому періоді з урахуванням їх участі в змаганнях зі спринту : Дис... канд. наук: 24.00.01 - 2003.
Анотація до роботи:
Хохлов Геннадій Граціанович. Швидкісно-силова підготовка кваліфікованих лижників-гонщиків у підготовчому періоді з урахуванням їх участі в змаганнях зі спринту. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. – Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2003.
Дисертація присвячена проблемі удосконалення системи підготовки в лижному спорті з урахуванням необхідності участі спортсменів в змаганнях на дистанціях різної довжини. У роботі встановлені основні параметри, що відрізняють змагальну діяльність лижників-гонщиків, що беруть участь у змаганнях зі спринту, визначені розходження факторної структури підготовленості лижників, які успішно виступають у традиційних лижних гонках і в спринті, розроблені й обґрунтовані тренувальні програми розвитку силових якостей у кваліфікованих лижників в підготовчому періоді з урахуванням їх підготовки до змагань зі спринту.
Основні положення розробленої методики підготовки до змагань на різні дистанції впроваджені в тренувальну практику лижників-гонщиків різної кваліфікації, включаючи збірні команди України, а також у теоретичні розділи підготовки й підвищення кваліфікації фахівців з лижного спорту.
Аналіз літературних джерел й узагальнення практичного досвіду підготовки лижників-гонщиків різної кваліфікації дозволили виявити відсутність наукових розробок, що стосуються шляхів і методів підготовки спортсменів до змагань на спринтерські дистанції й розробити методологію досліджень, засновану на обліку:
закономірностей формування основних сторін підготовленості лижників;
особливостей виховання фізичних якостей, що сприяють формуванню основних сторін підготовленості спортсменів;
теорії функціональних систем;
процесів стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень для оптимізації спортивної підготовки лижників;
застосування науково-обґрунтованих співвідношень різних засобів і методів підготовки лижників.
Встановлено основні параметри, що відрізняють змагальну діяльність лижників-гонщиків, що беруть участь у змаганнях зі спринту. Ними є нелінійні співвідношення залежності швидкості пересування від довжини дистанції, викликані перевагою анаеробних систем енергозабезпечення м'язової діяльності лижників при пересуванні з максимальною швидкістю короткий час; значне збільшення потужності роботи з дистанції в спринті і, як наслідок, підвищені вимоги до рівня розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів; зміна техніки пересувань, спрямованої на підтримку максимально можливої швидкості на шкоду економічності рухів.
Дослідженнями встановлено, що найбільш інформативним показником швидкісно-силової підготовленості лижників при пересуванні по дистанції з максимальною швидкістю є довжина кроку (r=0,72), у той же час у лижників, що успішно беруть участь у змаганнях зі спринту найбільша кореляційна залежність спостерігається між результатом змагань і довжиною кроку на підйомах (r=0,75), кореляційна залежність між частотою кроків і результатом практично відсутня (r=0,08).
Виявлено значимий кореляційний зв'язок між швидкістю подолання третього відрізка спринтерської дистанції і підсумковим результатом (r=0,95). Крім того, встановлено, що зниження швидкості на третьому відрізку дистанції в порівнянні зі швидкістю, що показана на другому відрізку, особливо виражена в аутсайдерів, може послужити критеріумом спортивної форми гонщика і характеризувати можливості його анаеробной гліколітичної системи енергозабезпечення м'язової діяльності і рівень розвитку швидкісно-силових якостей.
Проведені дослідження показали, що коефіцієнти кореляції між результатом змагань у спринті і зростом (r=0,31) та вагою (r=0,12) є позитивними, хоча і не значно вираженими, на відміну від традиційних лижних гонок, де коефіцієнт кореляції між результатом і ваго-зростовим фактором є негативним (r=-0,45). Отримані дані говорять про те, що в спринтерських змаганнях збільшення зросту й ваги (до визначеної межі) спортсменів відіграє позитивну роль у досягненні результату.
Факторний аналіз структури підготовленості лижників, що успішно беруть участь у змаганнях на традиційних дистанціях і в спринті виявив їхнє істотне розходження, що полягає в значному збільшенні значимості силового фактора (25% проти 15% у гонках на довгі дистанції), у той час як загальна форма структури підготовленості гонщиків залишається незмінної. Тому є доцільним поділ лижників, що готуються тільки до коротких, чи до довгих дистанцій з урахуванням індивідуальних анатомо-фізіологічних показників.
Експериментально встановлено, що застосування одного з методів розвитку швидкісних, гліколітичних чи аеробних можливостей організму лижників у підготовчому періоді є не досить ефективним. Найбільш оптимальним є поєднання різних методів застосування швидкісно-силових вправ: спочатку з великими навантаженнями для розвитку оптимального рівня силових якостей, надалі - з меншими навантаженнями, спрямованими на розвиток в основному гліколітичних систем організму і за своєю структурою, групам м'язів, що включаються в роботу, величині прикладених зусиль, наближених до змагальних.
Аналіз кореляційних залежностей між результатами змагань у спринтерській лижній гонці і засобами тренування, застосовуваними в підготовчому періоді показав, що найбільший взаємозв'язок спостерігається між результатами в спринті і результатами в гонках на лижеролерах (r=0,73), особливо на короткі дистанції, що свідчить про більш вагому значимість м'язів верхнього плечового пояса в лижників для результату в спринтерській гонці, ніж на традиційних лижних дистанціях.
Розроблена методика розвитку швидкісно-силових якостей у лижників-гонщиків у підготовчому періоді дозволяє підвищити спортивні результати в гонках на лижах не тільки на коротких спринтерських дистанціях, але й у традиційних лижних дисциплінах при пересуванні ковзанярськими ходами (р<0,05). При цьому рівень розвитку швидкісно-силових якостей, досягнутий спортсменами в підготовчому періоді, не викликає достовірного (р>0,05) погіршення результатів у змаганнях на довгі дистанції класичним стилем.
Публікації автора:
Брошури
Хохлов Г.Г., Нестеренко А.Ю. Основы спортивной тренировки лыжников. – Метод. реком. для студ., и трен. и слушателей ФПК – Харьков: ХаГИФК, 1990. – 42 с.
Хохлов Г.Г. Исследование взаимосвязи между скоростью передвижения на отдельных отрезках дистанции и результатом в соревнованиях по спринту в лыжных гонках // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків: ХДАФК, 2001. – Вип.4. – С. 35-37.
Хохлов Г.Г. Факторный анализ структуры тренированности лыжников-гонщиков // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під. ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2002. - № 23. – С. 85-92.
Хохлов Г.Г. Тестирование лыжников-гонщиков в естественных условиях // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків: ХДАФК, 2002. – Вип.5. – С. 120-122.
Хохлов Г.Г. Эффективность применения средств и методов тренировки для развития скоростно-силовых качеств лыжников-гонщиков в подготовительном периоде при подготовке к соревнованиям по спринту // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під. ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2003. - №9. – С. 80-93.
Тези
Камаев О.И., Хохлов Г.Г. Особенности влияния скоростно-силовых упражнений на функциональное состояние юных лыжников-гонщиков // Матер. 19 Всесоюзной конф.: «Физиологические механизмы адаптации к мышечной деятельности». – Волгоград, 1988. – С. 54-55.
Мулик В.В., Камаев О.И., Блещунов Н.В., Хохлов Г.Г. Пути повышения технической и специальной физической подготовленности квалифицированных лыжников // Тез. докл. респ. науч.-практ. конф. «Социально-философские и методические аспекты массовой физической культуры и спорта». – Хмельницкий, 1990. – С. 248.
Нестеренко А.Ю., Хохлов Г.Г. Особенности подготовки квалифицированных лыжников-гонщиков на осенне-зимнем этапе подготовительного периода // Матер. межобластной науч.-практ. конф. «Проблемы соревновательной деятельности». – Харьков, 1990. – С. 117-118.
Камаев О.И., Мулик В.В., Блещунов Н.В., Хохлов Г.Г., Камаева Е.К. Особенности адаптации лыжников различной квалификации к условиям среднегорья // Актуальные проблемы физического воспитания, спортивной тренировки и физкультурного образования. – Харьков: ХаГИФК, 1992. – С. 131-134.
Камаев О.И., Хохлов Г.Г. Програмно-целевое направление обучения лыжному спорту // Матер. IV межрегиональной науч.-метод. конф. «Анализ современной системы высшего образования и активация познавательной деятельности студентов ИФК». – Харьков: ХаГИФК, 1997. – С. 187-188.
Мулик В.В., Нестеренко Л.С., Хохлов Г.Г. Методика розвитку швидкості у кваліфікованих лижниць-гонщиць // Матер. ІІІ міжнародної наук. конф. студентів та аспірантів «Фізична культура, спорт та здоровя». – Харків: ХДАФК, 2001. – С.63.
Нестеренко Л.С., Хохлов Г.Г. Исследование факторов определяющих результат в соревнованиях по спринту в лыжных гонках // Матер. IV міжнародної наук. конф. студентів та аспірантів «Фізична культура, спорт та здоровя». – Харків: ХДАФК, 2002. – С.40.
