517. Мохамед Хассон Салем Хассон. Шляхи вдосконалення лікування гострого холециститу у пацієнтів з високим операційним ризиком (експериментально-клінічне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004. , табл.
Анотація до роботи:
Мохамед Хассон Салем Хассон. Шляхи вдосконалення лікування гострого холециститу у пацієнтів з високим операційним ризиком. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню газового складу крові, кислотно-основної рівноваги та серцевого ритму у пацієнтів із гострим холециститом та високим ступенем операційного ризику в залежності від умов виконання хірургічного втручання, що дозволило виділити основні причини виникнення ускладнень під час операції та в післяопераційному періоді, а також намітити шляхи їх ефективного уникнення.
В експерименті розроблено П-подібний лапароліфт, встановлено його недоліки та переваги перед віялоподібним, а також досліджено особливості змін черевної стінки при застосуванні лапароліфтингових конструкцій, що сприяло ефективному його впровадженню у клінічну практику при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів із високим ризиком негативного впливу напруженого карбоксиперитонеума.
Порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів з гострим холециститом та високим операційним ризиком виявив переваги малоінвазивних лапароскопічних технологій, особливо при селективному застосуванні лапароліфтингових конструкцій, що призвело до зниження числа післяопераційних ускладнень на 11.4% та летальності – на 3.12%, покращило умови виконання операції та сприяло оптимізації післяопераційної реабілітації хворих.
У дисертаційній роботі представлені експериментальні розробки П-подібного лапароліфта та обгрунтовані шляхи його клінічного втілення при хірургічному лікуванні гострого холециститу у пацієнтів із високим операційним ризиком, а також досліджено особливості змін окремих складових кислотно-основної рівноваги та газового складу крові при застосуванні напруженого карбоксиперитонеума, що сприяло розширенню показів до виконання радикальних оперативних втручань, покращило тактику та результати хірургічного лікування хворих.
1. У пацієнтів, які госпіталізувалися із гострим калькульозним холециститом у 34.9% випадків виявлені важкі супутні захворювання, переважно серцево-судинної та дихальної систем, котрі обумовлюють третій ступінь операційного ризику у 70.2% та четверту – у 10.7% пацієнтів.
2. Виконання лапароскопічної холецистектомії з використанням напруженого карбоксиперитонеума супроводжується негативними тенденціями, котрі характеризуються перехресними змінами рН, рО2, ВЕ в системі верхньої і нижньої порожнистих вен, які носять зворотній характер, але протягом 30 хвилин після десуфляції СО2 не виявлено повернення газового складу крові та кислотно-основної рівноваги до вихідного рівня.
3. Особливості конструкції П-подібного лапароліфта, на відміну від віялоподібного, дозволяють зменшити силу механічної компресії на черевну стінку шляхом розподілу сили тяги по всій площині штифта та сприяють суттєвому збільшенню екстракорпоральних ступенів свободи для лапароскопічних інструментів.
4. Проведення лапароскопічної холецистектомії із застосуванням оригінальної конструкції П-подібного лапароліфта дозволяє зберегти малоінвазивність втручання та уникнути негативного впливу напруженого карбоксиперитонеума на організм пацієнта з гострим холециститом та високим ступенем операційного ризику.
5. Виконання лапароскопічної холецистектомії в умовах напруженого карбоксиперитонеума у пацієнтів із гострим холециститом та високим операційним ризиком, спричиненим суттєвою патологією з боку серцево-судинної та дихальної систем, супроводжується порушенням серцевого ритму у 16.9% пацієнтів.
6. У кожного шостого хворого з гострим холециститом та високим ризиком оперативного втручання, у котрих до операції порушення ритму і провідності розцінювалося як фактор, що підвищує ризик операції, холецистектомія призводила до відновлення серцевого ритму в післяопераційному періоді.
7. Втілення при хірургічному лікуванні гострого калькульозного холециститу з високим операційним ризиком малоінвазивних технологій дозволяє не тільки розширити покази до їх виконання, а також покращити якість лікування хворих, при цьому зменшуючи число післяопераційних ускладнень на 11.4%, а летальність – на 3.12%.
Публікації автора:
1. Тутченко М.І., Слонецький Б.І., Трофіменко С.П., Мохамед Х. С. Хассон. Хірургічне лікування гострого холециститу у пацієнтів з високим операційним ризиком // Хірургія України. – 2002. – № 2. – С. 84-85.
2. Слонецький Б.І., Мохамед Х. С. Хассон, Трофіменко С.П.,. Слонецький І.І. Окремі аспекти втручання при виконанні лапароскопічної холецистектомії // Хірургія України. – 2002. – № 3. – С.55-56
3. Слонецький Б.І., Мохамед Х.С.Хассон, Трофіменко С.П., Прокопенко С.Г. Мікробіологічні ракурси перебігу гострого калькульозного холециститу у хворих з високим ризиком оперативного втручання // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2003. – Т. 4. – № 1. – С 42-44.
4. Деклараційний патент 57408 А Україна 7 МПК А61В17/00. Голка для зашивання ран черевної стінки при виконанні лапароскопічних втручань // Слонецький Б.І., Тутченко М.І., Ватаман В.М., Трофіменко С.П., Слонецький І.І., Мохамед Х. С. Хассон, Каліновський В.В., Крилюк В.О. – Опубл. 16.06.2003. – Бюл. – 2003. – № 6. – С. 4.25.
5. Деклараційний патент 57409 А Україна 7 МПК А61В17/00. Спосіб накладання затискуючих вузлів на протоку жовчного міхура // Тутченко М.І., Лисенко В.М., Слонецький Б.І., Трофіменко С.П., Щур І.В., Мохамед Х. С. Хассон, Каліновський В.В., Крилюк В.О. Опубл. 16.06.2003. – Бюл. – 2003. – № 6. – С. 4.25.
6. Слонецький Б.І., Тутченко М.І., Мохамед Х. С. Хассон, Трофіменко С.П., Прокопенко С.Г. Особливості гемодинаміки при лапароскопічній холецистектомії у пацієнтів з високим ступенем операційного ризику // Науково-практична конференція ,,Нове в хірургії ХХІ століття”: Матеріали конференції. – Хірургія України. – 2003. – № 3. – С. 64-65.
7. Тутченко М.І., Слонецький Б.І., Мохамед Х. С.Хассон. Сучасні технології у лікуванні гострого деструктивного холециститу //Матеріали науково-практичної конференції присвяченої 85-річчю КМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗ України. – Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. 2003. – Вип. 12. – Кн. 1. – С. 120-123.