Анотація до роботи:

Мазій Н.Г. Шляхи удосконалення управління земельними ресурсами (на прикладі Львівської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні й методичні основи та обґрунтовано практичні пропозиції щодо вдосконалення управління земельними ресурсами на державному і регіональному рівнях.

Проаналізовано розвиток земельних відносин у процесі земельної реформи, виявлено взаємозв’язок економічної ефективності виробництва та параметрів землекористування сільськогосподарських підприємств, а також потребу становлення ринку сільськогосподарських земель.

Запропоновано підходи щодо управління земельними ресурсами, показано напрями вдосконалення економічних важелів щодо охорони і раціонального використання земельних ресурсів. Запропоновано підходи до економічного обороту землі.

1. Використання землі потребує оперативних дій з боку держави щодо ефективного управління земельними ресурсами, які включають комплекс взаємопов’язаних еколого-економічних, правових, соціальних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на удосконалення земельних відносин при проведенні земельної реформи, організацію належного контролю за раціональним та екологобезпечним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. Складовими управління земельними ресурсами є принципи і функції, застосування та дотримання яких дозволить підвищити рівень екологічної, економічної та соціальної ефективності відповідних показників. Найважливіші з них є: удосконалення структури земельних угідь та посівних площ; поліпшення якісного стану забруднених, деградованих та малопродуктивних земель; зростання ефективності землекористування за рахунок організації території; окупність витрат при вирощуванні сільськогосподарських культур; створення умов господарювання на землі для різних форм власності; рівень розвитку соціальної інфраструктури.

2. Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників показує, що ринкові операції із земельними ділянками є складовою управління земельними ресурсами і включають ринок сільськогосподарських земель, оренду землі, визначення плати за землю, грошової оцінки землі з обов’язковим дотриманням вимог раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Держава, як основний суб’єкт управління земельними ресурсами, повинна не тільки отримувати дохід від власності на землю, а й регулювати діяльність усіх суб’єктів, яким земля передана у власність і користування, через застосування таких управлінських функцій, як організація процесу, облік і контроль при ринкових операціях тощо.

3. Відмінністю Львівщини порівняно з іншими регіонами було те, що землі передавались не у колективну, а лише у приватну власність. Внаслідок цього станом на 01.01.2006р. у приватній власності громадян перебувало 62,9% земель сільськогосподарського призначення, а у власності держави – 37,1%. Відповідно в області не видавалися державні акти на право колективної власності, а пішли шляхом визначення середніх земельних часток на сформованих територіях сільських рад, чим було створено умови вільного вибору форм господарювання. На сучасному етапі здійснення земельної реформи оренда виявилась єдиним ефективним засобом отримання економічного прибутку за рахунок здачі земельної ділянки у платне користування. На основі проведеного групування виявлено відсутність зв’язку між існуючою грошовою оцінкою земель та ефективністю господарювання сільськогосподарських підприємств у Львівській області. Розрахунки показали, що виробництво валової продукції та отримання чистого прибутку не є прямо залежними від визначеної грошової оцінки, а навпаки, протилежними, що характеризує необ’єктивність цієї оцінки в цілому.

4. Законодавче забезпечення оренди землі є достатньо врегульоване, проте пропонується доповнити деякі важливі моменти, а саме: встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок фермерських господарств не менше 3-х років; обумовлення вікового та фізичного стану орендаря – орендарем може бути особа віком до 55 років, здорова і здатна займатися виробництвом сільськогосподарської продукції; доповненням умов зміни орендної плати – вона може бути зменшена або повністю відмінена у зв’язку з повною чи частковою втратою урожаю внаслідок стихійного лиха, якщо вказані обставини виникли до збору врожаю і складають не менше 40% загальної його вартості.

5. З метою вдосконалення еколого-економічних важелів запропоновано метод ефективного та цільового використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Пропонується акумулювання цих коштів на єдиному рахунку районного бюджету для реалізації заходів програми охорони та раціонального використання земель. Пріоритетні напрями використання зазначених коштів повинні визначатись, виходячи з першочергових потреб району з урахуванням пропозицій місцевих рад та стратегічних напрямів розвитку області. Врахування цієї пропозиції актуальне не тільки у Львівській області, а й в Україні загалом, оскільки подібна ситуація спостерігається і в інших областях. Пропонується внести зміни до відповідних законодавчих актів задля раціонального використання коштів згідно з їх цільовим призначенням.

6. У процесі дослідження виявлено взаємозв’язок показників ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств і параметрів їх землекористування, який свідчить, що між цими показниками існує залежність, яка вказує на необхідність раціонального використання землі для підвищення рівня ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому необхідно вдосконалювати механізм, при якому би забезпечувалося зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

7. У період реформування земельних відносин особливого значення набуває взаємозв’язок між економічними та екологічними аспектами землекористування. До економічних заходів, що забезпечать охорону земель сільськогосподарського призначення, пропонується ввести такий порядок економічної відповідальності за зміну якісного стану ґрунту, який полягає у врахуванні грошової вартості земель за встановленою в дисертаційному дослідженні методикою для ділянки, екологічний стан ґрунту якої залишився без змін, погіршився або покращився. Для цього запропонована формула і проведені розрахунки, за допомогою якої можна вирахувати вартість заподіяних збитків земельній ділянці чи поліпшення її екологічного стану для подальшого запровадження при ринкових операціях із землею.

8. У процесі дослідження обґрунтовано шляхи державного управління земельними ресурсами за допомогою економічних, екологічних, соціальних та правових методів у напрямі правового забезпечення здійснення операцій із землею, адміністративного управління земельними ресурсами з боку органів влади, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель та наукових розробок, спрямованих на ефективне управління. Важливою передумовою для цього є прийняття Законів України “Про ринок землі”, „Про раціональне природокористування”, „Про підвищення родючості та охорону сільськогосподарських земель”.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Мазій Н.Г., Микула О.Я., Нестеренко Г.Б., Гнаткович С.Д. Використання земельних ресурсів Львівської області на сучасному етапі // Вісник Харківського національного аграрного університету. – 2002. – №8. –С.186-188 (автором здійснено порівняння ефективності використання земель в Україні та у Львівській області).

2. Мазій Н.Г., Смолінська С.Д. Державне регулювання земельного ринку // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2006. – № 13. – С.675-678 (автором обґрунтовано потребу у поєднання розвитоку пореформеного аграрного землекористування з державним регулюванням земельних відносин).

3. Мазій Н.Г., Смолінська С.Д. Роль держави у формуванні і регулюванні земельних відносин // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг.ред. І.Р. Залуцького. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 11. – С. 251-259 (автором наведено структурні елементи державного регулювання земельних відносин, запропоновано шляхи залучення іноземних інвестицій у сільське господарство України).

4. Мазій Н.Г. Теоретичні аспекти державного регулювання земельних відносин // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг.ред. І.Р. Залуцького. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 12. – С. 106-114.

5. Мазій Н.Г. Розвиток орендних відносин та їх державне регулювання // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2007. – № 14(1). – С.319-323.

В інших наукових виданнях:

1. Мазій Н.Г. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі // Студентська молодь і науковий прогрес в АПК: Матеріали Міжнар. студент. конф. – Львів: ЛДАУ, 2001. – С. 71-73.

2. Мазій Н.Г. Проблеми та перспективи орендних відносин в умовах реформування економіки // Проблеми регіонального розвитку в Україні та Польщі: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., 23-25 травня 2005 року. – Львів-Брюховичі, 2005. – С.19

3. Мазій Н.Г., Смолінська С.Д. Світовий досвід державного регулювання ринку землі // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, 20 січня 2006 року. – Львів, 2006. – С.6 (автором проведено аналіз світового досвіду формування та функціонуваня ринку землі).