Анотація до роботи:

Божко М.М. Шляхи покращення та прогнозування ефективності медикаментозного лікування хворих на неускладнену доброякісну гіперплазію передміхурової залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія. – Інститут урології АМН України, Київ, 2005.

Вперше вивчено лікувальний патоморфоз тканини гіперплазованої простати, створено і застосовано алгоритм диференційованого підходу до лікування 215 хворих на неускладнену ДГПЗ препаратами омнік, кардура, проскар, омнік і проскар та динамічного спостереження (контрольна група – 32 хворих) з урахуванням комплексної оцінки інфравезикальної обструкції, анатомо-функціонального стану сечових шляхів, супутніх захворювань, гістологічної будови простати та її об’єму. Встановлено, що усі препарати призводять до вірогідного зменшення питомої частки залозистого компонента в тканині простати.

На основі динаміки змін клініко-уродинамічних та сонографічних показників здійснена порівняльна оцінка ефективності цих варіантів лікування хворих на неускладнену ДГПЗ протягом року. Встановлено, що при динамічному спостереженні відзначалось збільшення I-PSS, об’єму залишкової сечі, зменшення Q_max, Q_ave, урофлоурометричного індексу. Клінічний ефект від застосування омніка, кардури чи проскара майже однаковий, але час його настання різний. При лікуванні омніком або кардурою ці показники значно поліпшуються через 3 місяці, а потім покращуються незначно. При лікуванні проскаром вони поліпшуються поступово. У разі комбінованого лікування омніком і проскаром поліпшення настає не тільки раніше, а й виражене більш істотно.

Вперше розраховані математичні моделі для клініко-уродинамічних та сонографічних показників, за допомогою яких можна зробити прогноз стану хворого на неускладнену ДГПЗ в разі медикаментозного лікування або динамічного спостереження.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо покращення якості медикаментозного лікування хворих на неускладнену ДГПЗ на підставі індивідуального підходу до вибору варіанту медикаментозного лікування з урахуванням комплексної оцінки інфравезикальної обструкції, анатомо-функціонального стану верхніх та нижніх сечових шляхів, супутніх захворювань сечостатевої системи та наявності соматичної патології, гістологічної будови гіперплазованої ПЗ, об’єму передміхурової залози та прогнозування його ефективності.

1. Доведено, що усі вивчені медикаментозні препарати (омнік, кардура, проскар, омнік у поєднанні з проскаром) приводять до достовірного зменшення питомої частки залозистого компонента в тканині гіперплазованої ПЗ, причому максимальний ефект виявляється після лікування кардурою (у 1,87 рази). Після лікування омніком або кардурою зменшення питомої частки залозистого компонента в тканині ПЗ супроводжується одночасним зменшенням як середньої площі перетину залоз (в 1,52 рази в обох групах), так і кількості залоз у полі зору (в 1,05 і 1,23 рази відповідно).

2. Високий коефіцієнт варіації середньогрупових показників питомої частки залозистого компонента (у групі лікованих омніком 65,98%, проскаром – 58,44%, омніком у поєднанні з проскаром – 51,62%, кардурою – 91,35%) свідчить про необхідність розробки принципів індивідуального підходу до вибору варіанту медикаментозного лікування з урахуванням гістологічної будови тканини гіперплазованої ПЗ.

3. Вибір варіанта медикаментозного лікування хворих на неускладнену ДГПЗ залежить від наявності ІО, компенсації детрузора, типу урофлоуметричної кривої, значення Q_max та I-PSS, гістологічної будови ПЗ з урахуванням ОПЗ та супутньої соматичної патології.

4. Встановлено, що динаміка змін клініко-уродинамічних та сонографічних показників ( I-PSS, QО, Q_max, Q_ave, УІ, ОЗС) залежить від варіанта медикаментозного лікування. Так, при застосуванні омніка або кардури вони значно поліпшуються вже через 3 місяці після початку лікування, а потім покращуються незначно. При лікуванні проскаром зазначені показники протягом року поліпшуються поступово. У випадку комбінованого лікування омніком і проскаром покращення цих показників настає не тільки раніше, але й виражене більш істотно.

5. За допомогою математичних моделей клініко-уродинамічних та сонографічних показників можна зробити прогноз ефективності застосування різних варіантів медикаментозного лікування (омнік, кардура, проскар, омнік у поєднанні з проскаром) хворих на неускладнену ДГПЗ.

6. При лікуванні хворих на неускладнену ДГПЗ встановлені побічні ефекти: при лікуванні омніком – запаморочення, головний біль, тахікардія у 4,8% хворих; при лікуванні кардурою – запаморочення, слабкість, виражена гіпотонія у 9,4% хворих; при лікуванні проскаром – зниження лібідо та ерекції у 4,2% хворих.

7. Встановлено, що при використанні запропонованого принципу індивідуального підходу до вибору варіанта медикаментозного лікування (омнік, кардура, проскар, омнік і проскар) ефективність лікування хворих на неускладнену ДГПЗ протягом року становить 89,8%.

Публікації автора:

1. Геев Ю.В., Божко Н.Н. Консервативное медикаментозное лечение тамсулозином больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы // Арх. клин. и эксп. мед., – 1999. -Т.8, №1 (Приложение). – С. 126-129.

2. Геев Ю.В., Божко Н.Н. Сравнительная характеристика различных вариантов медикаментозного лечения больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы // Арх. клин. эксп. мед. – 2000. – Т.9, №3. – С.402-406.

3. Геев Ю.В., Божко Н.Н. Ценность использования урофлоуметрического исследования параметров мочеиспускания при оценки эффективности медикаментозного лечение тамсулозином больных гиперплазией предстательной железы // Арх. клин. эксп. мед. – 2002. – Т.11, №2. – С.269.

4. Гузенко В.Н., Кобец В.Г., Божко Н.Н. Длительное медикаментозное лечение Кардурой больных неосложненной доброкачественной гиперплазией предстательной железы // Здоровье мужчины. -2004. -№1(8). – С.76-79.

5. Гузенко В.Н., Кобец В.Г., Божко Н.Н. Наш опыт медикаментозного лечения больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы // Здоровье мужчины. -2004. -№3(10). – С.211-214.

6. Гузенко В.М., Кобец В.Г., Божко М.М. Наш досвід медикаментозного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози / Актуальні питання медичної науки та практики / Збірн. наук. праць. –Вип.67, Кн.2.–Запоріжжя,2004.–С.19-22.

7. Геев Ю.В., Божко Н.Н. Медикаментозное лечение тамсулозином больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы / Современные проблемы урологии. Мат. науч. трудов V международного конгресса урологов. Харьков, 1998. – С. 281-283.

8. Гузенко В.Н., Кобец В.Г., Божко Н.Н. Длительное медикаментозное лечение доксазозином больных неосложненной доброкачественной гиперплазией предстательной железы // Здоровье мужчины. Мат. трудов Х науч.-практ. конф. урологов и сексопатологов с межд. и межрегиональным участием. – Харьков, 2004. – С. 81-89.

9. Пат. 61523 А Україна, МПК А61В10/00 Спосіб вибору методу консервативного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози / Гузенко В.М., Шевченко Т.І., Божко М.М., Мотков К.В. (Україна); Донецький державний медичний університет - №2003021460; Заявл. 19.02.2003; Опубл. 17.11.2003, Бюл. №11.

10. Пат. 62442 А Україна, МПК А61В10/00 Спосіб вибору методу медикаментозного лікування хворих на неускладнену гіперплазію передміхурової залози / Божко М.М. (Україна); - №2003032556; Заявл. 25.03.2003; Опубл. 15.12.2003, Бюл. №12.