Анотація до роботи:

Кулик М. З. Шляхи оптимізації міжнародно-правового регулювання делімітації морських просторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ, 2007.

Робота присвячена дослідженню проблем вдосконалення правової бази та підвищення ефективності методів делімітації основних типів морських просторів. На підставі аналізу міжнародно-правових документів, рішень відповідних міжнародних судових та арбітражних органів, а також договірної практики подано авторський варіант побудови оптимальної делімітаційної моделі з відповідним правовим та математичним обґрунтуванням, а також викладено пропозиції щодо напрямків можливого доповнення міжнародно-правових регуляторів визначення запитних та присуджуваних площ морських просторів.

Критерії справедливості делімітації морських просторів доцільно розглядати як міру рівності наданих правом шансів на реалізацію висхідних можливостей сторін, які не обов’язково повинні бути рівними. Справедливість – це той рівень, де вбачається можливою нормативізація. Тоді як особливі методи – це диспозитивні критерії, для яких встановлюються принципи їх релевантного застосування в конкретних ситуаціях з урахуванням типології особливих обставин.

Зміст поняття пропорційності делімітації неправомірно зводити до рівності співвідношень між довжинами берегових ліній та площами вимірюваних від них морських просторів у спірному районі, оскільки між даними параметрами не існує взаємооднозначної залежності. Проте такої однозначності можна досягти при співвіднесенні площ обґрунтовано запитних (безвідносно до запитів іншої сторони) та “законно” належних морських просторів з урахуванням таких запитів іншої сторони; при цьому беруться до уваги не абсолютні величини останніх, а лише ті їхні частини, що перетинаються в спірній ділянці морських просторів, які підлягають делімітації (релевантна зона).

Цей підхід відкриває нові можливості для кодифікації правил розмежування морських просторів, звужуючи діапазон суб’єктивності судово-арбітражних рішень, забезпечує критеріальні засади оцінки міжнародної практики, а також дозволяє обґрунтувати можливий практичний варіант вирішення існуючих делімітаційних проблем України у північно-західній частині Чорного моря.

Публікації автора:

1. Кулик М. З. Встановлення критеріїв справедливості правового регулювання делімітації континентального шельфу // Право України. – 2001. – № 7. – С. 106–109.

2. Кулик М. З. Проблема врахування островів при встановленні правових засад делімітації морських просторів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ (щоквартальник). – 2001. – № 3. – С. 308–313.

3. Кулик М. З. Про побудову несуперечливої моделі делімітації морських просторів // Право України. – 2001. – № 9. – С. 89–92.

4. Кулик М. З. Шляхи вирішення проблеми розмежування морських просторів України // Держава і право: Зб. наукових праць. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – Вип. 35.

5. Кулик М. З. Спільне використання нафтогазових покладів континентального шельфу – можливі шляхи активізації співробітництва між Україною та Румунією // Трибуна. – 05-06. - 2006. – С. 23–25.

6. Кулик М. З. Ретроспективний аналіз окремих ключових рішень Міжнародного Суду ООН з питань делімітації морських просторів (тези). Українсько-німецький правовий семінар (Одеса, 9–10 жовтня 2006 p.) // Зб. наукових праць Міжнародного гуманітарного університету. – Одеса: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2006. – Вип. 4 – С. 48–52.

7. Кулик М. З. Про побудову справедливої моделі делімітації морських просторів (тези, рос. мова) // Правовые состояния и взаимодействия: историко-теоретический, отраслевой и межотраслевой анализ: Материалы международной конференции. – С-Петербург, 1–2 декабря 2006 г.