Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


1. Або Галі Мохаммад Суф'ян Ассад. Шляхи оптимізації місцевого лікування гострого нагноєння епітеліального куприкового ходу: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Або Галі Мохаммад Суф‘ян Ассад. Шляхи оптимізації місцевого лікування гострого нагноєння епітеліального куприкового ходу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (спеціальність 14.01.03. - хірургія.) - Харківський державний медичний університет, Харків, 2005.

В дисертації обґрунтована діагностична та клінічна цінність прискореного методу встановлення чутливості раньової мікрофлори до сучасних антибактеріальних препаратів, що забезпечує диференційований підхід до вибору препарату для місцевого лікування ран хворих на гостре нагноєння ЕКХ. Проведено порівняльну оцінку стандартного та розробленого способів двоетапного хірургічного лікування гострого нагноєння ЕКХ.

На підставі проведених досліджень доказано, що застосування модифікованої технології радикальної операції забезпечило загоєння рани первинним натягом, періоди лікування та тимчасової непрацездатності хворих були скорочені.

Підтверджено положення про те, що двоетапна методика хірургічного лікування хворих на гостре нагноєння ЕКХ є на цей час стандартизованою; поліпшення результатів лікування досягається шляхом удосконалення першого етапу післяопераційного місцевого лікування гнійної рани з урахуванням характеру збудника інфекції й модифікації виконання другого етапу радикального лікування.

Доведено перевагу запропонованого способу двоетапного лікування хворих на гостре нагноєння ЕКХ при аналізі як безпосередніх, так і віддалених результатів лікування.

1. Незадовільні результати хірургічного лікування гострого нагноєння ЕКХ – безпосередні (у вигляді частих гнійних ускладнень і тривалого періоду непрацездатності хворих) та віддалені (у вигляді рецидивів захворювання) більш за все обумовлені тактичними помилками у виборі способу (технології) оперативного втручання.

2. При мікробіологічному дослідженні вмісту гнійників у 85 хворих на гостре нагноєння ЕКХ встановлено, що основними збудниками інфекційного процесу є кишкова паличка та стафілококи, які висіяні відповідно у 38,8% і 35,3% спостережень; порівняно рідше в посівах виявлялися клебсієли, протей і паличка синьо-зеленого гною (сумарно – 25,9%); уся виділена мікрофлора мала множинну стійкість до більшості вживаних у клініці антибактеріальних препаратів, за винятком цефалоспоринів нового покоління, і, особливо фторхінолонів, до яких стафілококи виявили чутливість 85-95% стафілококів та 70-80% грамнегативних мікроорганізмів.

3. Тактика двоетапного хірургічного лікування гострого нагноєння ЕКХ, яка використовується в останні роки, забезпечує певне поліпшення безпосередніх і віддалених результатів, але має той недолік, що загоєння "дренуючої доріжки", сформованої при радикальній операції, відбувається по типу вторинного натягу, що подовжує терміни лікування й може ускладнитися нагноєнням рани.

4. Підвищення якості місцевого лікування гнійної рани після паліативного розкриття гнійника забезпечило швидке й повне притишення в ній інфекції завдяки прискореному визначенню чутливості ранової мікрофлори до сучасних антибактеріальних препаратів, що скоротило період між I та II етапами хірургічного лікування з 7,2±0,6 діб (контрольна група хворих) до 5,3±0,3 діб (основна група хворих).

5. Клініко-бактеріологічна санація рани при її ефективному місцевому лікуванні після розкриття гнійника визначила можливість завершення радикальної операції зашиванням рани наглухо, забезпечуючи її загоєння первинним натягом з відсутністю післяопераційних гнійних ускладнень у той час, як у 10% хворих контрольної групи післяопераційний період ускладнився нагноєнням рани.

6. Розроблений спосіб двоетапного лікування хворих на гостре нагноєння ЕКХ забезпечив скорочення періоду тимчасової непрацездатності, який склав 19,7±1,8 діб, що на 8,7 доби менше, ніж у хворих контрольної групи; у віддалені після операції терміни рецидивів захворювання у хворих, оперованих за двоетапною програмою, не зареєстровано.

Публікації автора:

  1. Або Галі Мохаммад. Клініко-бактеріологічне обґрунтування місцевої антибіотикотерапії при радикальному хірургічному лікуванні гострого нагноєння епітеліального куприкового ходу // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №2. - С. 70-73.

  1. Патент України № 53453А, А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування нагноєння епітеліального куприкового ходу / Б.М. Даценко, О.Б. Даценко, Або Галі Мохаммад. - Заявка від 31.05.2002. Опубл. 15.01.2003. Бюл. №1.

    1. Даценко О.Б., Або Галі Мохаммад., Седак В.В. Спосіб економного хірургічного лікування гострого нагноєння епітеліального куприкового ходу // Клінічна хірургія. - 2003. - №11. - С. 13-14.

    4. Даценко О.Б., Головаха В.М., Або Галі Мохаммад. Новий спосіб хірургічного лікування гострого нагноєння епітеліального куприкового ходу // Хірургія України. - 2003. - №2 (6). - С. 81- 85.