Анотація до роботи:

Аверочкіна Т.В. Шляхи імплементації міжнародно-правових стандартів професійної підготовки плавскладу в українському законодавстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2006.

Дисертація є науковим дослідженням теоретичних та практичних аспектів організації підготовки та дипломування моряків в Україні з метою працевлаштування на судна іноземних судновласників.

На основі системного аналізу міжнародних угод та національного законодавства України визначаються необхідність уніфікації, правова природа та види стандартів, закріплених в Міжнародній конвенції про стандарти підготовки, дипломування моряків та несення вахти 1978 року.

Дослідження стандартів підготовки та дипломування членів екіпажів суден згідно з Міжнародною конвенцією про стандарти підготовки, дипломування моряків та несення вахти 1978 року дало змогу побачити, що в ній уніфіковано вимоги (стандарти) лише для певних категорій членів екіпажів суден і що об’єм мінімальних знань, навичок та вмінь залежить від рівнів відповідальності, які покладаються на кожного з них.

Здійснено детальний аналіз Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, дипломування моряків та несення вахти 1978 року, а також законодавства України, прийнятого на її виконання. Визначено недоліки та шляхи вдосконалення уніфікації міжнародного приватного права стосовно дипломування моряків.

Розглянуто існуючу систему органів управління та закладів підготовки і підвищення кваліфікації моряків в Україні.

Результати дослідження організації підготовки та дипломування моряків, що існує в Україні, дають змогу виокремити першочергові завдання з впровадження вимог Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, дипломування моряків та несення вахти 1978 року та подальшого перебування України у списку держав, що повністю виконують вимоги Конвенції.

У Висновках в результаті дослідження сформульовано основні положення та пропозиції:

1. Досліджено поняття «імплементація», «дипломування моряків», «моряк», при цьому звернуто увагу на те, що на сьогодні визначення цих понять в законодавстві є відсутнім.

2. Прийняття та закріплення у формі міжнародних угод стандартів професійної підготовки та дипломування моряків є закономірним процесом. Правова природа цих стандартів полягає у тому, що вони є обов’язковими мінімальними вимогами до підготовки та дипломування моряків. Розгляд ґенези Конвенції STCW’78 показав, що на початку свого існування вона не забезпечувала очікуваних результатів високого рівня професійної складової людського чинника у забезпеченні безпеки мореплавства.

3. Виокремлено два типи стандартів, закріплених у Конвенції STCW’78: стандарти, яких повинні дотримуватися сторони з метою повного виконання Конвенції STCW’78, тобто вимоги до держав, та стандарти компетентності, які мають бути продемонстровані кандидатами на отримання дипломів та їх підтверджень, тобто вимоги до фізичних осіб.

4. Аналіз стандартів підготовки та дипломування осіб командного та рядового складу екіпажів суден, встановлених Конвенцією STCW’78, продемонстрував залежність об’єму мінімальних знань від рівня відповідальності, що несе кожен із членів екіпажу морського судна.

5. Правові засади організації підготовки та дипломування моряків в Україні потребують удосконалення, кодифікації, законотворчих робіт та заповнення прогалин у правовому регулюванні підготовки та дипломування осіб

рядового складу морських суден, діяльності державних кваліфікаційних комісій, а також забезпечення набуття чинності нормативно-правовими актами з питань підготовки та дипломування моряків шляхом державної реєстрації та опублікування в офіційних виданнях України. Необхідним є офіційний переклад Конвенції STCW’78 та опублікування її в одному з офіційних видань України.

6. Система органів управління підготовкою та дипломуванням моряків в Україні ще потребує вдосконалення, що викликане відсутністю впорядкованості у цій системі, невизначеністю правового статусу органу з питань підготовки та дипломування моряків, чіткого, системного підходу до розмежування та координації повноважень органів державного управління, розподілу компетенції щодо комплексу необхідних механізмів організаційно-правового регулювання підготовки та дипломування моряків, пріоритетів та системи стандартів, передбачених Правилом І/8 Конвенції STCW’78.

Публікації автора:

1. Аверочкіна Т.В. Організація системи з підготовки та підвищення кваліфікації моряків в Україні //Суспільство. Держава. Право. – 2004. – Вип. 4. Морське право. – С. 54 – 56.

2. Аверочкіна Т.В. Система органів підготовки та дипломування моряків в Україні //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць – Одеса: Юрид. л-ра, 2005. – Вип. 26. – С. 173 – 177.

3. Аверочкіна Т.В. Правова природа стандартів підготовки та дипломування моряків //Південноукраїнський правовий часопис. – 2006. – № 1. – С. 137 – 139.

4. Аверочкіна Т.В. Правові колізії в регулюванні працевлаштування моряків на судна іноземних судновласників //Митна справа. – 2006. – № 1.

5. Аверочкіна Т.В. Міжнародно-правові засади підготовки та дипломування рядового складу морських торговельних суден //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць – Одеса: Фенікс, 2006. – Вип. 28. – С. 304 – 309.

6. Аверочкіна Т.В. Колізії національних законодавств при працевлаштуванні моряків на судна іноземних судновласників //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць – Одеса: Фенікс, 2006. – Вип. 29. – С. 461 – 464.

7. Аверочкіна Т.В. Норми-стандарти підготовки та дипломування моряків: місце у системі правових норм та правова природа //Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 7 (57). – С. 111 – 115.

8. Аверочкіна Т.В. Морський торговельний порт – орган господарського розвитку і управління спеціальної (вільної) економічної зони //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць – Одеса: Юрид. л-ра, 2004. – Вип. 22. – С. 517 – 520.