Перспективним напрямом інтенсифікації реформованого сільськогосподарського виробництва слід вважати створення машинних комплексів централізованого виконання на замовлення господарств механізованих процесів, зокрема, збирання зернових. Ефективність централізованого збирання зернових залежить від обгрунтованості сезонної програми окремого комбайна. Чинні науково-методичні засади її визначення не враховують сукупної дії на ефективність процесу організаційних, агротехнічних, технічних, природно-виробничих та кліматичних чинників, а тому не дають змоги домогтися підвищення рівня обслуговування господарств. Системний підхід до розгляду процесу централізованого збирання зернових уможливив окреслення головних чинників його ефективності, виділення вхідних впливів, параметрів та характеристик системи “комбайн – сезонний набір полів”. Характеристики сезонної програми окремого комбайна – сезонна площа, кількість культур та ймовірність площ окремих культур, що плануються збирати у поточному році, формуються на етапі укладання договорів між обслуговчим підприємством централізованого збирання та господарствами і є важливою підставою для прогнозування характеристик стохастичного потоку вимог госпо-дарств на збирання, зумовленого імовірнісним характером процесу дозрівання окремих полів у часі, а відтак – показників ефективності збирання та їх ризику. Розкриття причинно-наслідкових зв’язків між потоком вимог госпо-дарств на централізоване збирання зернових на окремих полях та виконанням процесу переконує, що вплив характеристик (змісту) сезонної програми на імовірнісні показники ефективності процесу може бути виявлений на основі статистичного імітаційного моделювання роботи комбайна впродовж сезону. Розроблена методика відображення імітаційною моделлю роботи комбайна впродовж сезону його використання враховує імовірнісну суть таких явищ як період дозрівання зернових на окремих полях, їхньої площі, тривалості погожих і непогожих проміжків часу для збирального сезону, добової продуктивності комбайна, що уможливлює дослідження головного показника ефективності – обсягу несвоєчасно зібраних площ як ймовірної величини. Експериментально встановлено, що у Львівській області: тривалість по-гожих і непогожих проміжків часу для періоду збирання ранніх зернових описується розподілом Вейбулла (формули 8,9); число полів під окремими зерновими культурами дозріває в часі нерівномірно і описується для озимих – розподілом Вейбулла, а для ярих – нормальним розподілом (табл.1); площі полів під окремими зерновими відображаються розподілом Вейбулла (табл.2); між ймовірністю появи поля з тією чи іншою культурою у структурі посіву ранніх зернових і середнім значенням їх площі існує кореляційна залежність (10). Виробничими спостереженнями над роботою комбайнів Домінатор “MEГA-208” в умовах господарств Львівської області встановлено: тривалість роботи комбайна на полі є ймовірною величиною з оцінками – математичного сподівання – 11,5 год. та середньоквадратичного відхилення – 3,8 год; добова продуктивність відображається розподілом Вейбулла з оцінками математичного сподівання – 16,49 га та середньоквадратичного відхилення – 7,78 га. Розроблений алгоритм і машинна програма статистичного імітаційного моделювання на ЕОМ системи “комбайн – сезонний набір полів” дає змогу врахувати сукупну дію на ефективність централізованого збирання зернових організаційних, агротехнічних, технічних, природно-виробничих та кліматичних чинників і є основою як для цілеспрямованого експериментування з моделлю, так і для створення автоматизованої системи інженерно-аналітичного супроводу організації централізованого збирання ранніх зернових. Виконання машинного експерименту над моделлю дало змогу встановити вплив головних характеристик сезонної програми на показники ефективності централізованого збирання та їх ризик. Експериментально встановлено, що обсяг несвоєчасно зібраних площ окремих культур, а також простої комбайна через відсутність роботи відображаються розподілом Вейбулла з різними для кожного показника статистичними характеристиками. За незмінної структури сезонної програми в залежності від сезонної площі змінюються: ймовірність своєчасного збирання – ; оцінка математичного сподівання обсягу несвоєчасно зібраних площ -; оцінка математичного сподівання простою комбайна через відсутність роботи –.
9. Залежність середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ окремих культур та їх сукупності, що формує сезонну програму, від сезонної площі відображається назагал рівнянням - , значення емпіричних коефіцієнтів (A1,B1,C1,D1) є неоднаковими для програм різної структури. Виявлений вплив на інтенсивність зміни середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ дисперсії сукупного розподілу часу дозрівання культур, що входять до сезонної програми, а також різниці оцінок математичного сподівання для двох культур з однаковими площами у структурі сезонної програми (формула 12) підтверджує гіпотезу про можливість прогнозування середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ на підставі статистичних характеристик сукупного розподілу часу дозрівання різних зернових культур сезонної програми. 10. Використання чисельного методу уможливило оптимізацію сезонної пло-щі на основі врахування середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ. Встанов-лено, що оптимальна сезонна площа збирання зернових комбайном Домінатор “MEГA-208” в умовах Львівської області становить: для монокультури (озимої пшениці) – 250 га; для програми, структура якої аналогічна структурі посіву ран-ніх зернових у Львівській області – 320 га; для програми, що складається з озимо-го ріпаку і вики (РS1=РS7 = 0,5) – 450 га. Зі збільшенням оптимальної сезонної площі програми питомі зведені витрати коштів зменшуються з 490 до 218 грн/га. 11. Впровадження у практику організації централізованого збирання зернових на основі оптимальної сезонної програми окремого комбайна, визначеної з урахуванням ризику показників ефективності, уможливлює, як переконують розрахунки, підвищення рівня взаємодії між обслуговчим підприємством та господарствами і очікування економічного ефекту в обсязі 6,8 тис. грн на комбайн типу Домінатор “MEГA-208”. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в працях Ціп Є.І. Технологічні підстави визначення сезонного навантаження на зернозбиральний комбайн машинотехнологічної станції // Механізація та електрифікація сільського господарства: Міжвідомчий темат. наук. зб. Вип. 83. Глеваха: ННЦ “ІМЕСГ”, 2000. – С. 105-109. Ціп Є. Стохастична модель терміну дозрівання зернових культур // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - №4 – Львів: Львів ДАУ 2000. – С. 34-41. Ціп Є., Боярчук В., Сидорчук О., Лехновський С. Умови ефективного агротехнологічного обслуговування // Вісник Львів. ДАУ : Агроінженерні дослідження. - № 1. – Львів: Львів. ДАУ, 1997. – С. 147-150. (Здобувачем обгрунтована потреба узгодження взаємодії на основі договорів). Ціп Є., Райвич Г., Тимочко В., Лехновський С. Характеристики процесу збирання ранніх зернових комбайном “Домінатор” МЕGA-208 // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - № 2. – Львів: Львів. ДАУ, 1998. – С. 8-12. (Здобувачем розроблено план, організовано виробничий експеримент та отримано характеристики роботи комбайна). Ціп Є., Сидорчук О., Панюра Я. Модель погодних умов збирання зернових // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - № 2. Львів: Львів. ДАУ, 1998. – С. 5-8. (Здобувачем обгрунтовано закон розподілу тривалості погожих і непогожих проміжків часу). Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Тимочко В.О., Сенчук С.Р., Кухарук О.В. Державна технічна політика і розвиток аграрного виробництва // Механізація сільськогосподарського в-ва: Зб. наук. праць НАУ. - Т. VI. Київ: НАУ. 1999. – С. 120-124. (Здобувачем охарактеризовано підстави формування машинотехнологіч-них станцій). Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Тимочко В.О., Лехновський С.М., Кухарук М.О. Проблеми становлення та функціонування ефективних технологічних структур рільництва // Конструкція, виробництво та експлуатація с.-г. машин. // Загальнодерж. міжвідомчий зб. наук. праць. - Вип. 28. – Кіровоград: КДТУ, 1999. – С.203-209. (Здобувачем запропоновано узгоджувати технологічний та технічний базиси процесів). Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Лехновський С.М., Тимочко В.О., Сенчук С.Р. Головні моделі механізованих рільничих процесів // Механізація сільськогосподарського в-ва: Зб. наук. праць НАУ. - Т. VIII. Київ: НАУ, 2000. – С. 327-331 (Здобувачем обгрунтовано теоретичні засади моделювання функціональних структур рільництва). Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Лехновський С.М., Сенчук С.Р., Панюра Я.Й. Ситуаційне управління зернозбиральним комплексом машинотехнологічної станції // Механізація та електрифікація сільського господарства: Міжвідомчий темат. наук. зб. - Вип. 83. – Глеваха: ННЦ “ІМЕСГ”, 2000. – С. 55-58. (Здобувачем запропоновано функцію для моделювання добової продуктивності комбайна). Ціп Є., Семерак М., Сидорчук О, Сенчук С. Сезонна програма і характеристики потоку вимог у проекті централізованого збирання зернових // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - №5. – Львів: Львів ДАУ, 2001. – С.10-17 (здобувачем обгрунтовано науково-методичні основи формування сезонної програми). Ціп Є., Сидорчук О., Тимочко В. Імітаційна модель роботи зернозби-рального комбайна впродовж сезону // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - №5. – Львів: Львів ДАУ, 2001. – С.17-26 (здобувачем обгрунтовані причинно-наслідкові зв’язки між потоком вимог дозрілих полів та їх збиранням). Ціп Є., Сидорчук О., Панюра Я., Лехновський С., Тимочко В. Чинники аграрного виробництва // Оптимізація та енергоресурсозабезпечення с.-г. в-ва: Тези доп. Міжн. Наук. - техн. конф. ІМЕСГ. – Глеваха: ІМЕСГ, 1997. – С.25. (Здобувачем охарактеризовано дію технологічного чинника ефективності).
|