Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. Національний аграрний університет, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено вивченню епізоотології, діагностики та розробці заходів боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби.
Під час проведення досліджень встановлено, що на Київщині велика рогата худоба заражається збудниками Setaria labiato-papillosa в період нападання на тварин для кровоссання проміжних хазяїв – кровосисних комарів родів Аеdes і Аnopheles з травня до початку жовтня. До 60% нетелів уражено сетаріями при середній інтенсивності інвазії 13 екз. личинок збудників в 1 см крові, взятої з яремної вени.
Вивчено в порівняльному аспекті ефективність нових лікарських засобів вітчизняного (нововерм, бровермектин) та зарубіжного (баймек, дектомакс) виробництв групи макроциклічних лактонів у боротьбі з сетаріозом великої рогатої худоби. Доведено ефективність інсектициду байофлай в боротьбі з проміжними хазяями сетарій – кровосисними комарами. Препарат, діючою речовиною якого є піретроїд цифлутрин, не викликає змін в організмі великої рогатої худоби. На личинок кровосисних комарів згубно діють вуглеамонійні солі у розведенні 1:10000.
1. У дисертації наведено нові дані щодо епізоотичної ситуації з сетаріозу великої рогатої худоби на Київщині. Здійснено пошук нових протипаразитарних препаратів, встановлено та проведено порівняння їх ефективності і вплив на організм великої рогатої худоби. Доведено ефективність нового інсектициду байофлаю в боротьбі з проміжними хазяями сетарій – кровосисними комарами та вуглеамонійних солей – для знищення їх преімагінальних стадій розвитку.
2. Збудники сетаріозної інвазії великої рогатої худоби – круглі гельмінти Setaria labiato-papillosa паразитують в організмі тварин протягом року. Максимальна ураженість мікросетаріями зареєстрована у великої рогатої худоби віком 2 роки. Екстенсивність інвазії у цієї вікової групи тварин сягає 60%. Інтенсивність інвазії – 13 мікросетарії в 1 см крові.
3. При дослідженні проміжних хазяїв сетарій кровосисних комарів родів Aedes та Anopheles в їх мальпігієвих судинах виявлені личинки збудника. Із 1680 екз. відловлених на великій рогатій худобі цих комах личинки S. labiato-papillosa були знайдені в 33 самок (2%). Найінтенсивніше нападають на велику рогату худобу комарі для живлення в червні (до 578 екз. за 3 хв.). Мікросетарій знаходили в організмі кровосисних комарів з травня по вересень включно. Максимальну кількість личинок сетарій виявлено в організмі цих членистоногих влітку (87,5%). Не зареєстровано личинок в організмі самок комарів в квітні й жовтні. В травні і вересні в них виявлено відповідно 3 і 2 мікросетарії.
4. При розтині 280 туш великої рогатої худоби в 23 із них виявлено 168 статевозрілих збудників сетаріозу, в т.ч. на кишечнику 125 (74,4%), на печінці – 22 (13,1%), в грудній порожнині – 21 (12,5%). Із них 95 (56,5%) були самки і 73 (43,5%) – самці. Більші за розміром були самки (від 80 до 98 мм) в порівнянні із самцями (47-53 мм).
5. Найбільш ефективним методом зажиттєвої діагностики сетаріозу великої рогатої худоби є дослідження крові з яремної вени. Максимальна кількість мікросетарій (до 26-42 екз. в 1 см3 крові тварин) зареєстрована взимку (січень-лютий).
6. Високоефективними для дегельмінтизації хворої на сетаріоз великої рогатої худоби виявилися такі лікарські засоби із групи макроциклічних лактонів: бровермектин-ін’єкційний, нововерм, баймек, дектомакс. Досліджувані лікарські засоби застосовували два рази з інтервалом 7 діб у дозі 1 см3 на 50 кг маси тіла. Бровермектин-гранулят вводили перорально з водою у дозі 3-4 г/50 кг маси тіла. В порівняльному аспекті ефективність бровермектину-грануляту та бровермектину-ін’єкційного й дектомаксу становила 100%. ЕЕ баймеку й нововерму сягала 80-90%, ІЕ-88,83-94,06%. Одержано 100%-ну ефективність бровермектину-ін’єкційного та бровермектину-грануляту при стронгілятозах органів травлення та монієзіозі великої рогатої худоби.
7. Негативно впливає на проміжних хазяїв сетарій інсектицидний засіб байофлай. Застосування препарату в дозі 10 мл на тварину методом нанесення лікарського засобу на шкіру в ділянці спини зменшує нападання кровосисних комах на велику рогату худобу упродовж одного місяця на 81,5-83,1%. На 78,1-87,2% менше нападало мух на оброблених байофлаєм дослідних корів у порівнянні з контрольними тваринами. Інсектицид виявився неефективним проти іксодових кліщів. Високоефективним був препарат проти безкрилих комах (воші, волосоїди), якими була уражена велика рогата худоба дослідних і контрольних груп. 90-95% цих комах гинули в перші дві-три доби після застосування інсектициду. Надої молока від однієї обробленої байофлаєм корови збільшилися, в середньому, на 2,2 л.
8. Аналіз морфологічних та біохімічних показників крові під час застосування байофлаю та впродовж 4 тижнів після його нанесення на шкіру спини засвідчив, що відбувалися зміни в сторону їх нормалізації. Це стосується кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкограми, вмісту гемоглобіну та ШОЕ. Через два тижні після обробки корів інсектицидом спостерігали зниження показників К+ і Na+.
9. Згубно діють на личинок кровосисних комарів вуглеамонійні солі у розведенні 1:10000. Досліди, проведені в умовах лабораторії кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного університету і в природних умовах, де відбувається розвиток преімагінальних стадій цих комах, показали, що упродовж одного тижня після застосування вуглеамонійних солей настає загибель всіх личинок кровосисних комах.
Публікації автора:
1. Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби / В.Ф. Галат, Н.М. Сорока, Ю.В. Прудкий – К.: НАУ, 2005. – 26 с. (Дисертант провів дослідження з визначення ефективності протисетаріозних лікарських засобів).
2. Галат В.Ф., Прудкий Ю.В. Епізоотологія сетаріозу великої рогатої худоби // Вісник Державного агроекологічного університету, 2004. – №1 (12). – С. 133-136. (Дисертант вивчив деякі питання епізоотології сетаріозу великої рогатої худоби).
3. Прудкий Ю., Галат В., Сорока Н. Ефективність байофлаю проти ектопаразитів великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України, 2005. – №4. – С. 21-22. (Дисертант особисто визначив ефективність байофлаю в боротьбі з кровосисними комарами).
4. Прудкий Ю.В. Ефективність лікарських засобів за сетаріозу великої рогатої худоби // Науковий вісник НАУ, 2005. – №86. – С. 192-194.
5. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф., Сорока Н.М. Профілактика сетаріозу великої рогатої худоби // Науковий вісник НАУ, 2006. – №98. – С. 151-153. (Дисертант випробував ефективність нових препаратів в боротьбі з проміжними хазяями сетарій).
6. Терапевтична ефективність бровермектину-гранулята при акарозах та гельмінтозах рогатої худоби / А. Березовський, В. Галат, Ю.Прудкий, В. Чорний // Ветеринарна медицина України, 2006. – №4. – С. 21-22. (Дисертант визначив ефективність бровермектину-грануляту при сетаріозі великої рогатої худоби).
7. Сетариоз животных в Украине / В.Ф. Галат, А.В. Березовский, Н.М. Сорока, Ю.В. Прудкий // Учёные записки Витебской ордена «Знака почёта» государственной академии ветеринарной медицины, 2004. – Том 40. – Ч.1.– С.187-188. (Дисертант визначив ефективність протисетаріозних препаратів та провів їх узагальнення).
8. Галат В.Ф., Прудкий Ю.В., Галат М.В. Заходи боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби // Вестник зоологии. Паразитология и современность. Материалы научно-практической конференции украинского научного общества паразитологов, посвященной 100-летию со дня рождения академика НАН Украины А.П. Маркевича, 2005. – № 19. – Ч. 1. – С. 83-84. (Дисертант провів дослідження з випробування антигельмінтиків широкого спектру дії при сетаріозі великої рогатої худоби).
9. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф., Сорока Н.М. До питання епізоотології сетаріозу великої рогатої худоби // Тези доп. конф. проф.-викл. складу і аспірантів ННІ ВМЯБП АПК НАУ. – К.: НАУ. – 2004. – С. 82. (Дисертант вивчив питання епізоотології сетаріозу великої рогатої худоби).
10. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф. Засоби боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби // Тези доп. конф. проф.- викл. складу і аспірантів ННІ ВМЯБП АПК НАУ, 3-4 березня 2005. – С. 65. (Дисертант поставив досліди, розрахував дози препаратів, обрахував результати досліджень).
11. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф., Сорока Н.М. Ефективність вуглеамонійних солей в боротьбі з личинками кровосисних комарів // Тези доп. Міжн. науково-практ. конф. «Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби». – К.: НАУ. – 14-17 березня 2006 р. – С. 73. (Дисертант провів дослідження і випробування вуглеамонійних солей в боротьбі з личинками кровосисних комарів).
