Анотація до роботи:

Лисенко С.Д. Середнє Подніпров’я за доби пізньої бронзи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2001.

Основні результати досліджень опубліковані в 7 наукових роботах. Використовуючи комплекс археологічних та екологічних ознак пам’яток запропоновано новий погляд на структуру Тшинецького культурного кола (ТКК). Відповідно відмінностям у матеріальному комплексі та різній екологічній основі, намічені дві лінії розвитку ТКК: Тшинецька (Лісова) та Комарівська (Прикарпатсько-Лісостепова). У Середньому Подніпров'ї виділяються дві групи ТКК: Києво-Черкаська (Лісостепова) та Києво-Житомирська (Поліська). Перша з них входить до Комарівської, друга - до Тшинецької ліній розвитку. Культурний процес у регіоні розуміється перш за все як динамічний взаємовплив виділених груп ТКК впродовж п'яти хронологічних горизонтів (багатоваликового, малополовецького, теклінського, мошнянського, білогрудівського). В основі сутності обох груп, як і феномену ТКК в цілому, вбачаються хвилі “карпатизації”, посилення яких співпало зі становленням кліматичного оптимуму суббореалу.

Представлена робота є спробою створення схеми розвитку культури населення Середнього Подніпров'я за доби пізньої бронзи з урахуванням всього комплексу археологічних знахідок цього періоду у регіоні та екологічних особливостей останього.

У роботі запропоновано новий погляд на структуру Тшинецького культурного кола (ТКК). Відповідно відмінностям у матеріальному комплексі та різній екологічній основі, намічені дві лінії розвитку ТКК: Тшинецька (Лісова) та Комарівська (Прикарпатсько-Лісостепова). У Середньому Подніпров'ї виділяються дві групи ТКК: Києво-Черкаська (Лісостепова) та Києво-Житомирська (Поліська). Перша з них входить до Комарівської, друга - до Тшинецької ліній розвитку.

Виділені культурні групи мають різні екологічні структури; різні господарські системи (скотарсько-землеробську у Поліссі та землеробсько-скотарську у Лісостепу); різні ритми соціального розвитку; різні прояви моросфери (різний стереотип поведінки на птоматологічній стадії некрологічного циклу), що дають змогу відносити населення Києво-Житомирської та Києво-Черкаської груп до різних етносистем (без уточнення рівня); обособлені лінії розвитку керамічного комплексу та металевих виробів. В основі сутності обох культурних груп, як і феномену ТКК в цілому, лежать хвилі “карпатизації”, що охопили за доби пізньої бронзи значні масиви Східної Європи на північ та схід від Карпат. При цьому специфікою Києво-Черкаської групи, що в значній мірі відрізняє її від інших груп Комарівської лінії розвитку, є розташування її безпосередньо на стиці Тшинецького та Зрубного культурних масивів.

Своєрідна ландшафтна ситуація Середнього Подніпров’я, покрученість кордону між Поліссям та Лісостепом, не могла не призвести до тісних взаємозв’язків між Києво-Черкаською та Києво-Житомирською групами ТКК. Тому культурний процес в регіоні у роботі розуміється перш за все як динамічний взаємовплив Полісся та Лісостепу впродовж послідовної зміни п'яти хронологічних горизонтів: багатоваликового (перехідного від середньої до пізньої бронзи; 1800-1600 cal. BC), малополовецького (1600-1500 cal. BC), теклінського (1500-1400 cal. BC), мошнянського (1400-1200 cal. BC), білогрудівського (1200-1000 cal. BC).

Утворення та трансформація Києво-Черкаської та Києво-Житомирської груп ТКК знаходиться у прямому зв’язку з кліматичним оптимумом суббореалу. Оптимізація клімату призвела до становлення культур доби пізньої бронзи. Його погіршення призводить до еколого-господарчої кризи і, як наслідок - переміщення значних мас населення, змін напрямків зв’язків та виникнення нових культурних масивів: Мілоградського на півночі та Чорноліського на півдні.

Публікації автора:

1) Поховання схiднотшинецької культури поблизу с.Малополовецьке// Археологiя, №1, 1996, c.146-150 (у співавторстві з Р.Г.Шишкіним).

2) Комплекс знахідок доби бронзи біля села Козинці на Київщині// Археометрія та охорона історико-культурної спадщини.- К., 1999, Вип.3, с.116-128.

3) Ареалы типов артефактов и динамика культурно-исторических процессов эпохи бронзы в Северной Украине// Етнічна історія народів Європи: Національні меншини. Етноархеологія.- К.: Стилос, 1999, с.113-118.

4) Козаровичський могильник доби пізньої бронзи// Vita Antiqua, №2.- К., 1999, с.73-79.

5) Результаты исследования могильника Малополовецкое-3 на Киевщине в 1993-1997 годах// "Trzciniec" - system kulturowy czy interkulturowy proces. - Poznan, 1998, с.95-117.

6) Absolute (radiocarbon) chronology of the Eastern Trzciniec Culture in the Dnieper bazin (the Malopolovetske burial site)// Baltic-pontic studies, vol.6.- Poznan, 1998, s.130-140 (у співавторстві з Ковалюхом М.М., Скрипкіним В.В., Клочком В.І.).

7) К вопросу о памятниках с керамикой малополовецкого типа// Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности (ККИО) и культурно-исторической общности многоваликовой керамики (КИОМК).- Запорожье, 1998, с.91-97.