Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Археологія


Чабай Віктор Петрович. Середній палеоліт Криму: зміст типологічної варіабельності. : Дис... д-ра наук: 07.00.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Чабай В.П. Середній палеоліт Криму: зміст типологічної варіабельності. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія – Інститут археології НАН України. Київ, 2006.

В дисертації розроблено хронологію технокомплексів і фацій середнього палеоліту Східної Європи. Встановлені природні і антропогенні фактори, що впливали на типологічну варіабельність середнього палеоліту. Сутність типологічної варіабельності середньопалеолітичних індустрій полягає в застосуванні традиційних технологій і моделей використання кам’яної сировини. Левалуа-мустьєрський, мікокський і мустьєрський пластинчастий технокомплекси відображають культурно-стилістичну варіабельність середнього палеоліту Східної Європи. Формами типологічної варіабельності є різноманітність типолого-статистичних ознак в рамках технокомплексу – фаціальна варіативність, що залежить від редукції артефактів.

Головні положення дисертації будуть використані при написанні найдавнішого періоду первісної історії Криму, України і Східної Європи.

У висновках підведені результати запропонованого дослідження, зроблене стисле резюме основних положень дисертації і намічені перспективи подальших розробок.

1. Техніко-типологічна варіабельність середнього палеоліту Криму представлена двома технокомплексами: мікокським і левалуа-мустьєрським. В Східній Європі існував ще мустьєрський пластинчастий технокомплекс, жодних проявів якого в Криму не виявлено. Типолого-статистична варіативність мікокського технокомплексу Криму представлена трьома фаціями: аккайською, старосільською і кііккобинською.

2. Стратифіковані середньопалеолітичні пам’ятки Криму і Східної Європи датуються від 120/110 до 29/28 тис. років тому, або від часу останнього інтергляціалу до інтерстадіалу Денекамп, включно. В Криму на протязі цього відрізку часу кліматичні і ландшафтні умови змінювались від південно-бореальних лісів до бореальних ксерофітних степів. Фаціальна варіативність середнього палеоліту не залежала від хронологічних і кліматичних чинників.

3. Природними факторами, що впливали на типологічну варіабельність середнього палеоліту, є топографія поселень, співвідношення темпів акумуляції літологічних і культурних відкладів, стан сировинної бази.

4. Антропогенними факторами типологічної варіабельності є технологія каменеобробки і функціональна направленість поселень.

5. Причиною типологічної варіабельності є редукція артефактів, що тісно пов’язана з природно-географічними умовами існування і господарчою специфікою поселень первісних колективів.

6. Формою типологічної варіабельності є різноманітність типолого-статистичних ознак в рамках технокомплексу – фаціальна варіативність, що відображає результати взаємодії наведених природних і антропогенних факторів.

7. Сутність типологічної варіабельності середньопалеолітичних індустрій полягає в застосуванні традиційних технологій і моделей використання сировинних ресурсів. Технокомплекси відображають стилістичну варіабельність середнього палеоліту.

8. Фаціальна варіативність мікоку Криму відповідає фаціальній варіативності мікокського технокомплексу в межах Східної Європи. Останній існував на території східної частини Європи від часу останнього інтергляціалу (MIS 5d) до інтерстадіалу Денекамп (фінал MIS 3).

9. Левалуа-мустьєрські індустрії Пруто-Дністровського регіону і Криму є складовими частинами левалуа-мустьєрського технокомплексу, що існував на території Східної Європи від часу MIS 5d (інтергляціал) до кінця MIS 3 (Денекамп). Причому відсутність левалуа-мустьє на протязі більшої частини MIS 3 в Пруто-Дністровському регіоні і його поява саме в цей час в Криму може свідчити про направленість міграції носіїв левалуазьких технологій.

10. Протягом майже 10 тис. років (38/36 – 29/28) на теренах Криму і Східної Європи співіснували середньопалеолітичні мікокський і левалуа-мустьєрський технокомплекси, а також верхньопалеолітичні городцовська, спіцинська культури і селетоїдний, оріньяцький, граветський технокомплекси. Десять тисяч років даного співіснування не призвели до технологічних, типологічних і антропологічних взаємовпливів. 29/28 тисяч років назад середньопалеолітичні технокомплекси припинили своє існування.

У цілому, типологічна варіабельність середнього і раннього верхнього палеоліту Криму носить своєрідний характер. Найбільш раннім середньопалеолітичним технокомплексом Криму і Донбасу є мікок, перші свідчення якого відносяться до часу останнього інтергляціалу. Натомість, у Пруто-Дністровському басейні для цього часу характерне існування левалуа-мустьєрських індустрій. В пост-інтергляціальний час в Криму продовжують існувати мікокські індустрії, тоді як в басейні Дону до мікокського технокомплексу приєднався мустьєрський пластинчастий технокомплекс. Левалуа-мустьєрські індустрії з’являються в Криму тільки під час кліматичних умов початку MIS 3. Тоді як, у цей час на сусідніх територіях Східної та Центральної Європи існували мікокські комплекси. Верхній палеоліт з’явився в Криму не набагато пізніше, ніж у Східній Європі, причому, у типово східноєвропейському “стрелецькому” – “селетоїдному” вигляді. Характерні для початкової пори верхнього палеоліту Центральної Європи оріньяцькі комплекси, “прийшли” у Крим досить пізно – після 30 тис. років, і при цьому співіснували з місцевим середнім палеолітом. Натомість, на сусідніх територіях середньопалеолітичні комплекси “не дожили” і до 30 тисячного рубежу. А для хронологічного інтервалу від 28/27 тис. років до 18/17 тис. років тому в Криму не відомо жодного палеолітичного комплексу, тоді як на сусідніх територіях у цей час відбувався розвиток граветських та епі-оріньяцьких індустрій.

Подальші комплексні дослідження палеоліту Криму, можливо, дадуть відповідь на ці та інші численні проблеми, що залишилися поки без належного висвітлення.

Публікації автора:

Монографії:

1. Колосов Ю.Г., Степанчук В.Н., Чабай В.П. Ранний палеолит Крыма. – К.: Наукова Думка, 1993. – 221 с.

2. Чабай В.П. Средний палеолит Крыма: стратиграфия, хронология, типологическая вариабельность, восточно-европейский контекст. – Симферополь: Шлях, 2004. – 323 с.

Статті у фахових виданнях:

3. Колосов Ю.Г., Степанчук В.Н., Чабай В.П. Мустьерская стоянка им. Г.А.Бонч-Осмоловского // Российская археология. – 1993. – №3. – С. 119-129.

4. Chabai V., Sitlivy V. The periodisation of Core Reduction Strategies of the Ancient, Lower and Middle Palaeolithic // European Prehistory. – 1993. – Vol. 5. – P. 9-88.

5. Чабай В.П. Один из путей становления позднепалеолитического порядка операций первичного расщепления // Археологический альманах. – Донецк, 1995. – №3. – С. 135-150.

6. Chabai V., Marks A.E., A. Yevtushenko. Views of the Crimean Middle Paleolithic: Past and Present // European Prehistory. – 1995. – Vol. 7. – P. 59-80.

7. Chabai V. Kabazi-II in the context of the Crimean Middle Paleolithic // European Prehistory. – 1996. – Vol. 9. – P. 31-48.

8. Chabai V. Kabazi-II: The Western Crimean Mousterian Assemblages of Unit II, Levels II/7-II/8C // The Paleolithic of Crimea. The Middle Paleolithic of Western Crimea, vol.1. – Йtudes et Recherches Archйologiques de L'Universitй de Liиge. – 1998. – No 84. – P. 201-252.

9. Chabai V. The Middle Paleolithic to Aurignacian transition in the Crimea // Prehistoire de d’Anatolie. Genese de deux mondes. Vol.1. – Йtudes et Recherches Archйologiques de L'Universitй de Liиge. – 1998. – No 85. – P. 339-352.

10. Чабай В.П., Маркс Э.Э., Отт М. Вариабельность среднего и ранней поры позднего палеолита Крыма (предварительные итоги международного археологического проекта) // Археологія. – Київ, 1998. – №4. – С. 19-47.

11. Chabai V., Marks A.E., Monigal K. Western Crimean Middle Paleolithic paleoenvironment and paleoeconomy // The Paleolithic of Crimea. The Middle Paleolithic of Western Crimea, vol.2. – Йtudes et Recherches Archйologiques de L'Universitй de Liиge. – 1999. – No 87. – P. 211-233.

12. Чабай В.П. Аккайцы в западном Крыму: Кабази- II, культурный слой III // Археологический альманах. – Донецк, 1999. – №8. – С. 51-76.

13. Чабай В.П. Особенности перехода от среднего палеолита к позднему палеолиту в Крыму // Время последних неандертальцев. – Stratum plus. – 2000. – №1. – С. 54-83.

14. Chabai V. The evolution of Western Crimean Mousterian industry // Neanderthals and Modern Humans – Discussing the Transition: Central and Eastern Europe from 50.000 – 30.000 B. P. – Wissenschaftliche Schriften des Neanderthal Museums – 2000. – Bd. 2 – P. 196-211.

15. Chabai V., J. Richter, T. Uthmeier, A.I. Yevtushenko. Neue Forschungen zum Mittelpдlaolithikum auf der Krim // Germania. – 2002. – Vol. 80. – S. 441-473.

16. Patou-Mathis M., Chabai V. Kabazi II (Crimee, Ukraine): un site d’abattage et de boucherie du Paleolithique moyen // L’anthropologie. – 2003. – Tom 107. – P. 223-253.

17. Yevtushenko A., A. Burke, C. R. Ferring, V. Chabai, K. Monigal. Karabi Tamchin: The Middle Paleolithic site in Crimean Mountains // Proceedings of the Prehistoric Society. – 2003. – Vol. 69. – P. 137-159.

18. Чабай В.П. Кабази II, культурные слои V и VI: микок времени последнего интергляциала // Археологический Альманах. – Донецк, 2003. – № 13. – С. 81-127.

19. Чабай В.П. Хронология и экология перехода от среднего к верхнему палеолиту в Восточной Европе // Кам’яна доба України. – Київ: Шлях, 2003. – № 4. – С. 120-137.

20. Chabai V. Chokurcha I, Unit IV: Artifacts // The Paleolithic of Crimea. The Middle Paleolithic and Early Upper Paleolithic of Eastern Crimea, vol. 3. – Йtudes et Recherches Archйologiques de L'Universitй de Liиge. – 2004. – No 104. – P. 377-416.

21. Patou-Mathis M., V. Chabai. Un site rйcurrent d’abattage et de boucherie du Palйolithique moyen: Kabazi II (Crimйe, Ukraine) // Les premiers peuplements en Europe. – British Archaeological Reports, International Series. – 2005.– # S1364. – P. 307-328.

22. Чабай В.П. Історія і методи досліджень типологічної варіабельності середнього палеоліту Криму // Археологический Альманах. – Донецк, 2006. – № 18. – С. 5-46.

Статті у інших наукових виданнях:

23. Степанчук В.М., Чабай В.П. Деякі аспекти моделювання радіального, безсистемного та протопризматичного принципів розщеплення каменю в мустьє // Стародавнє виробництво на території України. – Київ: Наукова Думка, 1992. – С. 22-37.

24. Чабай В.П., Жук С.М. Раскопки палеолитической стоянки Кабази-II // Археологические исследования в Крыму, 1993 год. – Симферополь, 1994. – С. 267-271.

25. Чабай В.П., Жук С.М. Исследования палеолитической стоянки Кабази-II // Археологические исследования в Крыму, 1994 год. – Симферополь, 1997. – С. 269-273.

26. Маркс Э.Э., Чабай В.П. Переход от среднего к позднему палеолиту в Крыму // Палеоэкология плейстоцена и культуры каменного века Северной Азии и сопредельных территорий. – Новосибирск, 1998. – Том 2. – С. 421-439.

27. Чабай В.П., Демиденко Ю.Э., Евтушенко А.И. Палеолит Крыма: методы исследований и концептуальные подходы. – Симферополь-Киев: Крымский филиал Института археологии НАН Украины, 2000. – 104 с.

28. Marks A.E., Chabai V. Constructing Middle Paleolithic settlement patterns in Crimea: potentials and limitations // Settlement Dynamics of the Middle Paleolithic and Middle Stone Age.– Tьbingen: Kerns Verlag, 2001. – P. 179-204.

29. Чабай В.П. Моделі використання крем’яної сировини та фауни в другому культурному шарі середньопалеолітичної стоянки Пролом ІІ (Крим) // Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці Археологічної комісії. – Львів: НТШ, 2002. – Том CCXLIV. – С. 355-379.

30. Чабай В.П. Территориально-хронологические группы леваллуазских памятников Восточной Европы // Археология и палеоэкология Евразии. – Новосибирск, 2004. – С. 112-120.

31. Chabai V. Kabazi II: stratigraphy and archaeological sequence // Kabazi II: Last Interglacial Occupations, Environment & Subsistence. – Palaeolithic Sites of Crimea. – Vol. 1. – Simferopol-Cologne, 2005. – P. 10-35.

32. Chabai V. The Middle Paleolithic and Early Upper Paleolithic in the Northern Part of Black Sea Region // The Black Sea Flood Question: Changes in Coastline, Climate and Human Settlement. – Dordrecht: Springer-Verlag, 2006. – P. 279-296.

33. Marks A.E., Chabai V. Stasis and change during the Crimean Middle Paleolithic // Transition before transition: evolution and stability in the Middle Paleolithic and Middle Stone Age. – New York: Springer, 2006. – P. 121-135.

Тези та матеріали доповідей:

34. Chabai V., Sitlivy V. The blade component in the Middle Paleolithic of Ukraine: origin and evolution // Dossier de documentation archйologique. – Paris: CNRS, 1994. – N 18 – P. 161-177.

35. Чабай В.П. Индустрии одностороннего мустье Северного Причерноморья // Проблемы археологии Юго-Восточной Европы. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 25-27.

36. Чабай В.П. Финал среднего палеолита и ранняя пора позднего палеолита в Крыму // Особенности развития верхнего палеолита Восточной Европы. – СПб., 1999. – С. 73-74.

37. Чабай В.П. Содержание технико-типологической вариабельности среднепалеолитических индустрий Крыма // Тезисы докладов на международной конференции “Локальные различия в каменном веке”, посвященной 100-летию со дня рождения С.Н. Замятнина. – СПб., 1999. – С. 88-91.

38. Chabai V. The Late Middle and Early Upper Paleolithic in Crimea (Ukraine) // Les premiers homes modernes de la Peninsule Iberique. – Trabalhos de Arqueologia – Lisboa, 2001. – N 17. – P. 25-35.

39. Чабай В.П. Крым в контексте вариабельности среднего палеолита Восточной Европы // Варіабельність середнього палеоліту України. – Київ: Шлях, 2003. – С. 78-105.

40. Chabai V. The chronological and industrial variability of the Middle to Upper Paleolithic transition in Eastern Europe // The Chronology of the Aurignacian and of the Transitional Technocomplexes. Dating, Stratigraphies, Cultural Implications. –Trabalhos de Arqueologia. – Lisboa, 2003. – N 33. – P. 71-86.

41. Chabai V. Crimea at 30,000 BP: cul-de-sac or corridor? // Hugo Obermaier-Gesellschaft fьr Erforschung des Eiszeitalters und der Steinzeit e.V. – 18.-22. April 2006. – Kцln: Institut fьr Ur- und Frьhgeschichte der Universitдt zu Kцln, 2006. – P. 13-14.