1. У дисертації на матеріалі семантико-синтаксичної організації компаративних паремій здійснено теоретичне узагальнення наукової проблеми компаративності й запропоновано нові підходи до її вирішення. Компаративність у роботі розглядається в широкому розумінні, що дозволяє поряд із власне порівняльними конструкціями зарахувати до групи порівнянь і градаційні утворення. Компаративні паремії відповідають не всім моделям мовних порівнянь. Частотністю відзначаються градаційні паремії, а також власне порівняльні паремії зі сполучниками что, как, словно, будто, ровно, точно. 2. Розгляд градаційних паремій дозволяє уточнити семантику градаційних предикатів порівняно з їх традиційним тлумаченням у мовознавчих дослідженнях. Зокрема до кола семантично первинних градаційних предикатів, за допомогою яких формується абсолютна більшість розглянутих паремій, залучаються лучше/хуже, больше/меньше, выше/ниже, короче (ближе)/длинней (дальше), милее/тошнее, дороже/дешевле, умнее (умней, разумнее, мудренее, мудреней)/глупее та ін. Їхня семантична первинність зумовлює широкі межі семантики суб’єкта й об’єкта, оскільки вона передбачає, що основа порівняння формується не за рахунок вичленовування у суб’єкта й об’єкта спільних якостей, а досить довільного приписування їм тих чи інших спільних ознак. Оскільки при використанні первинних предикатів у градаційних пареміях загальна характеристика порівнюваних сутностей не є вирішальною, репертуар зіставлюваного може бути досить різноманітним. Розмаїтість семантики суб’єкта й об’єкта порівняння є причиною того, що більшість градаційних паремій із семантично первинними предикатами мають риси парадоксальності. Подолання її здійснюється за рахунок широкого набору засобів, головним із яких є використання різноманітних детермінантів: суб’єктних, ситуативних, локативних, темпоральних та ін. Завдяки їм обмежується сфера існування парадоксальної ситуації. До семантично похідних від позитивів належать компаративні предикати зі значенням відчуттів: зорових, смакових, звукових проявів тощо. У градаційних пареміях трапляються похідні компаративи слаще/горче, светлее, звончее. Чисельність паремій із цими предикатами значно менша кількості паремій із первинними компаративами. Однією з причин зазначеного факту є те, що використання похідних компаративів передбачає наявність у суб’єкта й об’єкта порівняння певної спільної ознаки. 3. Серед власне порівняльних компаративних паремій переважають сполучникові з суттєвим превалюванням конструкцій зі сполучником что. Аналіз паремійного матеріалу показав, що протиставлення конструкцій із сполучником что, сполучником как і сполучниками словно, будто, ровно, точно зумовлено не стільки стилістичними, скільки семантичними чинниками. Цей висновок спирається на різну інтерпретацію зазначених паремій та помітне розходження в їхньому семантичному наповненні. Конструкції зі сполучником что мають тенденцію позначати неповне ототожнення суб’єкта й об’єкта. Одиниці, що містять сполучник как, переважно демонструють зіставлення порівнюваних сутностей за їхніми якостями. У конструкціях зі сполучниками словно, будто, ровно, точно здебільшого акцентується увага на порівнянні суб’єкта й об’єкта на підставі їхніх зовнішніх ознак. 4. Дослідження компаративних паремій з точки зору лексико-семантичних характеристик суб’єкта й об’єкта показує, що коло денотатів об’єкта значно ширше, ніж відповідне коло суб’єкта. Незважаючи на наявність великого розмаїття суб’єктів і об’єктів порівняння, існують певні закономірності їхнього вибору, які встановлюються відповідно до семантики того чи іншого сполучника. У переважній більшості компаративних паремій суб’єкт та об’єкт стосується сфери конкретних речей і предметів, менш частотними є порівняння абстрактного і конкретного, зафіксовано нечисленні паремії, в яких порівнюється конкретне поняття з абстрактним. У виборі об’єкта порівняння значущими є не лише семантичні чинники, але й у ряді випадків національно-культурні конотації, що закріплені за тими чи іншими лексемами. |
