У цьому дисертаційному дослідженні вирішується кілька важливих наукових задач теоретичного і практичного характеру: виявлення та теоретичне обґрунтування семантико-структурних особливостей складнопідрядних з’ясувальних конструкцій, створення на цій основі їх семантико-структурної класифікації з урахуванням способів передачі семантичних нюансів думки, розробка нового підходу до визначення способу формування підрядного компонента речення та інші. Це дозволяє стверджувати, що дане дисертаційне дослідження є першим у вітчизняній тюркології дослідженням, у якому запропонована та обґрунтована семантико-структурна класифікація турецького складного речення і, зокрема, складнопідрядних конструкцій. Результати досліджень зумовили такі висновки: 1. Складнопідрядна з’ясувальна конструкція в турецькій мові – це самостійний тип турецького речення, у якому головна частина характеризується змістовою та структурною неповнотою, а підрядна, з’ясовуючи конкретний зміст повідомлюваного, заповнює її. 2. Складнопідрядні з’ясувальні конструкції мають такі диференційні ознаки: 1) опорне слово у головній частині, 2) складнопідрядний тип синтаксичного зв’язку між головною та підрядною частинами, 3) семантичний зв’язок між головною та підрядною частинами. 3. Складнопідрядний з’ясувальний зв’язок у турецькій мові виражається трьома видами синтаксичних конструкцій: 1) сполучникові складнопідрядні речення; 2) безсполучникові складнопідрядні речення; 3) поширені речення з розгорнутими зворотами. 4. Вперше вихідною одиницею аналізу турецьких речень, зокрема складнопідрядних з’ясувальних конструкцій, є семантика. З’ясувальні конструкції класифіковані у даній дисертаційній роботі згідно зі своїми структурними особливостями у межах визначених семантичних груп. Іншими словами структурне підпорядковане семантичному. 5. Проведений грунтовний аналіз граматичних та семантичних характеристик опорних слів, який дозволив визначити їхні валентності і запропонувати визначення способу формування підрядного компонента речення, на основі опорного слова без формального визначення його синтаксичної ролі в реченні. 6. Запропонована триступенева схема розгляду з’ясувальних конструкцій, яка полягає у наступному: 1) семантичний тип з’ясувальної конструкції: 1) з семантичним відтінком дійсності факту, 2) з семантичним відтінком бажаності/можливості чи необхідного факту або непрямого спонукання, 3) з семантичним відтінком неповної вірогідності/ірреальності, неправильності/непереконливості, 4) з семантичним відтінком невпевненості/сумніву або непрямого питання, 5) з семантичним відтінком якості/загальної ознаки або різновиду предметів, 6) із семантичним відтінком просторовості, 7) із семантичним відтінком часу, 8) із семантичним відтінком способу дії, 9) із семантичним відтінком міри та ступеня, 10) із семантичним відтінком причини. 2) частиномовна належність опорного слова та його граматичні особливості: а) при дієсловах в активному стані (перехідних/неперехідних) та в пасивному стані, б) при іменниках, в) при прикметниках, г) при прислівниках та прикметниках у функції прислівників; 3) засіб синтаксичного зв’язку: а) конструкції з розгорнутими зворотами, б) сполучникові конструкції, в) безсполучникові конструкції. 7. Для кожного семантичного та граматичного типу складнопідрядних з’ясувальних конструкцій наводиться український синтаксичний відповідник, що відкриває шлях для створення зіставних класифікацій українських складнопідрядних речень і турецьких складнопідрядних конструкцій, а також відповідних методик перекладу з турецької мови на українську і навпаки. 8. Запроваджені у роботі нововведення – лінійне моделювання речення, схематичне представлення з’ясувальних конструкцій є першими кроками для впровадження у тюркологію методик, які застосовуються при вивченні інших іноземних мов, зокрема створення граматик у таблицях та схемах, розробці зіставних характеристик та методик перекладу. 9. Враховуючи багатоманітність способів формування з’ясувальних конструкцій в рамках семантичних груп, досліджені стилістичні нюанси їх використання. Описані найтиповіші з’ясувальні конструкції публіцистичного, офіційно-ділового, наукового, розмовного та художнього стилів. Виділені і наведені можливі кліше перекладу українською мовою складнопідрядних з’ясувальних конструкцій. | 