У процесі номінації іноземців англійці демонструють стереотипні уявлення стосовно національних характерів, поведінки представників інших народів, їхнього способу життя та діяльності, використовуючи відповідні етнономінації. Етнічні стереотипи, що відбиваються у концептуальній картині світу, присутні у структурі концепту ІНОЗЕМЕЦЬ. У сучасній англійській мові зазначений концепт вербалізується за допомогою системи етнономінацій, у семантиці яких виявляється ототожнення (автоетноніми) або відчуження (зовнішні етноніми) мовця відносно іншого народу. Концептуальна модель етнічної номінації у сучасній англійській мові представлена предметно-акціональним фреймом, конституентами якого є декілька сутностей ДЕХТО: англієць та іноземець. Мовець-англієць за допомогою офіційного етноніму або неофіційної назви позначає представника іншої етнічної спільноти та реалізує намір відмежуватися від нього. Загальновизнані офіційні етнономінації позбавлені позитивних або негативних конотацій і набувають оцінного значення лише у мовленні. Неофіційні етнономінації у сучасній англійській мові представлені етнонімами-прізвиськами та етнофобізмами. На позначення іноземців у неофіційному мовленні англійці широко застосовують власні імена представників етносу-референта; скорочені офіційні етноніми певного народу; етнонімічні назви образного характеру, які вказують на зовнішність, расові відмінності, соціокультурні властивості, спосіб життя, типову поведінку, гастрономічні уподобання представників “чужого” народу. Образні етнономінації створюються за допомогою переосмислення значення лексичної одиниці на підставі метафоричного та метонімічного переносів. На позначення іноземців англійці використовують біоморфні і соціоморфні метафори. Метонімічні переноси назв певних сутностей на представників “чужих” народів відбуваються із залученням назв біоморфних (антропоморфних, зооморфних, ботанічних), соціоморфних явищ та назв матеріальних предметів або культурних реалій. Етноніми функціонують не тільки як самостійні лексичні одиниці, але й вживаються як складові елементи фразеологізмів, які представляють узагальнене стереотипне уявлення про іноземця в англійському суспільстві. У складі фразеологізмів вони поєднують вказівку на конкретний етнос з імпліцитною семою “чужий” і викликають переосмислення, суттєві зміни значення основного компонента всієї одиниці. Організація міжетнічного спілкування та сприйняття англійцями іноземців зазнають впливу таких екстралінгвістичних факторів, як стереотипні уявлення про національні характери та особливості національного менталітету представників чужих етнічних спільнот, вияви ксенофобії, расової дискримінації. Упереджене ставлення до “чужих” етносів, застосування етнонімів-прізвиськ є проявами ксенофобії, що порушує принцип політичної коректності організації міжетнічної комунікації, дотримання якого на мовному рівні реалізується за допомогою вживання нейтральних етнономінацій – офіційних етнонімів у міжетнічному спілкуванні. Використання певних одиниць системи етнономінацій і вибір відповідної комунікативної стратегії зумовлений етнічними стереотипами сприйняття іноземців у англійському соціумі. У ситуаціях міжетнічного спілкування процес комунікації спрямовується на розмежування та віднесення комунікантів до групи “МИ-свої” та “ВОНИ-чужі”. Прагматична настанова дистанціювання та ототожнення стосовно певної етнічної групи реалізується за допомогою стратегії ідентифікації національної приналежності особи та таких аксіологічних стратегій: оцінно-характеризуючої стратегії, стратегії позитивної самопрезентації мовця-англійця, стратегії висміювання та стратегії приниження представників “чужих” етнічних груп. Вживання офіційних, позбавлених негативної конотації етнонімів, та автоетнонімів спрямовано на позначення національної приналежності особи, тобто – на розгортання стратегії ідентифікації людини. З іншого боку, неофіційні етнономінації не лише називають, але й оцінюють, певним чином характеризують представників інших народів, що зумовлює їх функціонування у межах аксіологічних стратегій. Перспективним у майбутньому є виділення та дослідження специфічних стратегій, до яких вдаються представники “чужої” для мовців-англійців етнічної групи. Значний інтерес викликає встановлення особливостей системи етнономінацій у різних варіантах сучасної англійської мови. Перспективним є також контрастивне дослідження представлення іноземців у англійській, українській та інших мовних картинах світу. |